Мересниця озерна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Eupallasella percnurus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мересниця озерна

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: Ялецеві (Leuciscidae)
Рід: Озерна мересниця (Rhynchocypris)
Вид: Мересниця озерна
Rhynchocypris percnurus
(Pallas, 1814)
Синоніми
  • Cyprinus percnurus Pallas, 1814
  • Cyprinus perenurus Pallas, 1814
  • Eupallasella percnurus (Pallas, 1814)
  • Eupallasella perenurus (Pallas, 1814)
  • Leucaspius fischeri Sabanyeev, 1871
  • Morocco percnurus (Pallas, 1814)
  • Moroco percnurus sachalinensis (Berg, 1907)
  • Phoxinus altus Warpachowski, 1887
  • Phoxinus crucifer Gratzianov, 1907
  • Phoxinus czekanowskii posnaniensis Berg, 1932
  • Phoxinus dybowskii Lorec & Wolski, 1910
  • Phoxinus jelskii Dybowski, 1869
  • Phoxinus laevis var. punctatus Benecke, 1881
  • Phoxinus percnurus (Pallas, 1814)
  • Phoxinus percnurus dauricus Dybowski, 1877
  • Phoxinus percnurus gdaniensis Berg, 1932
  • Phoxinus percnurus mantschuricus Berg, 1907
  • Phoxinus percnurus occidentalis Kaj, 1953
  • Phoxinus percnurus posnaniensis Berg, 1932
  • Phoxinus percnurus sachalinensis Berg, 1907
  • Phoxinus percnurus sarykul Ruzskii, 1926
  • Phoxinus perenurus (Pallas, 1814)
  • Phoxinus perenurus dauricus Dybowski, 1877
  • Phoxinus perenurus mantschuricus Berg, 1907
  • Phoxinus sabanejewi Warpachowski, 1887
  • Phoxinus stagnalis Warpachowski, 1886
  • Phoxinus variabilis Warpachowski, 1887
Посилання
Вікісховище: Rhynchocypris percnurus
EOL: 356796
ITIS: 689667
МСОП: 17066
NCBI: 219678

Мересни́ця озе́рна[1] (Rhynchocypris percnurus) — невелика озерна придонна зграйна рибка родини Ялецевих. Єдиний вид роду у фауні України. Раніше вид розглядали у роді Phoxinus (Rafinesque, 1820). Занесений до Червоної книги України як зникаючий вид.

Зовнішня будова

[ред. | ред. код]

Тіло видовжене, низьке, дещо стиснуте з боків, вкрите дуже дрібною лускою. Бічна лінія неповна, часто переривчаста (у молоді завдовжки до 3,5 см зазвичай відсутня). Черево між черевними і анальним плавцями заокруглене. Найбільша довжина тіла близько 7 см, маса — до 5,6 г, тривалість життя до 4 років. Спина темна, жовтувато- або зеленкувато-бура, боки золотисті, черево жовтувато-сріблясте. На боках є численні, досить виразно окреслені темні плямки. Парні плавці жовтуваті або жовтувато-рожеві, непарні сірувато-жовті.

Поширення

[ред. | ред. код]

Населяє озера, що належать до басейнів усіх річок Північного Льодовитого океану від Північної Двіни на заході до Колими на сході; в басейнах Ками, Вятки, Волги, Оки, Дніпра і Вісли представлений особливими підвидами. У басейні Тихого океану озерний гольян зустрічається на південь від річок Уди і Тугур, далі в басейні Амура; в озерах Північного Китаю, Кореї і Примор'я живе його підвид маньчжурський озерний ян, в озерах Сахаліну — підвид сахалінський гольян. В Україні відомий з водойм басейну Верхнього і Середнього Дніпра, зокрема в басейні верхньої течії Прип'яті, Десни, Остра, Трубіжа, Ворскли, Супою, Сожа, Стохода, Здвижу, а також із заплавних озерець і осушуваних каналів Волинської області та маленьких озер околиць Києва. Вперше відзначений на верхній течії Сіверського Дінця (оз. Борове, 2000 р.).

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Прісноводна зграйна придонна озерна риба, яка зустрічається тільки в мілководних невеликих замкнених, стоячих або ледь проточних водоймах з піщано-мулистим або мулистим ґрунтом та з добре розвиненою рослинністю, як правило, уникає руслових ділянок річок. Споживають червів, дорослих комах, їхні личинки і лялечки, водорості, вищу рослинність, а також ікру риб і амфібій.

Розмножується в травні-липні. Плодючість у особин завдовжки 4,4-6,6 см коливається від 360 до 2920 ікринок. Ікра клейка, відкладається кількома порціями в прибережній зоні на рослинність. Молодь живиться планктоном. Статевої зрілості досягає у 2 роки при довжині тіла понад 4 см.

Чисельність та причини її зміни в Україні

[ред. | ред. код]

Точно невідома. З 1960-х рр. ареал і чисельність невпинно скорочуються. Фактично зник у водоймах Київщини, частково в басейні Десни, в лівобережних притоках Дніпра, став рідкісним в басейні Прип'яті. До скорочення популяції призвело осушування боліт і заплавних водойм, торфорозробка, гідромеліоративні роботи.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

[ред. | ред. код]

Заборона вилову, виявлення типових місць перебування, вивчення сучасних поширення і чисельності, встановлення заповідного режиму. Занесений до списків МСОП.

Господарське та комерційне значення

[ред. | ред. код]

Промислового значення не має.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. — 2012. — Т. 6, №2. — С. 199—220. Архів оригіналу за 23 червня 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]