SMS Mecklenburg
| «Мекленбург» | ||
|---|---|---|
| SMS Mecklenburg | ||
 | ||
| Пре-дредноут «Мекленбург». 1902 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | пре-дредноут типу «Віттельсбах» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Німецька імперія.svg){kind=small} Веймарська республіка
| |
| Належність |  Імператорські військово-морські сили Німеччини Рейхсмаріне
| |
| Корабельня | AG Vulcan Stettin, Штеттін
| |
| Первинна вартість | 22 329 млн.золотих марок | |
| Закладено | 15 травня 1900 | |
| Спущено на воду | 9 листопада 1901 | |
| Введено в експлуатацію | 25 червня 1903 | |
| На службі | 1903–1921 | |
| Виведений зі складу флоту | 25 січня 1920 | |
| Статус | 16 серпня 1921 року проданий на брухт | |
| Бойовий досвід | Перша світова війна Битва на Балтійському морі * Бій у Ризькій затоці | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 11 774 тонни (стандартна) 12 798 тонн (повна) | |
| Довжина | 126,8 м (загальна) | |
| Ширина | 22,8 м | |
| Осадка | 7,95 м | |
| Бронювання | Головний пояс: 100—225 мм Палуба: 50 мм Башти головного калібру: 250 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 8 водотрубних вугільних парових котлів 3 парові машини потрійного розширення | |
| Гвинти | 3 гвинти | |
| Потужність | 13 808 к.с. | |
| Швидкість | 18 вузлів (33 км/год) | |
| Дальність плавання | 5 000 морських миль (9 300 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) | |
| Екіпаж | 680 офіцерів і матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 (2 × 2) × 240-мм корабельні гармати SK L/40 18 × 150-мм корабельних гармат SK L/40 12 × 88-мм швидкострільних гармат SK L/30 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 × 450-мм торпедних апаратів | |
«Мекленбург» (нім. SMS Mecklenburg) — німецький військовий корабель, пре-дредноут типу «Віттельсбах» Імператорських військово-морських сил Німеччини. Перший корабель, названий на честь Мекленбургів, німецького шляхетського роду із Померанії західнослов'янського походження.
«Мекленбург» був закладений 15 травня 1900 року на верфі компанії AG Vulcan Stettin у Штеттіні. 9 листопада 1901 року він був спущений на воду, а 25 червня 1903 року увійшов до складу ВМС Німецької імперії. Разом з однотипними кораблями — «Віттельсбах», «Церінген», «Веттін» і «Швабен» — були першими капітальними кораблями, побудованими відповідно до Закону про ВМС 1898 року. Основним озброєнням лінкора була батарея з чотирьох 240-мм гармат і корабель розвивав максимальну швидкість 18 вузлів (33 км/год).
Відразу після введення в експлуатацію «Мекленбург» розпочав ходові випробування, які тривали до середини грудня 1903 року. Його було призначено до II дивізіону I ескадри разом із лінкорами «Кайзер Вільгельм дер Гроссе» та «Кайзер Вільгельм II». «Мекленбург» був змушений увійти в сухий док на Kaiserliche Werft у Вільгельмсгафені для незначних удосконалень і ремонту після випробувань; ця робота тривала до кінця лютого 1904 року. Після цих модифікацій «Мекленбург» взяв участь в індивідуальних тренуваннях і тренуваннях ескадри, а також в огляді флоту під час візиту британського короля Едуарда VII у червні. Наступного місяця німецький флот відправився в круїз до Великої Британії, Нідерландів і Норвегії, який тривав до серпня. Потім «Мекленбург» брав участь у щорічних осінніх навчаннях флоту, які проходили наприкінці серпня та вересні, а також у зимовому навчальному поході в листопаді та грудні.
Панцерник брав участь у тренувальному поході до Азорських островів у липні та серпні 1908 року. Він також виграв нагороду кайзера «Стрілецький приз» (нім. Schießpreis) за найточнішу стрільбу в її ескадрі, разом з лінкором «Лотринген». У середині грудня «Мекленбург» знову повернулася до Вільгельмсгафена для щорічного капітального ремонту. 1909 і 1910 роки пройшли для корабля без подій, з тією ж схемою навчальних походів і маневрів, що й у попередні роки.
