TfL Rail
TfL Rail | |
Зазвичай використовуваний транспортний засіб | British Rail Class 315, British Rail Class 345 і British Rail Class 360 |
---|---|
Названо на честь | Transport for London |
Країна | Велика Британія |
Адміністративна одиниця | Лондон |
Власник | Transport for London |
Замінений на | Єлизаветинська лінія |
Оператор | MTR Corporation Limitedd |
Дата офіційного відкриття | 31 травня 2015 |
Дата офіційного закриття | 24 травня 2022 |
Ширина колії | європейська колія |
Маршрутна карта | Template:TfL Raild |
Тип електрифікації | 25 kV, 50 Hz AC railway electrificationd |
Стан використання | виведений з експлуатаціїd |
Код власника | XR |
Офіційний сайт | |
TfL Rail у Вікісховищі |
TfL Rail — колишня франшиза, яка керувала приміськими послугами на двох окремих залізничних лініях в Лондоні, Англія та його околицях, поки тривав проект будівництва Crossrail, що з'єднав ці лінії. 24 травня 2022 року, після відкриття центральної секції Crossrail, компанія TfL Rail була перейменована на Elizabeth line, і ця назва була припинена. [1] [2] [3]
У травні 2015 року компанії TfL Rail було передано контроль над лінію Abellio Greater Anglia між станціями Ліверпуль-стріт, та Шенфілд, у складі 14 станцій Great Eastern Main Line з пересадкою у Шенфілді на потяги середнього та далекого сполучення за межі Східної Англії.
У травні 2018 року послуги "Хітроу-Коннект" (між Паддінгтоном та аеропортом) та "Хітроу-Експрес" (від Хітроу-Центральне до терміналу 4) перейшли під оруду TfL Rail. Цей маршрут має дев'ять станцій.
Є під орудою Transport for London (TfL) та MTR Corporation і є частиною майбутньої магістралі Crossrail що прямуватиме з Шенфілда до Аеропорту Хітроу та Редінга.[4]
За період з травня 2016 року по травень 2017 року TfL Rail перевезла понад 47 млн. пасажирів[5]
Східна дільниця (Шенфілд) TfL Rail прямує 32,5 км Great Eastern Main Line між станціями Ліверпуль-стріт та Шенфілд. За проектом лінія Crossrail має прямувати саме цим маршрутом, за винятком дистанції між Ліверпуль-стріт та Стратфордом, де потяги прямуватимуть новими підземними тунелями для підключення до центральної дистанції маршруту.
Західна дільниця (Хітроу) прямує 26,5 км Great Eastern Main Line і тунелем Хітроу між Падінгтоном і Хітроу.
Станції, які обслуговуються або керуються TfL Rail:[6]
Станція | Зона | Місцева влада | Пересадки | Оператор |
---|---|---|---|---|
Аббі-вуд | 4 | Роял-Гринвіч | TfL Rail | |
Ліверпуль-стріт | 1 | Лондонське Сіті | Network Rail | |
Стратфорд | 2/3 | Ньюем | TfL Rail | |
Меріленд | 3 | Ньюем | TfL Rail | |
Форест-Гейт | 3 | Ньюем | TfL Rail | |
Манор-парк | 3/4 | Ньюем | TfL Rail | |
Ілфорд | 4 | Редбрідж | TfL Rail | |
Севен-Кінгс | 4 | Редбрідж | TfL Rail | |
Гудмейз | 4 | Редбрідж | TfL Rail | |
Чадуелл-Хіт | 5 | Баркінг і Дагенем | TfL Rail | |
Ромфорд | 6 | Гейверінг | TfL Rail | |
Джидея-парк | 6 | Гейверінг | TfL Rail | |
Гарольд-вуд | 6 | Гейверінг | TfL Rail | |
Брентвуд | 9 | Брентвуд | TfL Rail | |
Шенфілд | C | Брентвуд | Greater Anglia | |
Паддінгтон | 1 | Вестмінстер | HE | Network Rail |
Актон-Майн-Лайн | 3 | Ілінг | TfL Rail | |
Ілінг-Бродвей | 3 | Ілінг | TfL Rail | |
