88-мм протитанкова гармата Pak 43
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
| 88-мм протитанкова гармата Pak 43 | |
|---|---|
 8,8 см Pak 43/41 на виставці зброї у північному секторі східного фронту у 1943. | |
| Тип | Протитанкова гармата |
| Походження |  Третій Рейх |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1943—1945 |
| Оператори | Вермахт |
| Війни | Друга світова війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Крупп |
| Виробник | Крупп Rheinmetall-Borsig Henschel & Son |
| Виготовлена кількість | ~2100 |
| Варіанти | Pak 43 Pak 43/41 KwK 43 |
| Характеристики | |
| Вага | 4350 кг |
| Довжина | 9,2 м |
| Довжина ствола | 6,35 м |
| Ширина | 2,527 м |
| Висота | 1,7 м |
| Снаряд | 88×822 мм |
| Калібр | 88 мм |
| Казенник | напівавтоматичний вертикальний ковзний блок |
| Відбій | гідропневматичний |
| Лафет | Хрестоподібна установка (Pak 43) З розсувними станинами (Pak 43/41) |
| Підвищення | -8° до +40° (Pak 43) -5° до +38° (Pak 43/41) |
| Траверс | 360° (Pak 43) 56° (Pak 43/41) |
| Темп вогню | 6—10 постр./хв. |
| Дульна швидкість | див. таблицю Боєприпаси та бронепробиття |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 15150 м |
| Максимальна | див. таблицю Боєприпаси та бронепробиття |
88-мм протитанкова гармата Pak 43 у Вікісховищі | |
Pak 43 L/71 (нім. 8,8 cm Panzerjägerkanone 43 L/71 (або Panzerabwehrkanone)[1][2][3]) — німецька 88-мм протитанкова гармата періоду Другої світової війни, розроблена компанією Krupp на противагу зенітній гарматі компанії Rheinmetall 8,8 cm Flak 41. Pak 43 була найпотужнішою протитанковою гарматою Вермахту, наявною в достатньо великій кількості. Також мала модифікацію — 8,8 cm KwK 43 L/71, яка стала основною гарматою танка Tiger II, САУ Nashorn, Elefant та Jagdpanther.
Покращена гармата 8,8 см була оснащена напівавтоматичним вертикальним затворним механізмом який значно зменшував віддачу[4]. Гармата могла також вести вогонь завдяки електричному спуску.[4] Вона мала дуже настильну траєкторію на дальності до 900 м, що допомагало навіднику легше вражати цілі на дальніх дистанціях, тому що треба було внести лише кілька коригувань у підвищення ствола. Крім того, пробивна здатність гармати дозволяла у лобову проєкцію пробивати будь-який союзний танк часів війни на дальніх дистанціях, навіть радянські танки ІС-2 і САУ на його шасі. Максимальна дальність стрільби складала 15 км[джерело?].
KwK 43 та Pak 43 спочатку вироблялися з моноблочними стволами. Проте, у зброї з дуже великими дуловими швидкостями відбувається швидке зношування ствола тому конструкція була перероблена і ствол став з двох частин. Це не вплинуло на продуктивність, але зробило заміну зношеного ствола швидкою і простішою.
Вищий робочий тиск нової гармати вимагав нових бронебійних снарядів. Результатом розробки став снаряд PzGr.39/43 APCBC-HE, який був схожий на старий 10,2-кілограмовий снаряд PzGr.39-1 APCBC-HE який використовували у гарматах 8,8 см KwK 36 та Pak 43. Ширші напрямні призвели до зростання ваги до 10,4 кг PzGr.39/43.[5] Проте, до повного переходу на новий снаряд PzGr.39/43, використовували старий снаряд PzGr.39-1 на гарматах KwK та Pak 43, але лише за умови, що на гармату припадає не більше 500 снарядів. Хоча використання снарядів з вужчими напрямні може призвести до втрати тиску. Новими PzGr.39/43 можна було стріляти без втрати тиску до зносу ствола без обмежень.
