Цимбалар Ілля Володимирович

Ілля Цимбалар
Ілля Цимбалар
Особисті дані
Повне ім'я	Ілля Володимирович Цимбалар
Народження	17 червня 1969(1969-06-17)
	Одеса, УРСР
Смерть	28 грудня 2013(2013-12-28) (44 роки)
	Одеса, Україна
Поховання	Новоміське кладовище
Зріст	176 см
Вага	71 кг
Прізвисько	Циля (рос. Цыля)
Громадянство	Україна  Росія
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
	СДЮШОР «Чорноморець»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1986 «Чорноморець» О 0 (0) 1987–1989 СКА Одеса 83 (13) 1989–1993 «Чорноморець» О 100 (14) 1993–1999 «Спартак» М 146 (42) 2000 «Локомотив» М 10 (0) 2001–2002 «Анжі» 16 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1992  Україна 3 (0) 1994–1999  Росія 28 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2004 «Хімки» 2006 «Спартак-МЖК» 2008–2009 «Нижній Новгород» 2010 «Шинник» тренер 2011 «Хімки» тренер
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Ілля́ Володи́мирович Ци́мбалар (рос. Илья Владимирович Цымбаларь; також відомий, як Ци́ля (рос. Цыля); 17 червня 1969, Одеса, СРСР — 28 грудня 2013, Одеса, Україна) — радянський, український та російський футболіст, лівий півзахисник, нападник. Майстер спорту Росії.

Насамперед відомий виступами за одеські СКА та «Чорноморець», а також московський «Спартак», а також національну збірну України та національну збірну Росії. У складі цих та інших команд: шестиразовий чемпіон Росії, триразовий володар кубку Росії, володар кубку України, володар кубку Федерації футболу СРСР, учасник чемпіонатів світу 1994 та Європи 1996 з футболу у складі збірної Росії. Учасник першого в історії матчу збірної України.

По завершенні ігрової кар'єри Цимбалар став футбольним тренером. Відомий, як голова тренерських штабів таких футбольних клубів, як «Хімки», «Спартак-МЖК» та «Нижній Новгород». Також він працював у таких клубах, як ярославльський «Шинник» та дублю московського «Спартака». Також він працював на посаді віце-президента махачкалінського «Анжі».

У вересні 2014 року на честь Іллі Цимбаларя відкрили зірку під його іменем на Алеї слави «Чорноморця», яка знаходиться в Парку Шевченка.

Життєпис

Клубна кар'єра

Перші роки

Вихованець СДЮШОР «Чорноморець» імені А. Ф. Зубрицького, перший тренер — Г. Ф. Кривенко. Випускник Київського спортінтернату. У дорослому футболі Ілля дебютував 1986 року виступами за місцеву команду — «Чорноморець», проте, грав лише у дублюючому складі, після чого ненадовго перебрався в аматорську команду «Динамо», яка була також з Одеси.

«Чорноморець»

1987 року Цимбалар мав пройти військову службу. Однак, так як юнак грав у футбол, він був відправлений до місцевого футбольного клубу СКА, де грав до 1989 року. Своєю грою за останню команду знову привернув увагу представників тренерського штабу «Чорноморця», до складу якого повернувся того ж року, по закінченні військової служби. На той час клуб, як і минулого разу, грав у вищій лізі чемпіонату СРСР, а головував команду один з найкращих тренерів України того часу — Віктор Прокопенко.

Повернувшись у клуб молодик майже одразу отримав місце в основному складі команди. Першого ж року перебування у новій команді, Цимбалар разом з іншими «моряками» виграв один з найбільш відомих неофіційних футбольних призів «Кубок прогресу», який надавався команді за найкращий показник прогресу між нинішнім та минулим сезонами. Того року «Чорноморець» зайняв шосте місце у чемпіонаті, що дало можливість команді зіграти наступного року у розіграші кубку УЄФА 1990—1991 років.

Свій перший матч у єврокубковому турніру Ілля відіграв 19 серпня 1990 року. Того року під час жеребкування в 1/32 фіналу морякам випав норвезький «Русенборг» з міста Тронгейм. Вже на третій хвилині матчу Цимбалар під дощем на Центральному стадіоні ЧМП відкрив рахунок, а іще три голи забили українці, Іван Гецко та Георгій Кондратьєв а також норвежець, Геран Серлот. Того дня українська команда виграла з рахунком 3:1. Того сезону одесити дійшли до 1/8 фіналу кубку СРСР та посіли дев'яте місце у чемпіонаті. У Кубку УЄФА «Чорноморець» разом із Іллєю, того сезону пройшов норвезьку команду, однак, у наступному раунді вилетів від футбольного клубу «Монако».

