3-тя піхотна дивізія (Фінляндія)
| 3-тя піхотна дивізія 6.Divisioona | |
|---|---|
 Фінські солдати ведуть оборонний бій поблизу Лохійокі. Зимова війна. Грудень 1939 | |
| На службі | грудень 1939 — березень 1940 червень 1941 — листопад 1944 року |
| Країна |  Фінляндія |
| Належність |  Збройні сили Фінляндії |
| Вид |  Сухопутні війська Фінляндії |
| Тип | піхотна дивізія |
| Роль | піхота |
| У складі | III армійський корпус |
| Війни/битви | Друга світова війна Третя радянсько-фінська війна |
3-тя піхотна дивізія (фін. 3. divisioona) — піхотна дивізія фінської армії за часів Другої світової війни. Дивізія брала активну участь у бойових діях у ході «Зимової», «Війни-продовження» та Лапландської війни проти нацистської Німеччини.
1 липня німецьке XXXVI командування особливого призначення за підтримки 6-ї фінської піхотної дивізії армії «Норвегія» розпочали наступ на кандалакському напрямку. Дії командування підтримували 2-га танкова рота 40-го[Прим. 1][1] і 211-й танкові батальйони особливого призначення[Прим. 2], в яких налічувалося близько 100 танків.
Далі на південь 3-тя фінська дивізія розпочала наступ, маючи за мету перерізати Кіровську залізницю — головну лінію постачання Мурманська в районах Лоухі та Кем. Для цього 3-тя дивізія була розбита на дві бойові групи. Група «J» (фін. Ryhmä J) наступала з півдня від Куусамо, щоб захопити Кестеньгу (Кієстінкі), а група «F» (фін. Ryhmä F) наступала з Суомуссалмі, щоб захопити Ухту.
У той час як німецьке просування на північному фланзі зупинилося, фінська 3-тя дивізія III корпусу на півдні добре просувалася вперед. Першим противником дивізії стала 54-та стрілецька дивізія 7-ї радянської армії. Група «F» дуже швидко наступала по пересіченій місцевості на 64 км до річки Віониця, де з 10 по 19 липня оточила та знищила кілька радянських частин. Група «J» просунулася до сильно укріпленого каналу між озерами Пяозеро і Топозеро. Вражене швидким фінським успіхом, командування армії «Норвегія» тепер вирішило підтримати фінський прорив, перекинувши частини дивізії СС «Норд» на південь і передавши їх під фінське командування.
Починаючи з 30 липня, фінам вдалося переправити батальйон через озера в тил радянській лінії оборони, що дозволило їм пройти з флангу та згодом перемогти радянські війська на другому боці каналу. 7 серпня після запеклих боїв фіни захопили Кестеньгу. Реагуючи на просування підрозділів 3-ї фінської дивізії на Мурманській залізниці, радянські війська перекинули в регіон додаткові війська (88-му стрілецьку дивізію, а також окрему бригаду Гривника). Радянський опір тепер посилився, що призвело до зупинки просування групи «J» на схід від Кестеньги. Поки група «J» була втягнута в бій навколо Кестеньги, група «F» змогла прорватися на околиці Ухти. Вони зламали оборону Червоної армії на озері Єлданка і змогли підійти на кілька кілометрів до власне Ухти. Однак нове радянське підкріплення завадило подальшим досягненням, і фінська атака зупинилася й у цьому секторі.
У 1944 році дивізію перекинули на Карельський перешийок, де вона брала участь у фінській обороні проти радянської Виборзько-Петрозаводської наступальної операції. Протягом цього часу дивізія була тимчасово посилена 6-м окремим батальйоном (фін. Erillispataljoona 6). Спочатку сформований німцями як 664-й Східний батальйон (нім. Ost-Bataillon 664), батальйон складався з добровольців, не військовополонених, з числа інгерманландців фінів.
Після Московського перемир'я в 1944 році дивізія була переведена в Оулу. У рамках Лапландської війни проти Німеччини вранці 1 жовтня 1944 року 11-й піхотний полк дивізії здійснив висадку в Торніо. Після успішної висадки наступного дня полк був посилений 53-м піхотним полком дивізії. Від Торніо дивізія просунулася до Рованіємі і далі до Муоніо, де 3-тя піхотна дивізія була розформована.
- 3-тя піхотна дивізія (США)
- 3-тя піхотна дивізія (Канада)
- 3-тя Залізна стрілецька дивізія Армії УНР
- 3-тя танкова дивізія СС «Тотенкопф»
- 3-тя парашутна дивізія (Третій Рейх)
- 3-тя кавалерійська дивізія «Принц Амедео Дука д'Аоста»
- ↑ На липень 1941 року в батальйоні було 78 танків: 4 kl.PzBefWg I, 34 PzKw I, 20 PzKw II та 20 PzKw III.
- ↑ На липень 1941 року в батальйоні було 49 танків: 14 PzKw 35-S та 35 PzKw 38-H. Батальйон діяв на трьох напрямках одночасно: 1-ша танкова рота підтримувала північне угруповання корпусу «Норвегія»; 2-га танкова рота діяла в інтересах XXXVI командування, а 3-тя танкова рота спочатку діяла, як посилення 3-ї фінської піхотної дивізії
- ↑ Panzer-Abteilung (z.b.V.) 40. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 13 січня 2021.
- 3. Division (Finland). на axishistory.com.(англ.)
- Leskinen, Jari; Juutilainen, Antti, eds. (2005). Jatkosodan pikkujättiläinen. Helsinki: Werner Söderström Osakeyhtiö. ISBN 951-0-28690-7.(фін.)