PzGr.39-1 FES & Al мали вагу: 10,2 кг (9,87 кг без детонатора та запалювального заряду)
PzGr.39/43 FES & Al мали вагу: 10,4 кг (10,06 кг без детонатора та запалювального заряду)
Схожий 278-грамовий BdZ 5127 детонатора та 59-грамовий запалювальний заряд Аматолу використовували в обох типах снарядів (PzGr.39-1 та PzGr.39/43), які після пробиття броні товщиною 30 мм або більше загорялися для нанесення більших уражень.
| Специфікація | Pak 43 | Pak 43/41 |
|---|---|---|
| Вага | По-походному: 4,750 кг (10,47 фунт) По-бойовому: 3,650 кг (8,05 фунт) |
По-бойовому: 4,350 кг (9,59 фунт) |
| Довжина | 9,2 м (30 фут 2 дюйм) | 9,144 м (30 фут 0 дюйм) |
| Довжина ствола | 6,35 м (20 фут 10 дюйм) | 6,36 м (20 фут 10 дюйм) |
| Ширина | 2,527 м (8 фут 3,5 дюйм) | |
| Висота | 1,7 м (5 фут 7 дюйм) | 1,981 м (6 фут 6,0 дюйм) |
Основна версія Pak 43 базувалася на високоефективній хрестоподібній установці, яка давала траверс обстрілу у 360 градусів і мала нижчий профіль ніж поширені зенітні 8,8 см Flak 37. Хоча виробництво такої версії було повільним і дорогим.
Для спрощення виробництва деякі гармати були встановлені на двоколісні лафети з розсувними станинами від польової гармати 10 cm le K 41 (10 cm Leichte Kanone 41)[8], в результаті чого з'явилася версія відома як Pak 43/41. 43/41 важко пересувалися у бруді та снігу на східному фронті, тому прозвали гармату 43/41 «амбарні ворота» (нім. Scheunentor)[9], через розміри та вагу гармати. Тим не менше, імпровізовані Pak 43/41 довели свою ефективність над Pak 43 до того часу як з'явилася необхідна кількість складних хрестоподібних установок для заміни.
Pak 43 також встановлювалися на німецькій бронетехніці, ця версія була відома як 8,8 см KwK 43. Версії цієї гармати встановлювалися на різну німецьку бронетехніку під різними назвами, в тому числі на важкий танк Tiger II (KwK 43 L/71) та деякі САУ: Hornisse/Nashorn (Pak 43/1), Ferdinand/Elefant (Pak 43/2, перша назва Stu.K. 43/1) та Jagdpanther (Pak 43/3 та Pak 43/4, перша назва Stu.K. 43). Декілька екземплярів САУ Jagdtiger також мали на озброєнні 8,8 см через нестачу гармат 12.8 cm Pak 44, але ці машини не використовувалися на службі.
На 1 жовтня 1944 року озброєння Вермахту включало 578 артилерійських систем калібру 88 мм Pak. Проте, на 1 січня 1945 року цей показник збільшився до 829 одиниць.[4]
Були доступні снаряди Pzgr. 39/43 та ОФС. Снарядів Pzgr. 40/43 було мало.
- Тип: Бронебійний з балістичним ковпачком — Осколково-фугасний
- Вага снаряда: 10,4 кг (22,92 lbs)
- Дулова швидкість: 1000 м/с
| Бронепробиття | Ймовірність пробиття цілі 2,5 м x 2 м[10] | ||
|---|---|---|---|
| Дальність | Пластина КГБ при 30° від вертикалі |
на навчаннях | у бою |
| 100 м | 202 мм | 100 % | 100 % |
| 500 м | 185 мм | 100 % | 100 % |
| 1000 м | 165 м | 100 % | 85 % |
| 1500 м | 148 мм | 95 % | 61 % |
| 2000 м | 132 мм | 85 % | 43 % |
| 2500 м | н/д | 74 % | 30 % |
| 3000 м | н/д | 61 % | 23 % |
| 3500 м | н/д | 51 % | 17 % |
| 4000 м | н/д | 42 % | 13 % |
- Тип: Бронебійний підкаліберний з піддоном
- Вага снаряда: 7,3 кг (16 lbs)
- Дулова швидкість: 1,130 м/с (3,707 ft/s)
| Ймовірність пробиття цілі 2,5 м x 2 м | |||
|---|---|---|---|
| Дальність | Бронепробиття | на тренуванні | у бою |
| 100 м | 238 мм | 100 % | 100 % |
| 500 м | 217 мм | 100 % | 100 % |
| 1000 м | 193 мм | 100 % | 89 % |
| 1500 м | 171 мм | 97 % | 66 % |
| 2000 м | 153 мм | 89 % | 47 % |
| 2500 м | н/д | 78 % | 34 % |
| 3000 м | н/д | 66 % | 25 % |
- Вага снаряда: 7,65 кг (17 lbs)
- Дулова швидкість: 600 м/с (1968 ft/s)
- Бронепробиття: 90 мм
- ↑ D 2030 — 8,8 cm Panzerjägerkanone 43/2 (L/71), Beschreibung, 28.1.1944. Berlin.
