HMS Limbourne (L57)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Лімборн» (L57)
HMS Limbourne (L57)


Служба
Тип/клас Ескортний міноносець типу «Хант»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь єдиний корабель флоту на ім'я «Лімборн»
Корабельня Alexander Stephen and Sons, Глазго
Замовлено 4 липня 1940
Закладено 8 квітня 1941
Спущено на воду 12 травня 1942
Введено в експлуатацію 24 жовтня 1942
На службі 1942-1943
Загибель 23 жовтня 1943 року потонув після зазнаних у бою біля Сет-Іль пошкоджень від торпедної атаки T22
Нагороди 2 бойових відзнаки[Прим. 1][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
* Битва біля Сет-Іль
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 070 тонн (стандартна)
1 458 тонн (повна)
Довжина 85,3 м
Ширина 10,16 м
Осадка 3,51 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
2 × парових котли Admiralty
Гвинти 2
Потужність 19 000 к.с.
Швидкість 27 вузлів (51 км/год)
Дальність плавання 2350 миль (4 350 км) на швидкості 20 вузлів
Екіпаж 168 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 102-мм універсальних гармати Mk XVI
Торпедно-мінне озброєння 40 глибинних бомб
Зенітне озброєння 16 × (4 × 4) × 40-мм автоматичних зенітних гармат QF 2 pounder Mark II в установці MK.VII
2 × 20-мм автоматичні зенітні гармати «Ерлікон»
4 (1 × 4) × 12,7-мм зенітних кулемети Vickers .50
HMS Limbourne (L57). Карта розташування: Моря навколо Британських островів
«Лімборн»
«Лімборн»
Район загибелі «Лімборна»

«Лімборн» (L57) (англ. HMS Limbourne (L57) — військовий корабель, ескортний міноносець типу «Хант» «III» підтипу Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Лімборн» закладений 8 квітня 1941 року на верфі компанії Alexander Stephen and Sons у Глазго. 12 травня 1942 року він був спущений на воду, а 24 жовтня 1942 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Ескортний міноносець «Лімборн» брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, супроводжував транспортні конвої союзників.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений двома бойовими відзнаками[1].

Історія служби

[ред. | ред. код]

Після введення в експлуатацію «Лімборн» провів листопад на морських випробуваннях і працював у складі Домашнього флоту, базуючись на Скапа-Флоу. Залучався до супроводу лінкора «Хоу», що вирушав до Гібралтару, а на зворотному шляху ескортував авіаносець «Вікторіос» і лінкор «Герцог Йоркський» зі Середземного моря до берегів Великої Британії після висадки англо-американського десанту в Північній Африці. Після завершення корабель включили до 15-ї флотилії есмінців, що базувалася в Девонпорті.

У ніч на 3/4 жовтня 1943 року «Лімборн» разом з однотипними міноносцями «Танатсайдом», «Венслідейлом» та есмінцями «Гренвіль» та «Ольстер» перебував у патрулі біля берегів Бретані, коли натрапили на п'ять німецьких міноносців (T22, T23, T25, T26 і T27). В результаті обміну вогнем «Лімборн» був уражений німецьким снарядом і зазнав незначного пошкодження.

Докладніше: Битва біля Сет-Іль

22 жовтня 1943 року група британських кораблів, у складі крейсера «Карібдіс», есмінців «Гренвілль» та «Рокет», 4 ескортних міноносців типу «Хант»: «Лімбурн», «Венслейдейл», «Стівенстоун» та «Телібон» вступила в бій з німецькими кораблями біля островів Сет-Іль. Німецька група прикриття суховантажу «Мюнстерленд» включала 5 міноносців типу «Ельбінг» (T22, T23, T25, T26 і T27) з 4-ї флотилії міноносців під командуванням Франца Коглафа. У зіткненні крейсер «Карібдіс» був уражений двома торпедами, пущеними з міноносців T23 і T27 та за півгодини затонув. «Лімбурн» також дістав серйозних пошкоджень від ураження торпедою і був пізніше затоплений есмінцем «Рокет». Німці прорвалися без втрат.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. 2 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах: за бої в Північному морі (1943), за бойові дії в Ла-Манші (1942-1943)
Джерела
  1. а б HMS LIMBOURNE (L 57) — Type III, Hunt-class Escort Destroyer. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 27 березня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Colledge, J. J. & Warlow, Ben: Ships of the Royal Navy — The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy from the 15th Century to the Present. Newbury, UK: Casemate, 2010. ISBN 978-1-935149-07-1.
  • English, John (1987). The Hunts: A history of the design, development and careers of the 86 destroyers of this class built for the Royal and Allied Navies during World War II. World Ship Society. ISBN 0-905617-44-4.
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.