2008 у науці
| 2008 рік у науці | ||
| 2006 2007 — 2008 — 2009 2010 | ||
| Див. також: Інші події у 2008 | ||
Генеральна Асамблея ООН проголосила 2008 рік Міжнародним роком мов.
2008 року ученим вдалося отримати стовбурові клітини з тканин людей, хворих маловивченими захворюваннями, що відкриває нові можливості для вивчення цих хвороб. Ще одна група вчених за допомогою цієї технології змогла безпосередньо перетворити один з типів клітин підшлункової залози миші на інший.
У 2008 році астрономи вперше змогли побачити планети інших зірок. Раніше це не вдавалося через вкрай слабке світло планет, яке «заглушало» випромінювання зірки. За допомогою телескопів «Keck» і «Gemini» учені змогли отримати зображення відразу трьох планет зірки HR 8799 в сузір'ї Пегаса, розташованого за 130 світлових років від Землі.
У листопаді інша група астрономів оголосила, що за допомогою орбітального телескопа Hubble їм вдалося отримати зображення планети усередині пилового поясу зірки Фомальгаут за 25 світлових років від Землі, в сузір'ї Південної Риби.
У 2008 році ученим вдалося значно розширити перелік генетичних мутацій, що викликають появу ракових пухлин. За допомогою розшифрування генома клітин різних типів раку були виявлені гени, пошкодження яких викликає зростання пухлини.
На початку року учені оголосила про створення нового типу надпровідників на базі сполук заліза з температурою втрати опору 55 градусів вищою за абсолютний нуль (рекорд для традиційних надпровідників становить 138 градусів).
Про існування білкових молекул відомо вже понад сто років, проте лише цього року біохімікам вдалося побачити їх у дії. В ході експерименту учені поспостерігали за процесом пов'язання білків з іншими молекулами, що пов'язане із станом клітин і процесом обміну речовин. Були виявлені механізми, котрі лежать в основі цього процесу.
Група американських учених створила новий каталізатор на базі фосфору і кобальту, у присутності якого значно полегшується електроліз води. Колишні типи каталізаторів робилися на базі дорогих матеріалів, наприклад з платини. Дешева альтернатива дозволяє використовувати воду як електричний акумулятор — отриманий при електролізі води водень може бути спалений в паливних елементах і перетворений на електрику.
Німецькі учені за допомогою лазерного сканування змогли простежити за рухом близько 16 тисяч клітин зародка рибки даніо реріо, а потім відтворити цю картину за допомогою комп'ютера.
Про існування двох типів жирової тканини — коричневої і білої — відомо вже понад 400 років. З ожирінням пов'язані білі жирові клітини. Довгий час вважалося, що обидва типи жиру утворюються з одних і тих же клітин. Учені спробували впливати на гени коричневих клітин і перетворити їх на білі. Результат виявився несподіваним — коричневі жирові клітини перетворювалися на м'язові і навпаки. Фахівці розраховують, що це допоможе створити принципово нові методи боротьби з ожирінням.
Фізики заново зважили протон, проте цього разу не буквально визначивши масу частинки, що було зроблене достатньо давно, а теоретично підрахувавши її масу на основі існуючих уявлень — так званої «Стандартної моделі». Отримані результати збіглися з практикою, ще раз підтвердивши правильність теорії.
Процес розшифрування генів живих організмів став значно дешевший і швидший з моменту завершення проекту розшифровки генома людини. Цього року ученим, зокрема, вдалося розшифрувати 80% генома мамонта, отримані попередні результати розшифрування гена неандертальця.
- З фізики — Кобаясі Макото (Японія), Масукава Тосіхіде (Японія) і Намбу Йоїтіро (США) — «За встановлення походження симетрії, що передбачає існування в природі щонайменше трьох сімейств кварків»
- З хімії: Мартін Чалфі (США), Осаму Сімомура (США) і Роджер Цянь (США) — «За відкриття та розробку зеленого флюоресцентного білка (GFP)»
- З медицини та фізіології: Люк Монтаньє (Франція), Франсуаза Барр-Сінуссі (Франція) і Гаральд цур Гаузен (Німеччина) — «За вивчення вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) і папіломавірусу».
- З економіки: Пол Кругман (США) — «за дослідження в області структури торгівлі і розміщення виробництва»
Джон Ґріґґз Томпсон (США) і Жак Тітса (Франція) «За глибокі досягнення в алгебрі, зокрема за надання сучасної форми теорії груп».
