Перейти до вмісту

29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська)
29-я гренадерская дивизия СС «РОНА» (1-я русская)
Герб дивізії
На службі1 серпня 1944 — вересень 1944
Країна Третій Рейх
НалежністьПіхота
Вид Ваффен СС
ЧисельністьДивізія
ГаслоMeine Ehre heißt Treue
(«Моя честь називається вірність»)
Війни/битвиДруга світова війна
Варшавське повстання 1944 року[1]
Словацьке національне повстання
Командування
Визначні
командувачі		Б. В. Камінський
К. П. Воскобойнік
Кристоф Дим
Генрих Юрс
Медіафайли на Вікісховищі
Російський колабораціонізм
Друга світова війна
Основні поняття

Колабораціонізм у Другій світовій війні • Російський визвольний рух

Ідеологія

Непримиримість • Антикомунізм • Пораженство

Історія

Громадянська війна в Росії • Біла еміграція • Колективізація в СРСР • Червоний терор • Сталінські репресії • Друга світова війна • Операція «Барбаросса» • Смоленська декларація • Празький маніфест • Комітет визволення народів Росії • «Квітневий вітер» • Празьке повстання • (Символіка антирадянських російських національних формувань Другої світової війни • Репатріація (Видача козаків у Лієнці • Операція «Кілгол»)

Персоналії

А.Власов • В.Малишкін • К.Воскобойник • Б.Камінський • П.Краснов • А.Шкуро • К.Кроміаді • С.Буняченко • Г.Звєрєв • М.Шаповалов • В. Мальцев • Б.Штейфон • А.Туркул • Т.Доманов • Ф.Трухін • М.Меандров • В.Штрик-Штрікфельдт • С.Клич Ґерай • В.Гіль • С.Павлов • В.Баєрський • М. Козін

Збройні формування

РОА • 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська) • Козачий Стан • Окремий козачий корпус • Російська допоміжна поліція • ВПС КОНР • 15-й козачий кавалерійський корпус СС • 30-та гренадерська дивізія СС (2-га російська) • 30-та гренадерська дивізія СС (1-ша білоруська) • Дивізія «Руссланд» • Російський корпус • Гіві • Бойовий союз російських націоналістів • 1-ша російська національна бригада СС «Дружина» • Російська національна народна армія • Російський Добровольчий Полк «Варяг» • Російський загін 9-ї армії вермахту • Організація «Цепелін» • Російські військові загони Маньчжурської імператорської армії • Загін Миколи Козина Політичний Центр боротьби з більшовизмом

Колабораційні утворення

Локотська республіка • Республіка Зуєва

Організації

Національно-трудовий союз • Всеросійська національна партія • Всеросійська фашистська організація • Російська Трудова Народна Партія • Російська фашистська партія • Російська загально-військова спілка • Народна соціалістична партія Росії • Національна Організація Російської Молоді • Народно-трудовий союз російських солідаристів • Союз російської молоді • Союз боротьби проти більшовизму • Комітет визволення народів Росії

Цей шаблон:

29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська) (нім. 29. Waffen-Grenadier-Division der SS „RONA“ (russische Nr. 1)) — колабораційне тактичне з'єднання Ваффен-СС укомплектоване вояками Російської Визвольної Народної Армії (РОНА) сформоване наприкінці Другої Світової війни.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Восени 1941 року внаслідок швидкого просування німецьких військ територіями СРСР, було окуповано Орловську та Брянську області. На окупованих теренах в районі 2-ї танкової армії Вермахту німцями було санкціоновано утворення Локотського району, невдовзі розширеного до округу. Ці територіальні формації відоміші в історії під назвою Локотська республіка. Збройні сили Локотської республіки отримали назву «Російська Визвольна Народна Армія» (РОНА). РОНА була укомплектована етнічними росіянами, що мали антирадянські погляди та солдатами-червоноармійцями, котрі опинились в оточенні німецьких військ. З 1942 року РОНА почала проводити мобілізацію до своїх лав не на добровільних, а на примусових засадах. На початок 1943 РОНА нараховувала у своєму складі 5 стрілецьких полків і ряд окремих з'єднань, поміж яких і бронедевізіон. Загальна чисельність РОНА на той час сягала 12 000 воїнів. Хоча головним завданням РОНА була боротьба з партизанами, окремі її частини брали участь у боях із Червоною армією.[2]

Переформатування у дивізію

[ред. | ред. код]

В серпні 1943 року після початку відступу німецьких військ РОНА було перекинуто до Вітебської області Білорусі, де вона отримала поповнення білоруськими поліцейськими та взяла участь в ряді антирадянських операцій. Незабаром РОНА була включена до складу Ваффен-СС як штурмова бригада, з подальшим розгортанням у гренадерську дивізію СС.

Придушення Варшавського повстання

[ред. | ред. код]
Прапор Російської Визвольної Народної Армії (РОНА)

1 серпня 1944 року у Варшаві піднімається антинацистське повстання, за збігом обставин того ж дня очільник РОНА Броніслав Камінський отримує підвищення до генерал-майора Ваффен-СС. Німецьке командування відправляє дивізію СС «РОНА» на придушення повстання. Дивізія брала участь у придушенні повстання в районі Охота і проявила надзвичайну жорстокість.[3][4] Саме РОНА Камінського, разом із добірними частинами СС, по звірячому придушили повстання і знищили Варшаву у серпні 1944 р. Довгі роки радянська і польська комуністична пропаганда, а нині польська екстремістсько-шовіністична преса, свідомо перекручують факти і приписують ці злочини дивізії «Галичина». За вказівкою командувача каральних антипартизанських сил[5] обергруппенфюрера СС Еріха фон дем Баха, Камінського було розстріляно через непослух і звірства вояків РОНА.[6]

Після страти Камінського

[ред. | ред. код]

Новим командиром 29-та гренадерської дивізії СС «РОНА» став бригадефюрер СС, генерал-майор Ваффен-СС Кристоф Дим, а заступником лишився полковник РОНА ваффен-оберштумбаннфюрер СС Георгій Белай. Залишки вояків дивізії були відправлені на придушення Словацького національного повстання. Вже у листопаді 1944 році колишні вояки 29-та гренадерської дивізії СС «РОНА» були влиті до 1-ї дивізії РОА під керівництвом Власова, незважаючи на протести останнього.

Командири

[ред. | ред. код]
  • Бригадефюрер СС і генерал-майор військ СС Броніслав Камінський (1 — 28 серпня 1944)
  • Бригадефюрер СС і генерал-майор поліції Крістоф Дім (28 серпня — 27 вересня 1944)
  • Группенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції Генріх Юрс (27 вересня — жовтень 1944)

Джерела

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Бійці РОА (колишні бійці розформованої гренадерської дивізії СС "РОНА") перед генералом Власовим
    Бійці РОА (колишні бійці розформованої гренадерської дивізії СС "РОНА") перед генералом Власовим

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 21 травня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-08-11 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпня 2009. Процитовано 21 травня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2009-08-28 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 грудня 2009. Процитовано 21 травня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2009-12-01 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 21 травня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Українська повстанська армія // Довідник з історії України (А−Я) / за ред. І. Підкови та Р. Шуста — 2-е вид. — К. : Генеза, 2001. — 1136 с. — ISBN 966-504-179-7.
  6. ↑ Ігор Федик. Скільки росіян служило Гітлеру. Не солдати винні, а вожді. Не проклинайте солдатів!
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=29-та_гренадерська_дивізія_СС_«РОНА»_(1-ша_російська)&oldid=43972440