- ↑ D97/1+ Gerätliste, Oberkommando des Heeres Heereswaffenamt, s.45, Berlin 1.7.43
- ↑ Gerätliste s.45. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 2 листопада 2017.
- ↑ а б в Haupt, 1990.
- ↑ US Army Technical Manual TM9-1985-3, United States Government Printing Office Washington, 1953
- ↑ Haupt, 1990, с. 40.
- ↑ Haupt, 1990, с. 44.
- ↑ W.Fleisher, 2003.
- ↑ Gander and Chamberlain (1979) p. 119
- ↑ http://www.fprado.com/armorsite/tiger2.htm [Архівовано 27 липня 2010 у Wayback Machine.] citing Jentz, Thomas L.; Kingtiger Heavy Tank: 1942—1945; ISBN 185532 282 X
- Gander, Terry and Chamberlain, Peter. Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday, 1979 ISBN 0-385-15090-3
- Haupt, W. (1990). Panzerabwehrgeschütze 1935–1945 [German Anti-Tank Guns 1935–1945]. West Chester, PA: Schiffer Publishing. ISBN 978-0887402418.
- Hogg, Ian V. German Artillery of World War Two. 2nd corrected edition. Mechanicsville, PA: Stackpole Books, 1997 ISBN 1-85367-480-X
- Wolfgang Fleischer. Die Deutsches Panzerjägertruppe Waffen, Munition und Fahrzeuge 1935—1945. — Eggolsheim: Dörfler im Nebel GmbH, 2003 ISBN 978-3-89555-439-1.
- H.Dv. 119/329 ± Vorläufige Schußtafel für die 8,8 cm Kampfwagenkanone 43 (L/71) (8,8 cm Kw.K 43), 8,8 cm Panzerjägerkanone 43/1 (L/71) (8,8 cm Pak 43/1), 8,8 cm Panzerjägerkanone 43/2 (L/71) (8,8 cm Pak 43/2), 8,8 cm Panzerjägerkanone 43/3 (L/71) (8,8 cm Pak 43/3) und 8,8 cm Panzerjägerkanone 43/41 (L/71) (8,8 cm Pak 43/41), Juni 1943 mit eingearbeiteten Deckblättern Nr. 1 bis 9 (Ausgabe 1944).
- 8,8 cm Pak 43 (L/71) [Архівовано 5 вересня 2017 у Wayback Machine.] — Panzerworld
- 8,8 cm Pak (album) — flickr
- D97/1+ Gerätliste 1943, p.45 — guns.ru
- 8,8 cm Panzerjägerkanone 43 [Архівовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine.] — IMFDB database
| Танкові гармати (KwK) | |
|---|---|
| Протитанкові гармати (Pak) | |
| Зенітна артилерія | |
| Польова, середня і важка артилерія | 75-мм FK 16 nA • 75-мм FK 18 • 75-мм FK 38 • 75-мм FK 7M85 • 100-мм K 17 • 100-мм sK 18 • 105-мм leFH 16 • 105-мм leFH 18 • 105-мм leFH 18М • 105-мм leFH 18/40 • 105-мм sK 18/40• 150-мм sFH 13 • 150-мм sFH 18 • 150-мм K 16 • 150-мм K 18 • 150-мм K 39 • 150-мм SK C/28 • 170-мм K 18 • 210-мм Mrs 16 • 210-мм Mrs 18 |
| Облогова та надважка артилерія | |
| Залізнична артилерія | |
| Важкі міномети | |
| Піхотні і гірські гармати | |
| Реактивна артилерія | |
| Безвідкатні гармати | |
| Стратегічна зброя | |
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
