Єльченко Володимир Юрійович

Єльченко Володимир Юрійович
Єльченко Володимир Юрійович
	Єльченко Володимир Юрійович Єльченко Володимир Юрійович (2010)
9-й Посол України в США
	6 січня 2020 — 25 лютого 2021
Президент	Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Олексій Гончарук; Денис Шмигаль
Попередник	Валерій Чалий
Наступник	Оксана Маркарова
Постійний представник України при ООН
	2015 — 2019
Президент	Петро Порошенко; Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр	Арсеній Яценюк; Володимир Гройсман; Олексій Гончарук
Попередник	Сергеєв Юрій Анатолійович
Наступник	Кислиця Сергій Олегович
Посол України в Росії
	2010 — 2015
Президент	Віктор Янукович ; Петро Порошенко
Попередник	Грищенко Костянтин Іванович
Посол України в Австрії
	2005 — 2007
Президент	Віктор Ющенко
Попередник	Полурез Юрій Володимирович
Наступник	Чорнобривко Євген Миколайович
Народився	27 червня 1959 (65 років); Київ, Українська РСР, СРСР
Відомий як	дипломат, політик
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українець
Освіта	Київський університет
Alma mater	Інститут міжнародних відносин Київського університету
Батько	Єльченко Юрій Никифорович
У шлюбі з	Єльченко Ірина Володимирівна
Професія	Дипломат
Нагороди
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єльченко.

Володимир Юрійович Єльченко (27 червня 1959, Київ, Українська РСР) — український дипломат. Постійний представник України при ООН (1997—2001, 2015—2019). Надзвичайний і Повноважний Посол України в США^[1], та за сумісництвом в Антигуа і Барбуді та на Ямайці (2020—2021)^[2].

Життєпис

Народився 27 червня 1959 року в Києві. Батько — Єльченко Юрій Никифорович, з 1987 до 1990 рр. завідувач відділу, секретар ЦК КПУ, 1-й секретар міському КПУ Києва.

Закінчив КНУ ім. Шевченка (1981), факультет міжнародних відносин і міжнародного права. Володіє іноземними мовами: російською, англійською.

З 1981 по 1984 — третій, другий секретар протокольного відділу Міністерства закордонних справ, Київ.

З 1984 по 1986 — Другий секретар відділу міжнародних організацій Міністерства закордонних справ, Київ.

З 1986 по 1992 — Другий секретар Постійного представництва України при ООН, м. Нью-Йорк.

З 1992 по 1993 — Перший секретар відділу міжнародних організацій Міністерства закордонних справ, Київ

З 02.1993 по 08.1993 — спостерігач в складі миротворчих сил ООН в колишній Югославії, Західний Сектор (Хорватія)

З 1993 по 1995 — заступник начальника Управління міжнародних організацій Міністерства закордонних справ, Київ.

З 1995 по 1997 — Начальник Управління міжнародних організацій Міністерства закордонних справ, м. Київ.

З 10.1997 по 08.2001 — Постійний представник України при ООН, м. Нью-Йорк.

З 2000 по 2001 — Постійний представник України в Раді Безпеки ООН.

У березні 2001 — Голова Ради Безпеки ООН.

З 2000 по 2001 — Заступник Міністра закордонних справ України.

З 2001 по 2003 — Заступник Державного секретаря Міністерства закордонних справ України.

З 03.2003 по 05.2003 — Державний секретар Міністерства закордонних справ України.

З 05.2003 по 03.2005 — Перший заступник Міністра закордонних справ України.

З 04.2005 по 23.01.2007 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Австрії.

З 04.2005 по 29.06.2010 — Постійний Представник України в міжнародних організаціях у Відні.

З 02.07.2010 по 9.12.2015 — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Російській Федерації.

З 09.12.2015 — Постійний представник України при ООН, м. Нью-Йорк.

01.01.2016 — 31.12.2018 Постійний представник України в Раді Безпеки ООН.

11 травня 2019 року Володимир Єльченко призначений указом президента також послом на Ямайці за сумістництвом.^[3]

З 18 грудня 2019 року — посол України в США^[4]. 6 січня 2020 року — вручив вірчі грамоти Президенту США Дональду Трампу^[5]. 25 лютого 2021 року звільнений з посади.

