25-й Український запасний полк
25-й Український запасний полк | |
---|---|
На службі | 1917—1918 |
Країна | УНР |
Належність | Армія УНР |
Вид | сухопутні війська |
Чисельність | початок 1917 5000, грудень 1917 4000 |
Гарнізон/Штаб | Бахмут, Луганськ |
Війни/битви | Українська революція 1917-1921 Заворушення в Бахмуті Захоплення Бахмута більшовиками Захоплення Луганська більшовиками Радянсько-українська війна |
Розпущено | 1918 |
Командування | |
Визначні командувачі | Меркулов Микола Кузьмич Малашко Михайло Васильович |
25-й Український запасний полк — українізований полк РІА який базувався в місті Бахмут і Луганськ.
15 жовтня 1914 року в Полтаві було сформовано 25-й піхотний запасний батальйон який увійшов до складу Московського військового округу. 8 жовтня 1915 року сформований підрозділ перемістили до Чугуєва. Восени 1916 року сформований підрозділ вже як 25-й піхотний запасний полк перемістили в Бахмут. З осені 1916 року полк комплектовал 60-ю піхотну дивізію. У серпні 1917 року полк був приписаний до 4-ї піхотної запасний бригаді.
У червні 1917 року на зборах командного і рядового складу було прийнято рішення українизувати полк. Про це йшлося в газеті Нова Рада від 15 червня 1917 року в ній говорилося:
"У Бахмуті на Катерниославщнжі відбулося зібрання офіцерів і салдатів тутешнього полку. На зібранні вирішено зорганізувати в Бахмуті український полк."[1]
Українізацію полку підтримав полковник Меркулов Микола який на той момент командував полком.[2]
Все літо 1917 року в полку зростав вплив українських партій та организацій серед яких були УПСР, УСДРП, УПСФ а "Селянської спілки". 3 вересня, в Бахмуті відбувся Український повітовий з'їзд, який створив Українську повітову раду. Він підтримав Центральну Раду і заявив протест:
"проти виключення Катеринославщини з автономної української території. Поступитися в цій справі не можна, і ми будемо продовжувати революційно-національну боротьбу за свободу наших степів, политих кров'ю наших дідів-запорожців ..."
З'їзд висловився за те, щоб українців, що служили в 25-му полку, виділити в окремий батальйон. Цей заклик знайшов відгук серед багатьох солдатів українців. Коли ж Центральна Рада 7 листопада 1917 року в III Універсалі проголосила Українську Народну Республіку, над Бахмутськой повітової земської управою було піднято жовто-синій прапор. У цій акції участь взяли і солдати-українці. Але 25-й полк не став українським військовим формуванням, як це стверджується в деяких статтях.[3]
13 листопада 1917 року в Бахмуті був створений Повітовий Коаліційний Військово-Революційний Комітет, який призначив військовим комісаром Донбасу прапорщика Назарова. Назаров видав наказ, в якому зобов'язував всі військові частини в повіті виконувати тільки його накази, що видаються з санкції ВРК. Проти цього постало командир полку Меркулов, проти цього також виступили солдати і офіцери українці які підтримували УЦР. Повітовий ВРК розцінив це як бунт. У слідстві чого в грудні 1917 року частини полку були розброєнні в Бахмуті червоноармійцями з Краматорська, Дружківки, Костянтинівки.[3]
І після придушення бунту в полку було неспокійно. Цим скористалися більшовицькі активісти Т. Харечко і І. Нагорний. Наприкінці вересня 1917 року вони зібрали мітинг, в якому брали участь півтори тисячі солдатів. На мітингу взяли більшовицьку резолюцію: про всю владу Радам та інше.
- 01.06.1916 - полковник Павловський Антон Ксаверьевіч
- 1917 - Меркулов Микола Кузьмич
- ↑ Нова Рада №64 від 15.06.1917, сторінка 3
- ↑ Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. Стр 446-447
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 16 листопада 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- 25-й пехотный запасный полк [Архівовано 12 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917‒1918 pp. / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. ‒ Т. 1. ‒ К.: Видавничий дім «Стилос», 2015. ‒ 608 с.
Це незавершена стаття про військові формування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |