Sardegna (1895)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Броненосець «Сарденья»
Історія
Королівство Італія
Назва: «Сарденья»
Будівник: Арсенал флоту у Ла-Спеції
Закладений: 24 жовтня 1885 року
Спуск на воду: 20 вересня 1890 року
Прийнятий: 16 лютого 1895 року
Доля: Зданий на злам у 1923 році
Основні характеристики
Тип: Броненосець
Водотоннажність: 13 000 т
Повна
водотоннажність:
15 000 т
Довжина: 127,6 м
Ширина: 23,4 м
Осадка: 9 м
Потужність: 19 500 к.с.
Двигуни:
  • 18 парових котлів
  • 4 парові машини
Швидкість: 18,6 вузлів
Дальність
плавання:
6 000 миль на швидкості 10 вузлів
Екіпаж: 789
Озброєння:
  • 4 x 343-мм гармати «343/30 Mk I»
  • 8 x 152-мм гармат «QF 6»
  • 16 x 120-мм гармат «QF 4.7 in Mk. I-IV»
  • 2 x 75-мм гармати
  • 20 x 57-мм гармат
  • 10 x 37-мм гармат
  • 5 x 450-мм торпедних апаратів
Бронювання:
  • пояс: 120 мм
  • палуба: 76,2 мм
  • барбети: 349 мм
  • башти: 102 мм
  • бойова рубка: 300 мм
  • каземати: 51 мм

«Сарденья» (італ. Sardegna) — броненосець ВМС Італії типу «Ре Умберто» кінця XIX - початку XX століття.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Броненосець «Сарденья» закладений 24 жовтня 1885 року в Арсеналі флоту у Ла-Спеції. Спущений на воду 20 вересня 1890 року, вступив у стрій 16 лютого 1895 року.

Історія служби

[ред. | ред. код]

Після вступу у стрій броненосець «Сарденья» був переданій дивізії навчальних кораблів.

Брав участь в італійсько-турецькій війні 1911-1912 років. Здійснював обстріли лівійського узбережжя та забезпечував висадку десанту.

На початок Першої світової війни «Сарденья» вже був застарілим кораблем. Він використовувався для берегової оборони Венеції, потім Бріндізі і Таранто. Протягом 1919-1922 років був стаціонером у Стамбулі під час його окупації.

У 1923 році «Сарденья» був зданий на злам.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
  • Тарас А. Энциклопедия броненосцев и линкоров. Минск, Харвест, 2002 ISBN 5-17-008844-2 (рос.)