Цього разу Ілля відіграв за одеську команду наступні чотири з половиною сезони своєї ігрової кар'єри.

«Спартак»

На початку 1993 року Цимбалар уклав контракт з московським «Спартаком», у складі якого провів наступні сім сезонів своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «червоно-білих», також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. Тільки наприкінці сезону 1999 року Ілля покинув команду. У складі цієї команди Ілля шість разів ставав чемпіоном країни та двічі ставав володарем кубку.

	Все сниться: і тренування, і ігри. Забиваю частенько та весь час у червоно-білій формі. Та й взагалі, "Спартак" здебільшого сниться. Все ж найкращі роки пройшли у цій команді… Оригінальний текст (рос.) …Все снится: и тренировки, и игры. Забиваю частенько и все время в красно-белой форме. Да и вообще, "Спартак" в основном снится. Все-таки лучшие годы прошли в этой команде…
— Ілля Цимбалар,

«Локомотив» та «Анжі»

Протягом сезону 2000 року захищав кольори ще однієї московської команди — «Локомотив».

Завершив професійну ігрову кар'єру в «Анжі», за який виступав протягом 2001—2002 років.

Збірна

1992 року зіграв три товариські матчі за збірну України.

Згодом, Цимбалар прийняв пропозицію Федерації футболу Росії приєднатися до національної збірної і 1994 року дебютував в офіційних матчах у складі цієї команди. Пізніше за зміну громадянства Олег Лужний назвав Цимбаларя «зрадником України».

У складі збірної Росії був учасником чемпіонату світу 1994 року у США та чемпіонату Європи 1996 року в Англії.

Протягом кар'єри у збірній Росії, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 28 матчів, забивши 4 голи.

Матчі

Матчі Іллі Цимбалара за національну збірну України
#	Дата	Місце	Стадіон	Суперник	Рахунок	Турнір
01	29 квітня 1992	Ужгород	Авангард	Угорщина	1-3	Товариський матч
02	27 червня 1992	Піскатавей	Стадіон університету Ратгерс	США	0-0	Товариський матч
03	26 серпня 1992	Ньїредьхаза	Вароші	Угорщина	1-2	Товариський матч

Всього: 3 матчі; 1 нічия, 2 поразки.

Матчі Іллі Цимбалара за національну збірну Росії
#	Дата	Місце	Стадіон	Суперник	Рахунок	Турнір
01	20 квітня 1994	Бурса	Кемаль Ататюрк	Туреччина	1-0	Товариський матч
02	29 травня 1994	Москва	Лужники	Словаччина	2-1	Товариський матч	59'
03	20 червня 1994	Сан-Франциско	Стенфорд	Бразилія	0-2	ЧС 1994, груповий етап
04	28 червня 1994	Сан-Франциско	Стенфорд	Камерун	6-1	ЧС 1994, груповий етап
05	17 серпня 1994	Клаґенфурт	Вертерзеештадіон	Австрія	3-0	Товариський матч
06	7 вересня 1994	Москва	Лужники	Німеччина	0-1	Товариський матч
07	12 жовтня 1994	Москва	Лужники	Сан-Марино	4-0	Євро 1996, кваліфікація
08	8 березня 1995	Братислава	Лужники	Словаччина	1-2	Товариський матч
09	16 серпня 1995	Гельсінкі	Олімпійський стадіон	Фінляндія	6-0	Євро 1996, кваліфікація
10	6 вересня 1995	Тофтір	Свангаскар	Фарерські острови	5-2	Євро 1996, кваліфікація	83'
11	11 жовтня 1995	Москва	Лужники	Греція	2-1	Євро 1996, кваліфікація
12	15 листопада 1995	Москва	Лужники	Фінляндія	3-1	Євро 1996, кваліфікація
13	27 березня 1996	Дублін	Ленсдаун Роуд	Ірландія	2-0	Товариський матч
14	25 травня 1996	Доха	Халіфа	Катар	5-2	Товариський матч
15	29 травня 1996	Москва	Динамо	ОАЕ	1-0	Товариський матч
16	2 червня 1996	Москва	Динамо	Польща	2-0	Товариський матч
17	11 червня 1996	Ліверпуль	Енфілд	Італія	1-2	Євро 1996, груповий етап	21'
18	16 червня 1996	Манчестер	Олд Траффорд	Німеччина	0-3	Євро 1996, груповий етап
19	19 червня 1996	Ліверпуль	Енфілд	Чехія	3-3	Євро 1996, груповий етап		28'
20	10 лютого 1997	Гонконг	Гонконг Стедіум	Швейцарія	2-1	Товариський матч
21	29 березня 1997	Паралімні	Дімотіко	Кіпр	1-1	ЧС 1998, кваліфікація
22	22 квітня 1998	Москва	Локомотив	Туреччина	1-0	Товариський матч
23	30 травня 1998	Тбілісі	Національний стадіон	Грузія	1-1	Товариський матч
24	27 березня 1999	Єреван	Раздан	Вірменія	3-0	Євро 2000, кваліфікація
25	31 березня 1999	Москва	Локомотив	Андорра	6-1	Євро 2000, кваліфікація	59'
26	19 травня 1999	Тула	Арсенал	Білорусь	1-1	Товариський матч
27	5 червня 1999	Сен-Дені	Стад де Франс	Франція	3-2	Євро 2000, кваліфікація
28	9 червня 1999	Москва	Динамо	Ісландія	1-0	Євро 2000, кваліфікація

