Aichi AB-1
| Aichi AB-1 | |
|---|---|
 | |
| Тип | пасажирський літак |
| Розробник | Aichi |
| Виробник | Aichi |
| Перший політ | 1928 |
| Основні експлуатанти | Японія |
| Виготовлено | 1 |
 Aichi AB-1 у Вікісховищі  | |
«Айчі AB-1» (англ. Aichi AB-1, від Aichi Biplane) — одномоторний дерев'яний поштовий літак-біплан, створений компанією Aichi на основі розвідувального гідроплана Heinkel HD 25, який компанія виготовляла за ліцензією. Літак міг перевозити чотирьох пасажирів і використовувати поплавкове чи сухопутне шасі.
У лютому 1926 року авіаційний відділ Міністерства зв'язку запропонував конкурс на створення японського пасажирського літака з державним фінансуванням. Aichi вирішили взяти участь у конкурсі, використавши за основу гідроплан HD 25. Конструктор Токучіро Ґомей збільшив загальні розміри літака, стійки між крилами були посилені з V-подібних до N-подібних. Імпортний двигун Napier Lion також замінили на Lorraine 12E Courlis, який Aichi виготовляли за ліцензією.
Це все ще був суцільно-деревяний літак з тканинно-фанерним покриттям, крила могли складатися вперед для компактного зберігання. Розміщений у носі двигун приводив у рух дволопатевий дерев'яний гвинт. За двигуном розміщувалась кабіна для чотирьох пасажирів, а за нею відкрита двомісна кабіна пілотів. Фіксоване шасі могло замінятись на поплавкове за потреби.
У конкурсі взяли участь три проєкти AB-1, Mitsubishi MC-1 (цивільна версія Mitsubishi B1M) і Nakajima N-36. N-36 розбився під час тестового польоту, а AB-1 і MC-1 змогли взяти участь у порівняльних випробуваннях. Хоча за підсумками випробувань AB-1 визнали кращим дизайном, вони обоє мали погану видимість пілотів і міністерство відмовилось від пасажирських біпланів на користь монопланів. У 1929 році стандартним пасажирським літаком Японії став моноплан Fokker Super Universal.
Побудований літак отримав індекс J-BAKL і використовувався державною авіакомпанією «Авіатранспорт Японії»[en] в 1929 році в сухопутному варіанті. Після отримання достатньої кількості Super Universal компанія продала літак приватній авіакомпанії «Токіо Коку», яка використовувала його на маршруті Токіо — Шімода як гідроплан.[1]
Дані з Japanese Aircraft 1910—1941[2]
| AB-1 сухопутний |
AB-1 гідроплан | ||
|---|---|---|---|
| Екіпаж | 2 особи | ||
| Пасажиромісткість | 4 особи | ||
| Довжина | 9,9 м | 11,26 м | |
| Висота | 3,73 м | 4,65 м | |
| Розмах крил | 15,11 м | ||
| Площа крил | 59,2 м² | ||
| Маса | пустого | 1680 кг | 2030 кг |
| спорядженого | 2710 кг | 2060 кг | |
| Навантаження на крило | 45,7 кг/м² | 51,7 кг/м² | |
| Двигун | W-подібний Aichi-Lorraine 12E Courlis | ||
| Потужність | номінальна | 250-485 к. с. | |
| питома | 6,0 кг/к. с. | 6,8 кг/к. с. | |
| Швидкість | максимальна | 196 км/год | 180 км/год |
| крейсерська | 140 км/год | 130 км/год | |
| Час підйому на висоту 3000 м. |
24 хв | 33 хв. 43 c. | |
| Практична стеля | 4000 м | 3500 м | |
- Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — ISBN 1557505632. (англ.)
- ↑ Mikesh, 1967, с. 66.
- ↑ Mikesh, 1967, с. 67.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aichi AB-1
