Очікує на перевірку

1847 в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
1847
в
Україні
Десятиліття:
Див. також:Інші події 1847
Список років в Україні

Події

[ред. | ред. код]

Особи

[ред. | ред. код]

Призначено, звільнено

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]
  • 9 січня — Ярошенко Семен Петрович — політичний діяч і математик. Доктор наук. Гласний Одеської міської думи у трьох скликаннях, міський голова Одеси з 2 по 11 травня 1905 року. Ректор Імператорського Новоросійського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1881—1890); (пом. 1917).
  • 19 січня — Білинський Петро Степанович (1847—1916) — український священик (УГКЦ), фольклорист, історик, освітній діяч.
  • 1 лютого — Сем'якін Михайло Костянтинович (1847—1902) — дійсний статський радник, генерал-майор (від 1896 року), подільський (1896—1901), потім могильовський (1901—1902) губернатор.
  • 7 лютого — Русов Олександр Олександрович, український етнограф, фольклорист, сатирик, громадський діяч. Помер 8 жовтня 1915 р.
  • 7 лютого — Заленський Володимир Володимирович (1847—1918) — зоолог, ембріолог, академік Санкт-Петербурзької Академії наук (з 1897). У 1897—1901 рр. — директор Зоологічного музею Санкт-Петербурзької АН.
  • 15 лютого — П'юрко Теодор Іванович (1878—1906) — релігійний і культурно-освітній діяч, письменник і журналіст, греко-католицький крилошанин у Львові. Член товариства «Просвіта» і Наукового Товариства імені Шевченка.
  • 24 лютого — Бучинський Мелітон Осипович (1847—1903) — український галицький фольклорист, етнограф, громадсько-освітній діяч. Член НТШ (1873).
  • 3 березня — Джулинський Лев (1847—1923) — священик УГКЦ, церковний письменник і видавець, патріот, книговидавець, громадський діяч.
  • 3 березня — Калашник Павло Іванович (1847—1909) — український гончар.
  • 17 березня — Вовк Федір Кіндратович (1847—1918) — український антрополог, етнограф, археолог, археограф, музеєзнавець, видавець та літературознавець. Автор першої науково обґрунтованої концепції антропологічного складу українців.
  • 17 березня — Маркевич Олексій Іванович (1847—1903) — дослідник історії України і Росії XVI—XVIII ст.
  • 18 березня — Рейнгард Людвиг Васильович (1848—1920) — ботанік, альголог, професор (з 1886), перший обраний ректор Харківського університету (1905—1906), таємний радник.
  • 20 березня — Музиченко Гавриїл Вакулович (1847—1903) — румунський композитор, педагог, хормейстер, музично-громадський діяч українського походження.
  • 23 травня — Михаїл Греков (1847—1922) — болгарський революціонер і публіцист.
  • 6 червня — Барвінський Олександр Григорович (1847—1926) — український громадсько-політичний діяч Галичини, історик, педагог.
  • 15 червня — Білецький Андрій Михайлович (1847—1926) — провідний діяч Греко-католицької Церкви, генеральний вікарій, препозит, архипресвітер, офіціал львівської капітули, домовий прелат його святости Папи Римського, радник і референт митрополичої консисторії.
  • 13 липня — Савчак Дем'ян (1848—1912) — український громадський діяч, адвокат, за фахом суддя, посол до Галицького крайового Сейму.
  • 23 серпня — Шраг Ілля Людвигович (1847—1915) — український громадський і політичний діяч, чернігівський адвокат. Депутат І Державної думи Російської імперії, член Української Центральної Ради, а також культурний діяч, відомий підтримкою класиків української літератури. Ідеолог чернігівської «Просвіти».
  • 13 вересня — Маврицій Мацішевський (1847—1917) — польський педагог, історик, краєзнавець, який жив і працював у Галичині.
  • 14 вересня — Димитр Греков (1847—1901) — болгарський державний і політичний діяч, голова уряду країни з 30 січня до 13 жовтня 1899.
  • 12 жовтня — Насальський Юліан (1847—1913) — український видавець і редактор «Бібліотеки для русской молодежі» (так званої «Бібліотеки Насальського»).
  • 15 жовтня — Костянтин (Чехович) (1847—1915) — український церковний і громадський діяч у Перемишлі, єпископ Перемиський, Самбірський і Сяноцький
  • 24 жовтня — Новицький Яків Павлович (1848—1925) — український історик, археолог, етнограф, фольклорист, краєзнавець, педагог. Дійсний член Імператорського Російського Географічного Товариства.
  • 17 листопада — Фелікс Цозель (1847—1928) — польський церковний діяч, римо-католицький священик, єзуїт, педагог, релігійний письменник.
  • 18 листопада — Навроцький Володимир Михайлович (1847—1882) — український економіст, статистик і публіцист.
  • 29 грудня — Северин Обст (1847—1917) — польський художник, живописець, графік, ілюстратор, етнограф.
  • Дическуло Леонід Аполлонович (1847—1889) — український революційний народник.
  • Єзерський Сидір Антонович (1847—1914) — український поет, перекладач, педагог.
  • Онишкевич Гнат Денисович (1847—1883) — український мовознавець і педагог.
  • Раєвський Петро Іванович (1847—1886) — письменник та етнограф.
  • Темницький Микола (1847—1921) — галицький громадський, політичний діяч і публіцист, греко-католицький священик.
  • Трембицький Ісидор (1847—1922) — український актор, режисер і письменник.
  • Цурковський Євстахій (1847—1925) — галицький громадсько-політичний і освітній діяч, греко-католицький священик.

