Sauromalus hispidus
| Sauromalus hispidus | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Ігуаноподібні (Iguania) |
| Родина: | Ігуанові (Iguanidae) |
| Рід: | Sauromalus |
| Вид: | S. hispidus
|
| Біноміальна назва | |
| Sauromalus hispidus Stejneger, 1891
| |
| |
Sauromalus hispidus — вид ящірок родини ігуанових, ендемік острова Анхель-де-ла-Гуарда (острів Ангел-охоронець) у Каліфорнійській затоці. Цей вид був перевезений на інші острови племенем Сері як потенційне джерело їжі.
Ця ігуана є другим за величиною видом, досягаючи 44 см у довжину тіла та 64 см в загальну довжину, і важить до 1,4 кг[2]. Його вважають гігантським видом, оскільки він у два-три рази більший за своїх материкових побратимів[2][3]. Колір його тіла темно-коричневий з поперечними чорними смугами, які з віком стають темно-коричневими або чорними.
Ці ігуани воліють жити в лавових потоках і скелястих районах з закутками і щілинами, доступними для відступу в разі загрози. Ці території зазвичай вкриті креозотовим кущем і кактусами чолла, які складають основну частину їхнього раціону, оскільки тварина в основному травоїдна. Харчуються S. hispidus також листям, плодами і квітами однорічних і багаторічних рослин; комахи є додатковою здобиччю, якщо їх взагалі їдять.
Нешкідливі для людини, ці ящірки, як відомо, тікають від потенційних загроз[4]. Коли турбують, тварина свої легені, розтягує своє тіло і вклинюється в тісну тріщину скелі[4][5].
Самці сезонно й умовно територіальні. Велика кількість ресурсів має тенденцію до створення ієрархії, заснованої на розмірі, з одним великим самцем, який домінує над меншими самцями в цій області[4]. S. hispidus захищають свою територію та спілкуються один з одним, використовуючи комбінацію кольорів і фізичних проявів, а саме «віджимання», махання головою та роззявлення рота[4].
S. hispidus є денними тваринами , і оскільки вони екзотермічні, проводять більшу частину свого ранку та зимових днів, гріючись[4]. Ці ящірки добре пристосовані до умов пустелі; вони активні при температурах до 39 °C[4].
Парування відбувається з квітня по липень, з червня по серпень відкладають від п’яти до 16 яєць. Яйця вилуплюються наприкінці вересня[4].
- ↑ Montgomery, C.E., Hollingsworth, B., Kartje, M. & Reynoso, V.H. 2019. Sauromalus hispidus. The IUCN Red List of Threatened Species 2019: e.T174482A130061591. Downloaded on 19 July 2019.
- ↑ а б Case, T. J. (1982). Ecology and evolution of insular gigantic chuckwallas, Sauromalus hispidus and Sauromalus varius. Park Ridge, New Jersey: Noyes Publications. с. 184–212. ISBN 0-8155-0917-0.
{{cite book}}: Проігноровано|work=(довідка) - ↑ Smits, A. W. (1985). Behavioral and dietary responses to aridity in the chuckwalla, Sauromalus hispidus. Journal of Herpetology. 19 (4): 441—449. doi:10.2307/1564196. JSTOR 1564196.
- ↑ а б в г д е ж Stebbins, Robert C.,(2003) A Field Guide to Western Reptiles and Amphibians, 3rd Edition. Houghton Mifflin Company, ISBN 0-395-98272-3
- ↑ Deban, S.M., J.C. O’Reilly, and T.C. Theimer 1994. Mechanism of defensive inflation in the chuckwalla, Sauromalus obesus. Journal of Experimental Zoology 270: 451-459.