Діяльність

У РФ

Посол Єльченко у 2010—2011 роках опинився в епіцентрі навколо конфлікту Бібліотеки української літератури в Москві, спровокованої силовими органами РФ;

17 березня 2014 МЗС України відкликало для консультацій посла України в Росії Єльченка у зв'язку з ситуацією в Автономній республіці Крим^[6]. 9 грудня 2015 року Президент Порошенко звільнив Єльченка з посади посла України в РФ^[7] та призначив головою представництва України в ООН^[8]^[9].

В ООН

9 грудня 2015 року призначений Указом Президента Порошенка постійним представником України при ООН, замінивши на цій посаді Юрія Сергеєва, який був представником України при ООН з 2007 року^[10].

Посол України у США

18 грудня 2019 року призначений указом Президента Зеленського Надзвичайним і Повноважним Послом України в Сполучених Штатах Америки і переїхав разом з родиною з Нью-Йорка до Вашингтона^[11]. 25 лютого 2021 року звільнений з посади^[12] та замінений на Оксану Маркарову^[13].

Критика

Аскольд Лозинський, колишній президент Світового конґресу українців (1998—2008), у січні 2018 року відзначив пасивність Єльченка в Раді Безпеки ООН^[14]

На приблизно 500 засідань Ради Безпеки протягом двох років тільки два засідання, 28 квітня 2016 року і 2 лютого 2017 року, були скликані на пропозицію України для розглядання російської аґресії.
У своїх виступах на цих нарадах В. Єльченко жодного разу не порушив «задавнену» справу Криму. Правда, на першому засіданні виступав заступник Міністра закордонних справ України Вадим Пристайко, який коротко згадав про переслідування кримських татар та жодним словом — про повернення Криму Україні.

Нагороди

Ордени «За заслуги» всіх трьох ступенів (Україна), Cruzeiro do Sul (Бразилія).

Примітки

↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 911/2019 Про призначення В.Єльченка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Сполучених Штатах Америки. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 грудня 2019.
↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 288/2020 Про призначення В.Єльченка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Антигуа і Барбуді та Надзвичайним і Повноважним Послом України в Ямайці. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 21 липня 2020.
↑ Володимир Єльченко, крім роботи в ООН, буде послом на Ямайці. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 11 травня 2019.
↑ Зеленський призначив Єльченка послом у США. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 8 січня 2020.
↑ Єльченко вручив Трампу вірчі грамоти й офіційно очолив посольство України у США. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.
↑ Україна відкликала посла з Росії. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014.
↑ Указ Президента України №689/2015 "Про звільнення В.Єльченка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Російській Федерації". president.gov.ua. 9 грудня 2015. Архів оригіналу за 7 січня 2016.
↑ Указ Президента України №690/2015 "Про призначення В.Єльченка Постійним представником України при Організації Об'єднаних Націй". president.gov.ua. 9 грудня 2015. Архів оригіналу за 23 грудня 2015.
↑ Порошенко призначив головою представництва України в ООН Єльченка замість Сергєєва. ukranews.com. Українські новини. 9 грудня 2015. Архів оригіналу за 25 грудня 2015.
↑ Президент призначив нового представника України при ООН. www.president.gov.ua. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 9 грудня 2015. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 10 грудня 2015 р..
↑ Про призначення В. Єльченка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Сполучених Штатах Америки. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2021.
↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №74/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №75/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
↑ Аскольд Лозинський, Дивна пасивність України в Раді Безпеки ООН^{[недоступне посилання]} // «Свобода», 12 січня 2018

Джерела

Сайт МЗС України [Архівовано 13 червня 2017 у Wayback Machine.]

Література

В. М. Матвієнко. Єльченко Володимир Юрійович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х

Посилання

Український дипломатичний корпус
Указ Президента України № 749/2010
Указ Президента України № 731/2010 [Архівовано 28 січня 2014 у Wayback Machine.]
Указ Президента України № 1151/2006 [Архівовано 28 січня 2014 у Wayback Machine.]
Указ Президента України № 699/2005 [Архівовано 28 січня 2014 у Wayback Machine.]
УНІАН [Архівовано 18 червня 2010 у Wayback Machine.]
Посол України висловив обурення заявою генсека ООН про роль РФ в Україні

Попередник:	Посли України в США 2019 - 2021	Наступник:
Чалий Валерій Олексійович	Посли України в США 2019 - 2021	Маркарова Оксана Сергіївна