Померли

[ред. | ред. код]
  • 17 липня — Іловайський Григорій Дмитрович (1778—1847) — генерал-майор. Учасник Російсько-турецької війни, франко-російської війни 1812 року.
  • 24 серпня — Іван (Снігурський) (1784—1847) — український церковний діяч, з 1818 року Перемиський греко-католицький єпископ. Філантроп і меценат, прихильник освіти селянських мас.
  • 26 серпня — Миклашевський Михайло Павлович (1756—1847) — український і російський військовий та державний діяч.
  • Скибицький Михайло Карлович (1793—1847) — учасник Війни за незалежність іспанських колоній в Америці, соратник Симона Болівара, біограф президента Венесуели Х. А. Паеса.

Засновані, створені

[ред. | ред. код]

Зникли, скасовані

[ред. | ред. код]

Видання, твори

[ред. | ред. код]

Пам'ятні дати та ювілеї

[ред. | ред. код]

Установ та організацій

[ред. | ред. код]

Видатних особистостей

[ред. | ред. код]

Народження

[ред. | ред. код]

Смерті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сон (Гори мої високії) // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 892-894.
  2. Правда Руська. Руська Правда. Тексти на основі 7-ми списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку С. Юшков. — К., 1935
  3. М. Ф. Котляр. Любецький з'їзд 1147 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 375. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  4. https://spadok.org.ua/galychyna/istoriya-lvova-vid-pershoyi-zgadky-i-do-sogodni-chto-keruvav-u-lvovi-ta-komu-vin-nalezhav [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.] Культурно-історичний портал Спадщина предків
  5. Велике князівство Литовське. Статус Великого князівства Литовсько: у 3 т. / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. — Одеса: Юридична література, 2003.
  6. Щербак В. О. Реєстрові козаки [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 170. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  7. Грушевський М. Історія України-Руси. [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.] Том VII. Розділ IV. — С. 8.
  8. Володимир Сергійчук. Морські походи запорожців. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 6 січня 2021.
  9. Козак М., Логуш Д., Уніят В. Бучач // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 582. — ISBN 978-966-457-228-3.
  10. є також дати: 8 жовтня — у Степанков В. Петро Дорошенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 310. — ISBN 5-203-01639-9; 16 жовтня — у Чухліб Т. Михайло Ханенко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 326. — ISBN 5-203-01639-9. чи Treaty of Buchach [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.] at the Encyclopedia of Ukraine
  11. Гуцал П. Бучацький мирний договір… — С. 208.
  12. Рюриковичі. Мономаховичі. Смоленська гілка. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 6 січня 2021.
  13. «Acta Alexandri Regis Poloniae, Magni Ducis Lithuaniae etc.» (1501—1506). — S. 592 /510(302)/ (лат.)
  14. Volumina Legum, Petersburg, 1859. — T.1 — S.173 (лат. Krupski Georgio de Orchow Belczensi - Privilegium (Capituli Varmiensis), Petricoviae anno 1512).
  15. (пол.) Cholowski Aleksander. Herbarz Polski... — Lwow, 1859. — Vol. II. — P. 70.
  16. зустрічається також дата 1534(пол.) Kaniewska Irena i Wdowiszewski Zygmunt. Krupski Jerzy herbu Korczak (zm. 1534)… — S. 418.
  17. (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0. Архівовано з джерела 8 січня 2021, ISBN 978-83-8061-746-9
  18. Dorota Wereda. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — Siedlce-Lublin 2013. — S. 349. — ISBN 978-83-63527-31-0 (пол.)
  19. Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. — Запорожье: Просвіта, 2011. — 336 с.
  20. Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи / Б. А. Рыбаков. — М., 1963. — С. 162—173
  21. Ричка, В. М. Даниїл Паломник [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 284. — ISBN 966-00-0405-2.
  22. Іоанна II Комніна. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
  23. 'Ю. А. Мицик. Макарій І [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 441. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  24. Профіль на Geni.com [1] [Архівовано 6 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  25. Леп'явко Сергій Анатолійович стверджує, що це його справжнє ім'я
  26. Сергій Леп'явко. Северин Наливайко // Володарі гетьманської булави… — С. 54.
  27. Сас П.М. Конашевич-Сагайдачний Петро Кононович // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2008. — Т. 5: Кон - Кю. — С. 568.
  28. Конашевич є іменем по батькові (варіант від Кононович), яке згодом перетворилось на прізвисько/прізвище.
  29. Про відзначення 440-річчя з дня народження гетьмана Петра ... | від 22.09.2010 № 2548-VI. zakon2.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 22.02.2017. Процитовано 30 березня 2017.
  30. Як гетьман згадується в сучасній українській історіографії. Фактично ж мав звання «Старший його Королівської Милості Війська Запорозького»
  31. Касіян Сакович. Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного, 1622 р. [Архівовано 25 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Українська суспільно-політична думка XVI—XVII ст. Переклади текстів XVI—XVII ст. / Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. — К.: Дніпро, 2001. Т. 2. Кн. 1. — XVI ст. / Упор., передм., приміт. В. Шевчука. — 560 с. — ISBN 966-578-039-5.

Посилання

[ред. | ред. код]