31 липня «Мекленбург» був замінений новим дредноутом «Остфрісланд». Після цього корабель був виведений з експлуатації та направлений до резервної дивізії в Північному морі. 9 травня 1912 року його перевели до резервної дивізії на Балтиці. Він ненадовго повернувся до дійсної служби в 1912 році з 9 по 12 травня, щоб перемістити додредноут з Північного моря в Балтійське, і знову з 14 серпня по 28 вересня для участі в навчаннях флоту того року. Під час маневрів служив в III ескадрі.
Після початку Першої світової війни в серпні 1914 року пре-дредноути типу «Віттельсбах» було мобілізовано до бойового складу флоту, де з них та пре-дредноутів типу «Брауншвейг» «Ельзас» і «Брауншвейг» було сформовано окрему IV бойову ескадру. «Мекленбург» виконував обмежену роль у подіях битви на Балтійському морі, корабель зіграв незначну роль у битві в Ризькій затоці в серпні 1915 року, хоча «Мекленбург» не брав безпосередньої участі в бою з російськими військами[Прим. 1][1].
17 грудня корабель сів на мілину біля входу в гавань Лібава, але був відбуксований без будь-яких пошкоджень. Він повинен був замінити зношений броненосний крейсер «Принц Генріх» у розвідувальних силах флоту на Балтиці, але «Мекленбург» і однотипні броненосці були зняті з експлуатації незабаром після цього. На цьому етапі війни німецький флот зіткнувся з гострою нестачею екіпажів, яку можна було пом'якшити шляхом списання старих, менш ефективних військових кораблів. Крім того, зростаюча загроза з боку британських підводних човнів і російських мін на Балтиці до 1916 року, останні з яких потопили броненосний крейсер «Фрідріх Карл», переконала керівництво німецького флоту вивести застарілі кораблі типу «Віттельсбах» з активної служби. 6 січня 1916 року «Мекленбург» вирушив з Лібави в напрямку Кіля, прибувши наступного дня. 24 січня він був виведений зі списків флоту та відправлений до резерву.
- Список лінійних кораблів Німеччини
- Bretagne (1913)
- Сіноп (панцерник)
- Список лінійних кораблів за країною
- Лінійні кораблі у Першій світовій війні
- Англо-Німецькі перегони морських озброєнь
- Ескадра лінійних крейсерів (Велика Британія)
- Виноски
- ↑ Угруповання віцеадмірала Шмідта: 7 лінійних кораблів («Брауншвейг», «Ельзас», «Віттельсбах», «Веттін», «Мекленбург», «Швабен», «Церінген»), 6 крейсерів («Рун», «Принц Генріх», «Аугсбург», «Бремен», «Любек» і «Тетіс»), 24 ескадрених міноносці та міноносці, 1 мінний загороджувач «Дойчлянд», 14 тральщиків, 12 катерів-тральщиків, 2 проривачі мінних загороджень.
- Джерела
- ↑ Моонзундская (Ирбенская) операция 1915 г. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 7 січня 2020.
- Grießmer, Axel (1999). Die Linienschiffe der Kaiserlichen Marine: 1906—1918; Konstruktionen zwischen Rüstungskonkurrenz und Flottengesetz. Bonn: Bernard & Graefe Verlag. ISBN 978-3-7637-5985-9.(нім.)
- Gröner, Erich (1990). German Warships: 1815—1945. Vol. I: Major Surface Vessels. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 978-0-87021-790-6.
- Herwig, Holger (1998) [1980]. «Luxury» Fleet: The Imperial German Navy 1888—1918. Amherst: Humanity Books. ISBN 978-1-57392-286-9.
- Staff, Gary (2010). German Battleships: 1914—1918. Vol. 1. Oxford: Osprey Books. ISBN 978-1-84603-467-1.