Попередник:	Постійні представники України в ООН 1997 - 2001	Наступник:
Зленко Анатолій Максимович	Постійні представники України в ООН 1997 - 2001	Кучинський Валерій Павлович

Попередник:	Постійні представники України в ООН 2015 - 2019	Наступник:
Сергеєв Юрій Анатолійович	Постійні представники України в ООН 2015 - 2019	Кислиця Сергій Олегович

Попередник:	Посли України в Австрії 2005 - 2007	Наступник:
Полурез Юрій Володимирович	Посли України в Австрії 2005 - 2007	Костюк Вадим Валентинович

Попередник:	Посли України в Росії 2010 - 2015	Наступник:
Грищенко Костянтин Іванович	Посли України в Росії 2010 - 2015	Німчинський Руслан Михайлович

[1] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 911/2019 Про призначення В.Єльченка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Сполучених Штатах Америки. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 грудня 2019.

[2] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 288/2020 Про призначення В.Єльченка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Антигуа і Барбуді та Надзвичайним і Повноважним Послом України в Ямайці. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 21 липня 2020.

[3] Володимир Єльченко, крім роботи в ООН, буде послом на Ямайці. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 11 травня 2019.

[4] Зеленський призначив Єльченка послом у США. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 8 січня 2020.

[5] Єльченко вручив Трампу вірчі грамоти й офіційно очолив посольство України у США. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 8 січня 2020.

[6] Україна відкликала посла з Росії. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 17 березня 2014.

[7] Указ Президента України №689/2015 "Про звільнення В.Єльченка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Російській Федерації". president.gov.ua. 9 грудня 2015. Архів оригіналу за 7 січня 2016.

[8] Указ Президента України №690/2015 "Про призначення В.Єльченка Постійним представником України при Організації Об'єднаних Націй". president.gov.ua. 9 грудня 2015. Архів оригіналу за 23 грудня 2015.

[9] Порошенко призначив головою представництва України в ООН Єльченка замість Сергєєва. ukranews.com. Українські новини. 9 грудня 2015. Архів оригіналу за 25 грудня 2015.

[10] Президент призначив нового представника України при ООН. www.president.gov.ua. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 9 грудня 2015. Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 10 грудня 2015 р..

[11] Про призначення В. Єльченка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Сполучених Штатах Америки. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2021.

[12] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №74/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021.

[13] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №75/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021.

[14] Аскольд Лозинський, Дивна пасивність України в Раді Безпеки ООН^{[недоступне посилання]} // «Свобода», 12 січня 2018

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

У соціальних мережах	Twitter
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Вікісховище · C-SPAN
Генеалогія та некрополістика	Родовід
Словники та енциклопедії	Prabook
Довідкові видання	OpenSanctions
Нормативний контроль	Freebase: /m/0ch25lj

п о р Українсько-американські відносини
Населення	Американці в Україні • Українці у США
Посли США в Україні	Джон Ґундерсен (1991—1992) • Роман Попадюк (1992—1993) • Вільям Ґрін Міллер (1993—1998) • Стівен Карл Пайфер (1998—2000) • Карлос Паскуаль (2000—2003) • Джон Едвард Гербст (2003—2006) • Вільям Тейлор (2006—2009) • Джон Теффт (2009—2013) • Джеффрі Пайєтт (2013—2016) • Марі Йованович (2016—2019) • Джозеф Пеннінгтон (2019) • Крістіна Квін (2019) • Вільям Тейлор (2019—2020) • Крістіна Квін (2020—2022) • Бріджит Брінк (з 2022)
Посли України в США	Євген Голіцинський (1918—1919) • Юліан Бачинський (1919—1921) • Сергій Кулик (1992) • Олег Білорус (1992—1994) • Юрій Щербак (1994—1998) • Антон Бутейко (1998—1999) • Костянтин Грищенко (2000—2003) • Михайло Резнік (2003—2005) • Сергій Корсунський (2005—2006) • Олег Шамшур (2006—2010) • Олександр Моцик (2010—2015) • Ярослав Брисюк (2015) • Валерій Чалий (2015—2019) • Володимир Єльченко (2019—2021) • Оксана Маркарова (з 2021)
Дипломатія	Візит Володимира Зеленського до США 2022 • Візит Джо Байдена в Україну 2023 року • Дипломатія російсько-української війни (з 2014)
Важливі документи	Закон США про поневолені нації • Будапештський меморандум • Поправка Джексона–Вейніка • Закон про підтримку свободи України 2014 • Акт попередження агресії Росії 2014 • Закон про ленд-ліз

