Cyclura collei
| Cyclura collei | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Ігуаноподібні (Iguania) |
| Родина: | Ігуанові (Iguanidae) |
| Рід: | Cyclura |
| Вид: | C. collei
|
| Біноміальна назва | |
| Cyclura collei Gray, 1845
| |
| |
Cyclura collei (ямайська ігуана) є великим видом ящірок родини ігуанових. Вид є ендеміком Ямайки. Він перебуває під загрозою зникнення, навіть вважається вимерлим між 1948 і 1990 роками. Колись його можна було знайти по всій Ямайці та на прибережних острівцях Великий Козячий острів і Малий Козячий острів, тепер він обмежений лісами Хеллширських пагорбів.
Це велика ящірка з важким тілом, переважно від зеленого до солоно-блакитного кольору з темнішим оливково-зеленим забарвленням на плечах[3]. На спині тварини від основи шиї до хвоста тягнуться три темні широкі шеврони з темними оливково-коричневими зигзагоподібними плямами[3]. Луска спинного гребеня дещо яскравіше синювато-зелена, ніж тіло[3]. Поверхні тіла вкриті плямами жовтуватого кольору, що розпадаються на невеликі групи плям[3]. Дикі особини, особливо гніздові самиці, часто мають насичений червонувато-коричневий колір після копання в грубих ферралітичних ґрунтах регіону Хеллшир-Гіллз[3].
Ямайська ігуана є другою за величиною наземною твариною Ямайки, більше важить лише ямайський удав (Chilabothrus subflavus). Самці можуть виростати до 2 кілограмів і 428 міліметрів у довжину, тоді як самиці трохи менші, виростаючи до 378 міліметрів у довжину[1]. Самці також мають великі стегнові пори на нижній стороні стегон, які використовуються для вивільнення феромонів[4]. Пори самиць менші, і вони не мають такого високого спинного гребеня, як у самця, що робить тварину дещо статево диморфною[4].
Як і всі види Cyclura, ямайська ігуана переважно травоїдна, споживаючи листя, квіти та плоди понад 100 різних видів рослин[3]. Ця дієта дуже рідко доповнюється комахами та безхребетними, такими як равлики[3]. Однак їх можна просто випадково з'їсти, поки вони поїдають листя, на якому живуть безхребетні.
- ↑ а б Grant, T.D.; Gibson, R.; Wilson, B.S. (2010). Cyclura collei. Т. 2010. с. e.T6027A12337339. doi:10.2305/IUCN.UK.2010-4.RLTS.T6027A12337339.en.
{{cite web}}:|access-date=вимагає|url=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ Appendices | CITES. cites.org. Процитовано 14 січня 2022.
- ↑ а б в г д е ж Vogel, Peter (01.07.2005), Jamaican Iguana Cyclura collei , Iguana Specialist Group, архів оригіналу за 14 січня 2006 [Архівовано 2006-01-14 у Wayback Machine.]
- ↑ а б De Vosjoli, Phillipe; Blair, David (1992), The Green Iguana Manual, Escondido, California: Advanced Vivarium Systems, ISBN 1-882770-18-8