Перейти до вмісту

PDS 70

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
PDS 70

Протопланетний диск PDS 70 з новоутвореною планетою PDS 70b (праворуч)
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Центавр
Пряме піднесення 14г 08х 10,15451с
Схилення -41° 23′ 52,5766″
Видима зоряна величина (V) 12
Характеристики
Спектральний клас K5
Показник кольору (B−V) 1,06
Показник кольору (U−B) 0,71


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 3,13 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: -29,661 мас/р
Схил.: -23,823 мас/р
Паралакс (π) 8,8159 ± 0,0405 мас
Відстань 370 св. р.
(113,4 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
Фізичні характеристики
Маса 0,82 M
Радіус 1,39 R
Ефективна температура 4406 K
Обертання ~50 днів
Обертальна швидкість (v sin i) ~10 км/с
Інші позначення
V1032 Cen, 2MASS J14081015-4123525, IRAS 14050−4109
Посилання
SIMBADдані для V*+V1032+Cen

PDS 70 (V1032 Centauri) — зоря малої маси типу T Тельця у сузір'ї Центавра, розташована приблизно за 370 світлових років від Землі. Зоря має масу 0,82 М☉ та радіус 1,39 R☉. Її вік становить приблизно 10 млн років. Зоря має протопланетний диск, що містить екзопланету PDS 70b, яка перебуває на стадії утворення. Це перша підтверджена екзопланета, виявлена на стадії утворення[1][2][3].

Протопланетний диск

[ред. | ред. код]

Припущення про існування протопланетного диску в PDS 70 з'явилося 1992 року. Гіпотеза була підтверджена у 2006 році. Радіус диска становить 140 а. о. У 2012 році в диску виявлено великий розрив (бл. 65 а. о.), який, за припущеннями, утворений планетою, що формується. Згодом було виявлено, що розрив є неоднорідним та має декілька ділянок, що вказує на утворення кількох планет[4][5].

У 2018 році за допомогою телескопа VLT у диску виявлено екзопланету, яку назвали PDS 70b. За оцінками, її маса у кілька разів перевищує масу Юпітера. Температура на поверхні близько 1000 °С та існує атмосфера з хмарами. Радіус орбіти становить близько 20 а. о.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Staff (2 липня 2018). First confirmed image of newborn planet caught with ESO's VLT - Spectrum reveals cloudy atmosphere. EurekAlert!. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
  2. Müller, A та ін. (2018). Orbital and atmospheric characterization of the planet within the gap of the PDS 70 transition disk. arXiv:1806.11567 [astro-ph.EP].
  3. Keppler, M та ін. (2018). Discovery of a planetary-mass companion within the gap of the transition disk around PDS 70. arXiv:1806.11568 [astro-ph.EP].
  4. Hashimoto, J. та ін. (2012). Polarimetric Imaging of Large Cavity Structures in the Pre-Transitional Protoplanetary Disk Around PDS 70: Observations of the Disk. The Astrophysical Journal. 758 (1): L19. arXiv:1208.2075. Bibcode:2012ApJ...758L..19H. doi:10.1088/2041-8205/758/1/L19.
  5. Giant Gap PDS 70's Protoplanetary Disk May Indicate Multiple Planets. SciTechDaily. 12 листопада 2012. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 30 червня 2018.
  6. Clery, D. (2018). In a first, astronomers witness the birth of a planet from gas and dust. Science. doi:10.1126/science.aau6469.