U-462
U-462 | ||
---|---|---|
Під прапором | ![]() | |
Спуск на воду | 29 листопада 1941 року | |
Виведений зі складу флоту | 30 липня 1943 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Підводний човен забезпечення | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 14,9 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 6,2 вузлів | |
Гранична глибина занурення | 240 м | |
Екіпаж | 53 особи | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 9,4 м | |
Висота | 11,7 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 6,5 м | |
Водотоннажність надводна | 1668 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | одна 37-мм та одна 20-мм зенітна гармата | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 торпеди |
U-462 — німецький підводний човен типу XIV, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 14 травня 1940 року. Човен був закладений на верфі «Deutsche Werke AG» у місті Кіль 2 січня 1941 року під заводським номером 293, спущений на воду 29 листопада 1941 року, 5 березня 1942 року увійшов до складу 4-ї флотилії. За час служби також перебував у складі 10-ї та 12-ї флотилій. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее резерву Бруно Фове.
Човен зробив 8 походів із забезпечення бойових підводних човнів.
Потоплений 30 липня 1943 року у Біскайській затоці (45°33′ пн. ш. 10°58′ зх. д. / 45.550° пн. ш. 10.967° зх. д.) британським бомбардувальником «Галіфакс» і британськими шлюпами «Врен», «Кайт», «Вудпекер», «Вайлд Гус» та «Вудкок». 1 член екіпажу загинув, 64 врятовані[2].
![]() |
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |