Aysegul Sultan
| |
| Історія | |
|---|---|
| Назва: |
|
| Власник: | Karadeniz Energy |
| Будівник: | верф Sedef Shipyard, Стамбул, Туреччина (переобладнання в плавучу електростанцію) |
| Завершений: | 2007, переобладнання в 2015 |
| Отриманий: | 2015 (як плавуча електростанція) |
| Статус: | активне |
| Основні характеристики | |
| Тип: | Плавуча електростанція |
| Тоннаж: | 12,575 GT |
| Довжина: | 135,8 |
| Ширина: | 43,2 |
| Осадка: | 8 |
| Місткість: | 12 дизель-генераторів MAN 18V51/60DF + парова турбіна (разом 235 МВт) |
Aysegul Sultan (Karadeniz Powership 7, KPS7, Esra Sultan) — плавуча електростанція, створена на замовлення турецької компанії Karadeniz Energy (входить до складу Karadeniz Holding).
В кінці 2000-х років турецький Karadeniz Holding почав формування першого в світі флоту плавучих ТЕС. Вони мали надавати свої послуги країнам, що потерпають від енергодефіциту, на період до спорудження останніми постійних генеруючих потужностей. Сьоме судно цього флоту Aysegul Sultan створили у 2015-му на стамбульській верфі Sedef Shipyard,[1] використавши корпус збудованої у 2007 році[2] баржі Sainty 7. Остання відносилась до серії суден, спорудженої корабельнею Sainty Shipyard для доправлення до Німеччини та Нідерландів річкових барж, призначених для перевезень по Рейну.[3]
Aysegul Sultan обладнали дванадцятьма дизель-генераторами MAN 18V51/60DF, які разом з невеликою паровою турбіною видають загальну потужність у 235 МВт. Вони можуть споживати як нафтопродукти, так і природний газ.[4][5]
Трансформаторну підстанцію, що забезпечує підключення до берегових мереж, постачила компанія Alstom.[6]
Судно назвали на честь сестри Голови правління Karadeniz Holding.[7]
У жовтні 2015 Aysegul Sultan повели в Гвінейську затоку до місця виконання першого замовлення. Після переходу тривалістю біля двох тижнів його встановили у рибній гавані порту Тема, на схід від столиці Гани міста Аккра. Ця країна з другої половини 2000-х років відчувала сильний дефіцит генеруючих потужностей, тому у 2014-му уклала договір з Karadeniz Energy на використання двох плавучих електростанцій загальною потужністю 450 МВт. Враховуючи нестабільні поставки нігерійського блакитного палива через Західно-Африканський газопровід, які призводили до перебоїв у роботі вже наявних ТЕС, Aysegul Sultan розпочало роботу в Гані з використання нафтопродуктів, хоча за умови покращення ситуації з надходженням газу планувалось її переведення на нього.[8] Також очікували, що з початком у 2018 році розробки ганського газового родовища Санкофа стане можливою подача його продукції через реверсовану ділянку Західно-Африканського газопроводу або нову систему Абоадзе — Тема. Хоча Санкофу дійсно запустили влітку 2018-го, проте на той час Aysegul Sultan вже покинула країну, оскільки в 2017 році до Гани прибула друга плавуча ТЕС компанії Karadeniz Energy — Osman Khan, яка була здатна сама видати всю замовлену цією країною потужність.[4]
Що стосується Aysegul Sultan, то з липня 2018-го вона почала роботу біля узбережжя Лівану. При цьому судно перейменували в Esra Sultan щоб не викликати роздратування у місцевих шиїтів, котрі негативно ставляться до дружини пророка Аїші, відомій у турецькій транскрипції як Айсегюл[9] (можливо відзначити, що первісно назву Esra Sultan отримав викуплений Karadeniz у 2016-му танкер SKS Tana, проте це судно вже в 2017-му було продане на злам[10][11][12]). Esra Sultan встановили на якір поряд із ТЕС Зук[13], за десяток кілометрів північніше Бейрута. Судно працювало в Лівані до жовтня 2018-го, коли із завершенням літнього періоду зменшився попит на електроенергію.[14] По завершенні завдання йому повернули попередню назву (втім, станом на літо 2019-го у Karadeniz була і електростанція Esra Sultan, котра мала потужністю 80 МВт та почала роботу в кубинському порту Маріель).[15]
В подальшому Aysegul Sultan відправили до Сенегалу. В червні 2021-го електростанція перейшла на використання блакитного палива, отриманого через термінал для прийому ЗПГ Дакар.
- ↑ Powership Aysegul Sultan begins journey to Ghana. Архів оригіналу за 17 січня 2018.
- ↑ Karadeniz Powership Aysegul Sultan - ShipSpotting.com - Ship Photos and Ship Tracker. www.shipspotting.com. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
- ↑ TUGS & TOWING NEWS.
- ↑ а б 450MW power barge coming | SITE233.NET. site233.net (амер.). Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
- ↑ What is Karadeniz Powership?. Marine Insight (амер.). 22 лютого 2013. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 16 січня 2018.
- ↑ Powership Arrives in Ghana. Access Africa (en-ZA) . 3 грудня 2015. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018. [Архівовано 2018-01-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Power Barge Christened ‘Aysegul Sultan’ Sets Sail For Ghana - Ghanacelebrities.com. Ghanacelebrities.com (амер.). 28 жовтня 2015. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
- ↑ Commissioning of Karadeniz Powership Ayşegül Sultan - Karadeniz Holding. www.karadenizenergy.com. Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 16 січня 2018.
- ↑ A floating electricity plant divides Lebanon. The Economist. ISSN 0013-0613. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 29 квітня 2020.
- ↑ BalticShipping.com. BalticShipping.com. www.balticshipping.com (англ.). Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 29 квітня 2020.
- ↑ KARADENIZ POWERSHIP ESRA SULTAN - IMO 9116967 - Callsign LAZI4 - ShipSpotting.com - Ship Photos and Ship Tracker. www.shipspotting.com. Процитовано 29 квітня 2020.
- ↑ admin. Karadeniz | HandyBulk (амер.). Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 29 квітня 2020.
- ↑ ESRA SULTAN LEAVES LEBANON AFTER A SUCCESSFULLY ACCOMPLISHED MISSION (амер.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 29 квітня 2020.
- ↑ Esra Sultan power barge to shut off Friday afternoon | News, Lebanon News | THE DAILY STAR. www.dailystar.com.lb. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 29 квітня 2020. [Архівовано 2018-10-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Cuba. www.karpowership.com (тур.). Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 29 квітня 2020. [Архівовано 2020-04-18 у Wayback Machine.]