Вест-Ілінг | 3 | Ілінг | TfL Rail | |
Ганвелл | 4 | Ілінг | TfL Rail | |
Саутолл | 4 | Ілінг | TfL Rail | |
Гайес-енд-Гарлінгтон | 5 | Гіллінгдон | TfL Rail | |
Хітроу-Центральне | 6 | Гіллінгдон | Heathrow Express | |
Хітроу-Термінал 4 | 6 | Гіллінгдон | Heathrow Express | |
Вест-Дрейтон | - | Гіллінгдон | TfL Rail | |
Айвер | - | Саут-Бакс | TfL Rail | |
Ленглі | - | Слау | TfL Rail | |
Слау | - | Слау | ||
Бернем | - | Слау | TfL Rail | |
Таплоу | - | Бакінгемшир | TfL Rail | |
Мейденгед | - | Віндзор і Мейденгед | ||
Твайфорд | - | Вокінгем | ||
Редінг | - | Редінг | Network Rail |
Понеділок-субота курсують 6 поїздів на годину від Ліверпуль-стріт до Шенфілда, із зупинками на всіх проміжних станціях;
У неділю Ліверпуль-стріт до Шенфілда, прямують два поїзда на годину, а також два поїзда на годину між Ліверпуль-стріт та Джидеа-Парк.
TfL Rail має рухомий склад British Rail Class 315 та новими British Rail Class 345, побудованими канадською фірмою Bombardier Transportation[7][8]
З часом потяги Class 315 будуть списані на користь потягів Class 345.
Клас | Фото | Тип | Max. швидкість | Вагонів | Кіл- сть; |
Обслуговує маршрут | Побудовано | Роки експлуатації | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
mph | km/h | ||||||||
British Rail Class 315 | EMU | 75 | 120 | 4 | 44 | Ліверпуль-стріт—Шенфілд | 1980–81 | 2015–2019 | |
British Rail Class 345 Aventra | EMU | 90 | 145 | 9 (7 from 2017-2019) |
66 | Редінг та Хітроу-Термінал 4 до Аббі-вуд та Шенфілд | 2015–18 | 2017–сьогодення | |
BRC 360 Desiro | EMU | 100 | 160 | 5 | 5 | Паддінгтон — Хітроу-Термінал 4 | 2002-05 | 2018–сьогодення |
- ↑ MTR Crossrail - Crossrail Rolling Stock. Архів оригіналу за 1 грудня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.
- ↑ Smith, Howard. Crossrail – Moving to the Operating Railway Rail and Underground Panel 12 February 2015 (PDF). 12 February 2015. Transport for London. Архів (PDF) оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015.
- ↑ Jobson, Robert (23 лютого 2016). Crossrail named the Elizabeth line: Royal title unveiled as the Queen visits Bond Street station. Evening Standard. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 23 лютого 2016.
- ↑ MTR Corporation Named as Preferred Operator for Crossrail, London’s Brand New 21st Century Rail Service [Архівовано 20 серпня 2020 у Wayback Machine.] "MTR Corporation" 18 July 2014
- ↑ TfL Rail. Transport for London. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 3 червня 2017.
- ↑ Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 May 2015. Процитовано 28 травня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Crossrail rolling stock and depot contract to be awarded to Bombardier [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] Department for Transport 6 February 2014
- ↑ Bombardier wins Crossrail train contract [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] Railway Gazette 6 February 2014
- Crossrail. Crossrail. Архів оригіналу за 23 квітня 2010. Процитовано 21 липня 2014.
- Transport for London. Transport for London. Архів оригіналу за 18 січня 2010. Процитовано 21 липня 2014.