- Бар'яхтар Віктор Григорович — за видатні досягнення в галузі теорії твердого тіла і статистичної фізики
- Кадишевський Володимир Георгійович (Росія) — за видатні досягнення в галузі теорії елементарних частинок та квантової теорії поля
Докладніше: Премії НАН України імені видатних учених України — лауреати 2008 року
Докладніше: Державна премія України в галузі науки і техніки — лауреати 2008 року
- 23 січня — Архип Григорович Данилюк (нар. 13 березня 1941) — український етнограф, географ-краєзнавець, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету
- 3 березня — Дмитро Євгенович Бабляк (нар. 27 вересня 1930) — український лікар-хірург, доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки
- 31 березня — Гальшка Осмульська (нар. 15 вересня 1930) — польська палеонтолог, професор
- 13 квітня — Джон Арчибальд Вілер (нар. 9 липня 1911) — американський фізик-теоретик, член Національної академії наук США
- 16 квітня — Едвард Лоренц (нар. 23 травня 1917) — американський математик і метеоролог, один із творців теорії хаосу
- 29 квітня — Альберт Гофманн (нар. 11 січня 1906) — швейцарський хімік і літератор, широко відомий як «батько» ЛСД
- 5 травня — Гурій Васильович Бухало (нар. 31 березня 1932) — український історик, краєзнавець, професор
- 5 травня — Павло Данилович Ґудзь (нар. 28 вересня 1919) — заслужений діяч науки РРФСР, доктор військових наук, професор
- 6 травня — Алла Генріхівна Масевич (нар. 9 жовтня 1918) — радянський астроном, лауреат Державної премії СРСР
- 15 травня — Вілліс Юджин Лемб (нар. 12 липня 1913) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1955)
- 31 травня — В'ячеслав Сергійович Палкін (нар. 6 вересня 1935) — професор, завідувач кафедри хорового диригування Харківського державного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, Заслужений діяч мистецтв України
- 14 червня — Юрій Олексійович Митропольський (нар. 3 січня 1917) — український математик і механік, академік НАН України, Заслужений діяч науки УРСР, Герой України, Герой Соціалістичної Праці, доктор технічних наук
- 24 червня — Леонід Гурвич (нар. 21 серпня 1917) — американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (2007)
- 7 липня — Моргун Федір Трохимович (нар. 9 травня 1924) — радянський і український учений-аграрій, економіст, господарник, письменник і публіцист
- 12 липня — Наталія Миколаївна Юсова (нар. 21 червня 1972) — український історик, дослідниця східноєвропейської історіографії XIX—ХХ століть
- 13 липня — Броніслав Геремек (нар. 6 березня 1932) — польський історик і політик
- 21 липня — Олег Васильович Сухобоков (нар. 26 жовтня 1937) — учений-славіст, археолог, дослідник слов'янської та давньоруської історії, доктор історичних наук
- 22 липня — Анатолій Улянович Клімик (нар. 14 квітня 1939) — український математик, доктор фізико-математичних наук
- 23 серпня — Томас Гакл Веллер (нар. 15 червня) — американський вірусолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини (1954)
- 23 серпня — Олександр Мефодійович Маринич (нар. 4 вересня 1920) — географ-геоморфолог, член-кореспондент НАН України, доктор географічних наук, професор
- 22 вересня — Григорій Васькович (нар. 12 грудня 1919) — один із засновників ТУСМ ім. М. Міхновського, професор, декан і проректор Українського Вільного Університету у Мюнхені, член ОУН
- 2 жовтня — Микола Борисович Петров (нар. 25 грудня 1952) — український історик, археолог, краєзнавець
- 8 жовтня — Джордж Еміль Паладе (нар. 19 листопада 1912) — американський фахівець з клітинної біології, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини (1974)
- 1 листопада — Жак Пікар (нар. 28 липня 1922) — швейцарський океанолог, один з двох людей, хто побував на дні Маріанської западини
- 20 листопада — Світлана Олександрівна Плетньова (нар. 1 квітня 1926) — російський археолог, доктор історичних наук, професор
- 28 листопада — Олексій Ігорович Навроцький (нар. 17 червня 1958) — проректор Харківського національного університету ім. В. Н. Каразина, доктор соціологічних наук, професор
- 2 грудня — Мойсей Гораційович Зельдович (нар. 1 серпня 1919) — український літературознавець, доктор філологічних наук, професор
- 12 грудня — Деніел Карлтон Ґайдашек (нар. 9 вересня 1923) — американський педіатр і вірусолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (1976)
- 30 грудня — Василь Іванович Верига (нар. 3 січня 1922) — український громадський діяч, історик, журналіст, редактор