BPM 37093
Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
---|---|
Сузір’я | Центавр |
Пряме піднесення | 12г 38х 49.93с[1] |
Схилення | -49° 48′ 01.2″[1] |
Видима зоряна величина (V) | 14.0[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | DAV4.4[2] |
Показник кольору (B−V) | {{{b-v}}} |
Показник кольору (U−B) | {{{u-b}}} |
Тип змінності | DAV (типу ZZ Кита)[2] |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | −12[2] км/c |
Власний рух (μ) | Пр.сх.: {{{prop_mo_ra}}} мас/р Схил.: {{{prop_mo_dec}}} мас/р |
Паралакс (π) | 61.0 ± 9.4 мас[3] |
Відстань | прибл. 53 св. р. (прибл. 16 пк) |
Абсолютна зоряна величина (MV) |
{{{absmag_v}}} |
Фізичні характеристики | |
Маса | 1.10[4] M☉ |
Світність | 0.001[3] L☉ |
Ефективна температура | 11730 ± 350[5] K |
Інші позначення | |
V886 Cen, BPM 37093, GJ 2095, LFT 931, LHS 2594, LTT 4816, WD 1236-495[1]
|
BPM 37093 (V886 Центавра) є змінним білим карликом типу ZZ Кита, з водневою атмосферою і надзвичайно високою масою приблизно в 1,1 рази більше маси Сонця і діаметром бл. 4000 км. Вона розташована прибл. за 50 світлових років від Землі, у сузір'ї Центавра[1][4].
Як і інші білі карлики, вважається, що BPM 37093 складається переважно з вуглецю й кисню, які утворюються шляхом термоядерного синтезу ядер гелію[6].
У 1960-х роках було передбачено, що у міру охолодження білого карлика його речовина повинна кристалізуватися, починаючи з центру[7]. З пульсацій зорі можна отримувати інформацію про її структуру. BPM 37093 вперше визначена як пульсуюча змінна у 1992 році[8], а в 1995 році було вказано, що це може допомогти провести тестування теорії кристалізації[9].
У 2004 році Антоніо Канаан і команда дослідників проєкту «Whole Earth Blazar Telescope», виходячи з астросейсмологічних спостережень за зорею, оцінили, що близько 90 % маси BPM 37093 кристалізувалось[4][7][10][11]. Праця інших науковців дає частку кристалізованої речовини від 32 до 82 % маси зорі[5]. Будь-яка з цих оцінок дає загальну кристалічну масу, що перевищує 5×1029 кілограмів.
Вважається, що кристалізація матеріалу білого карлика цього типу привела до утворення об'ємно-центрованої кубічної ґратки з ядер вуглецю та/або кисню, які оточені електронним морем Фермі[12], що схоже на структуру алмаза. Однак зорю не можна прямо уявляти як діамант такого розміру, оскільки в результаті процесів зоряної еволюції об'єм однієї чайної ложки її речовини важить понад 5 тонн.
Оскільки алмаз також складається з кристалізованого вуглецю, зорю BPM 37093 прозвали Люсі за піснею The Beatles «Люсі в небесах з алмазами» (англ. Lucy in the Sky with Diamonds)[10].
- У науково-фантастичному романі Джона Ч. Райта «Дорахувати до трильйона» і його продовженнях, V886 Центавра називається «Діамантова Зоря» за її кристалічне вуглецеве ядро. У сюжеті роману вона стає місцем першої міжзоряної подорожі з людьми на борту після того, як виявляється, що зоря, діамант у десять дециліонів карат виродженої матерії, є не матерією, а антиматерією. На її орбіті знаходять інопланетний артефакт під назвою «Пам'ятник», який безмірно збільшує людське знання математики.
- У фільмі Джима Джармуша 2013 року «Виживуть тільки коханці», персонаж Тільди Суінтон Єва говорить персонажу Тома Гіддлстона Адаму про BPM 37093, охарактеризувавши її як «алмаз там вгорі розміром з планету», який «випромінює музику гігантського гонгу».
- Перелік зоряних екстремумів
- Список зірок сузір'я Центавра
- WASP-12b, вуглецева планета
- PSR J1719-1438 b, кристалізований залишок випаруваного білого карлика
- ↑ а б в г д V886 Centauri, query result in SIMBAD. Accessed on line April 1, 2008.
- ↑ а б в A Catalog of Spectroscopically Identified White Dwarfs [Архівовано 8 серпня 2018 у Wayback Machine.], George P. McCook and Edward M. Sion, Astrophysical Journal Supplement 121, #1 (March 1999), pp. 1–130. CDS ID III/210 [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
- ↑ а б Photometric and Spectroscopic Analysis of Cool White Dwarfs with Trigonometric Parallax Measurements, P. Bergeron, S. K. Leggett, María Teresa Ruiz, Astrophysical Journal Supplement 133, #2 (April 2001), pp. 413–449. Bibcode: 2001ApJS..133..413B
- ↑ а б в Whole Earth Telescope observations of BPM 37093: a seismological test of crystallization theory in white dwarfs, A. Kanaan, A. Nitta, D. E. Winget, S. O. Kepler, M. H. Montgomery, T. S. Metcalfe, et al., Astronomy and Astrophysics 432, #1 (March 2005), pp. 219–224. Bibcode: 2005A&A...432..219K DOI:10.1051/0004-6361:20041125.
- ↑ а б P. Brassard, G. Fontaine, Asteroseismology of the Crystallized ZZ Ceti Star BPM 37093: A Different View, Astrophysical Journal 622, #1, pp. 572–576. Bibcode: 2005ApJ...622..572B
- ↑ Late stages of evolution for low-mass stars [Архівовано 11 червня 2020 у Wayback Machine.], Michael Richmond, lecture notes, Physics 230, Rochester Institute of Technology, accessed online May 3, 2007.
- ↑ а б Testing White Dwarf Crystallization Theory with Asteroseismology of the Massive Pulsating DA Star BPM 37093, T. S. Metcalfe, M. H. Montgomery, and A. Kanaan, Astrophysical Journal 605, #2 (April 2004), pp. L133–L136. Bibcode: 2004ApJ...605L.133M
- ↑ The discovery of a new DAV star using IUE temperature determination, A. Kanaan, S. O. Kepler, O. Giovannini, and M. Diaz, Astrophysical Journal Letters 390, #2 (May 10, 1992), pp. L89–L91. Bibcode: 1992ApJ...390L..89K
- ↑ The Status of White Dwarf Asteroseismology and a Glimpse of the Road Ahead, D. E. Winget, Baltic Astronomy 4 (1995), pp. 129–136. Bibcode: 1995BaltA...4..129W
- ↑ а б BBC News: Diamond star thrills astronomers. Архів оригіналу за 5 лютого 2007. Процитовано 10 червня 2016.
- ↑ Press release [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.], 2004, Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics.
- ↑ Crystallization of carbon-oxygen mixtures in white dwarfs, J. L. Barrat, J. P. Hansen, and R. Mochkovitch, Astronomy and Astrophysics 199, #1–2 (June 1988), pp. L15–L18. Bibcode: 1988A&A...199L..15B
- BPM 37093 (Diamond Star) [Архівовано 28 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Largest diamond in galaxy predicts future of solar system [Архівовано 2 листопада 2011 у Wayback Machine.], Pravda.ru, December 26, 2007.