Ů (латиниця)
| Ů | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||
| Латинська абетка | ||||||||||
| A | B | C | D | E | F | G | ||||
| H | I | J | K | L | M | N | ||||
| O | P | Q | R | S | T | U | ||||
| V | W | X | Y | Z | ||||||
| Додаткові і варіантні знаки | ||||||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||||
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | ||||
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | ||||
| Č | Ɗ | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | ||||
| É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | ||||
| Ə | Ɠ | Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | ||||
| Ɡ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | Î | Ï | ||||
| Ī | Į | İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | ||||
| Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | ||||
| Ľ | Ŀ | LJ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | ||||
| N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | ||||
| Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | ||||
| Ơ | Ƥ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | ||||
| Ɽ | ß | ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | ||||
| Š | Þ | Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | ||||
| Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Û | Ü | Ū | ||||
| Ŭ | Ů | Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | ||||
| Ẋ | Ý | Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | ||||
| Ẕ | Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž | ||||
Ů, ů (u з кільцем) — літера розширеної латинської абетки. Використовується в чеській і сілезькій мовах, а також у запропонованій орфографії сілезької мови Фелікса Штоєра. Назва літери в чеській мові — u s kroužkem.
У чеській мові позначає довгий звук /u:/, використовується на рівні з літерою ú, з якою чергується.
Поява літери ů тісно пов’язана з фонетичною зміною /ó/ > /uo/ > /ú/, що відбулася в чеській мові в 14-15 століттях.
Літера ů чергується з літерою ú. Якщо літера ú пишеться на початку слова, то ů — у середині[1] або в кінці, наприклад kůň[1], průkazka[1], původ, dolů, domů.
В алфавіті сілезької мови Фелікса Штоєра позначає звук, перехідний між o та u, за звучанням схожий на польське ó.
Окрім алфавіту Штоєра використовується в так званому "сілезькому фонетичному алфавіті", де позначає такий самий звук, що і в алфавіті Штоєра - [ó].
- ↑ а б в Чеський алфавіт зі звуками та прикладами. www.movapp.cz (укр.). Процитовано 17 листопада 2022.