п о р Українсько-російські відносини
Населення та кордон	Росіяни в Україні • Українці в Росії • Російсько-український кордон
Посли Московії в Гетьманщині	Яків Тухачевський (1634—1635) • Степан Гречанін (1636—1637) • С. Старков (1638—1639) • Григорій Унковський (1649) • Василь Бутурлін (1653—1655) • Василь Тяпкін (1677—1680)
Посли Гетьманщини в Московії	Силуян Мужиловський (1649, 1653)
Посли Росії в Україні	Микола Некрасов (1917) • Леонід Смоляков (1991—1996) • Юрій Дубінін (1996—1999) • Іван Абоїмов (1999—2001) • Віктор Черномирдін (2001—2009) • Всеволод Лоскутов (2009) • Михайло Зурабов (2009—2014) • Андрій Воробйов (2014) • Михайло Зурабов (2014—2016) • Сергій Торопов (2016) • Олександр Лукашик (2016—2022)
Посли України в Росії	Володимир Крижанівський (1991—1994) • Володимир Федоров (1995—1999) • Микола Білоблоцький (1999—2005) • Леонід Осаволюк (2005—2006) • Олег Дьомін (2006—2008) • Костянтин Грищенко (2008—2010) • Володимир Єльченко (2010—2015) • Руслан Німчинський (2015—2019) • Василь Покотило (2019—2022)
Важливі угоди	Переяславська рада (1654) • Березневі статті (1654) • Жердівські статті (1659) • Переяславські статті (1659) • Батуринські статті (1663) • Московські статті (1665) • Глухівські статті (1669) • Конотопські статті (1672) • Переяславські статті (1674) • Коломацькі статті (1687) • Московські статті (1689) • Решетилівські статті (1709) • Рішительні пункти (1729) • Лубенський договір (1734) • Біловезька угода (1991) • Масандрівські угоди (1993) • Будапештський меморандум (1994) • Договір про дружбу (1997) • Договір про кордон (2003) • Харківські угоди (2010) • Договір про Азовське море (2003)
Сучасне протистояння	Конфлікт щодо острова Тузла (2003) • Газові конфлікти • Сирна війна (2012) • Шоколадна війна (2013) • Експортна блокада (2013) • Російська збройна агресія (з 2014): Крим, Донбас, повномасштабне вторгнення

п о р Українсько-австрійські відносини
Населення	Австрійці в Україні • Українці в Австрії
Посли Австрії в Україні	Вальтер Ріттер Прінціг фон Гервальт (1917—1918) т.п. • Йоганн Форгач (1917—1918) • Карл Фюрстенберг (1918) т.п. • Міхаель Венінгер (1991—1992) • Георг Вайс (1992—1997) • Фаб'ян Клаус (1997—2001) • Міхаель Міісс (2001—2006) • Маркус Вукетіч (2006—2010) • Вольф Дітріх Хайм (2010—2014) • Герміне Поппеллер (2014—2019) • Гернот Пфандлер (2019—2023) • Арад Бенкьо (2023—)
Посли України в Австрії	Яковлів Андрій Іванович (1918) • Липинський В'ячеслав Казимирович (1918—1919) • Сидоренко Григорій Микитович (1919—1921) • Залізняк Микола Кіндратович (1921) • Коцюбинський Юрій Михайлович (1921—1922), повноважний представник • Бесєдовський Григорій Зіновійович (1922), повірений у справах • Богомолов Дмитро Васильович (1922—1923), 1-й секретар • Костенко Юрій Васильович (1992—1994) • Макаревич Микола Петрович (1994—1999) • Огризко Володимир Станіславович (1999—2004) • Полурез Юрій Володимирович (2004—2005) • Єльченко Володимир Юрійович (2005—2007) • Костюк Вадим Валентинович (2007—2008) т.п. • Чорнобривко Євген Миколайович (2008—2010) • Березний Андрій Вікторович (2010—2014) • Щерба Олександр Васильович (2014—2021) • Химинець Василь Васильович (2021—)