METRORail

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
METRORail
Опис
КраїнаСША
МістоХ'юстон
Дата відкриття1 січня 2004
ОператорMETRO
Річний пасажиропотік37 400 (4-й квартал 2012)[1]
Сайт
http://www.gometrorail.org ridemetro.org
http://www.gometrorail.org
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів3
Довжина мережі36,5 км
Рухомий склад
Кількість вагонів18
Основні типи рухомого складу

37 трамваїв Siemens S70

39 CAF
Кількість депо1
Технічні дані
Ширина колії1435 мм
Тип живленняповітряна контактна мережа
Схема маршрутів

CMNS: METRORail у Вікісховищі

METRORail (англ. Houston Metro, МФА: [hjuːstən mɛtɹə (ʊ)], Metrorail, МФА: [ˌmɛtɹə (ʊ) ɹeɪl]) — вулична система легкорейкового транспорту — швидкісного трамваю у Х'юстоні (штат Техас, США), яка, незважаючи на скорочену назву «метро», не є ані метрополітеном, ані легким метро і є, фактично, швидкісним трамваєм.

Система об'єднує 24 станції та в четвертому кварталі 2012 року перевозила в середньому 37 400 осіб[1]. Складається з однієї лінії, довжина якої 12 кілометрів. Відкрита 1 січня 2004 року. Система управляється компанією METRO, яка також управляє автобусним міським та приміським сполученням у Х'юстоні.

Користування та управління

[ред. | ред. код]

Вартість поїздки становить 1,25 $[2]. Діє знижка для школярів, студентів, пенсіонерів та інвалідів: вартість поїздки — 0,60 $[2]. Для людей старше 70 років і для дітей до 5 років проїзд безкоштовний[2]. Оплатити проїзд можна двома способами: електронною картою METRO Q і готівкою[2]. Також на карті METRO Q діє акція — за 50 оплачених поїздок дається 5 безкоштовних поїздок[2]. Несплата за проїзд загрожує штрафом 500 $[3]. Також штраф в 500 $ передбачений за розпивання алкоголю, куріння тютюну, порушення громадського порядку, знаходження в нетверезому стані, розбій, азартні ігри, залишення дитини в автомобілі без нагляду, дрібне злодійство (проступки класу С)[3][4].

Швидкісний трамвай працює щодня. У будні дні система працює з 4:30 ранку до 0:30 ночі, в суботу та неділю з 5:30 ранку до 0:30 ночі[5]. Інтервал руху потягів: вранці, вдень та ввечері — 6 хвилин, пізно увечері — 15 хвилин[5].

Система керується компанією METRO, директором якої є Джордж Греніас. За диспетчерування системи відповідає «Х'юстон Транстар»[6], яке є партнерством чотирьох урядових установ, які несуть відповідальність за оперативну інформацію із надзвичайних ситуацій в Х'юстоні[7].

Інфраструктура

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список станцій Х'юстонського швидкісного трамваю

Трамвайна система налічує три лінії, що складаються з 39 станцій. Відстань між станціями в середньому становить 800 метрів[8]. Лінія швидкісного трамваю проходить через важливі об'єкти міста: університет Райса, Техаський медичний центр[en], Реліант Астродом, Даунтаун Х'юстона[en]. Кінцевими станціями є Northline Transit Center[en] (на півночі) та Fannin South[en] (на півдні). Після кінцевої станції «Fannin South» трамваї можуть розвернутися на кільці та продовжити шлях, або заїхати до технічного приміщення. Також тут розташовується операційний центр для технічного обслуговування рухомого складу[5]. Перед станцією «UH-Downtown» знаходиться оборотний тупик.

Дизайн станцій розроблений компанією HOK[9]. На станціях є лавки, урни для сміття, є скляні напівпрозорі дахи. Дизайнери хотіли передати минуле Х'юстона, але в той же час, щоб станції гармонійно входили в міський пейзаж. Між станціями Main Street Square[en] і Bell[en] рейки проходять по водному ландшафту[10]. Окрім водного ландшафту, є ще водограї, висота яких може досягати 12 метрів[10]. Цю територію впорядкували до дати відкриття швидкісного трамвая[10].

Поруч із зупинкою «Fannin South» розташовується парковка[11]. Ціна за разове використання — $ 3, можна оформити послугу на місячне користування парковкою, її ціна — $ 40[11]. Інваліди мають можливість користуватися швидкісним трамваєм, оскільки вагони облаштовані низькою підлогою[12]. Також даються оголошення не лише англійською, але ще й іспанською мовами[12].

Станція Downtown Transit Center Кінцева станція UH-Downtown Водний ландшафт

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Public Transporation Ridership Report (Fourth Quarter 2012) (PDF). Федеральне управління пасажирськими перевезеннями США[en]. Архів оригіналу (PDF) за 10 травня 2013. Процитовано 24 січня 2012.
  2. ↑ а б в г д Fare Information. METRO. Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 24.1.12.
  3. ↑ а б METRORail Paid Fare Zones. METRO. Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 24.1.12.
  4. ↑ Classes of Misdemeanor Offenses in Texas. Sullo & Sullo. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 24.1.12.
  5. ↑ а б в METRO LRT Fleet Management Plan (PDF). METRO. Архів оригіналу (PDF) за 23 травня 2012. Процитовано 24.1.12.
  6. ↑ Signalling and Communications. www.railway-technology.com. Архів оригіналу за 1 березня 2003. Процитовано 8 лютого 2011.
  7. ↑ About Houston TranStar (англ.). Houston TranStar. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 30 березня 2011.
  8. ↑ Houston MetroRail System, United States of America. www.railway-technology.com. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 11 листопада 2015.
  9. ↑ Houston METRO Light Rail System. HOK. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 25.1.12.
  10. ↑ а б в Main Street Square will Provide Downtown Withdistinctive Pedestrian-Only Civic Plaza. www.centralhouston.org. Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 26.1.12.
  11. ↑ а б Fannin South Park & Ride. METRO. Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 25.1.12.
  12. ↑ а б Get on Track with Houston's METRORail. METRO. Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 26.1.12.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=METRORail&oldid=41076720