Всього: 28 матчів; 19 перемог, 3 нічиї, 6 поразок.

Тренерська кар'єра

Завершивши ігрову кар'єру, Цимбалар став віце-президентом клубу «Анжи». З 2003 по серпень 2004 року очолював дублюючий склад московського «Спартака». З вересня по листопад 2004 року був тренером «Хімок».

10 червня 2006 року Ілля Цимбалар став головним тренером команди «Спартак-МЖК» з Рязані і в цьому ж сезоні вивів клуб в перший дивізіон. За підсумками сезону він був визнаний найкращим тренером Другого дивізіону зони «Центр». У грудні 2006 року керівництво команди не зуміло досягти домовленості з тренером про продовження контракту, і він покинув Рязань.

З лютого 2008 року Цимбалар був головним тренером футбольного клубу «Нижній Новгород», який 2008 року почав виступи у Другому дивізіоні. На цій посаді він змінив іншого молодого тренера, також учасника чемпіонату світу 1994 року, Дмитра Кузнєцова, який пропрацював з командою менше двох місяців.

23 червня 2008 рока за сімейними обставинами — у зв'язку зі смертю матері — залишив посаду головного тренера ФК «Нижній Новгород». Восени повернувся до тренерського штабу нижньогородського клубу. 29 листопада 2008 року знову призначений головним тренером. У січні 2009 знову пішов з посади, за власним бажанням.

22 грудня 2009 року призначений помічником Ігоря Ледяхова, що став в той же день головним тренером ярославського «Шинника». 11 травня 2010 контракт з Ледяхова був розірваний за обопільною згодою. Разом з Ледяховим покинув «Шинник» і весь тренерський штаб клубу, в тому числі Цимбалар.

16 грудня 2010 року став старшим тренером «Хімок»., але вже 31 березня 2011 року контракт Цимбаларя з клубом був розірваний за обопільною згодою.

В останні роки був без роботи, грав за ветеранів «Спартака». Потім повернувся до рідної Одеси.

Смерть

28 грудня 2013 року футбольний агент Роман Орещук повідомив в Твіттері, що Ілля Цимбалар пішов з життя. Причиною смерті стала хвороба серця. За свідченнями свояка Цимбаларя, Геннадія Нижегородова, Ілля помер вдома від серцевого нападу.

Статистика виступів

Клуб	Ліга	Сезон	Чемпіонат		Кубок		Єврокубки		Інші змагання			Всього
			Ігор	Голів	Ігор	Голів	Ігор	Голів	Назва	Ігор	Голів	Ігор	Голів
«Анжі»	ВЛ	2002	8	1	0	0	-	-	-	-	-	8	1
		2001	8	0	2	0	1	0	-	-	-	11	0
	Всього		16	1	2	0	1	0		0	0	19	1
«Локомотив» М	ВЛ	2000	10	0	3	2	1	1	ФК	5	0	19	3
	Всього		10	0	3	2	1	1		5	0	19	3
«Спартак» Мс	ВЛ	1999	11	2	0	0	4	0	-	-	-	15	2
		1998	29	10	5	4	12	5	-	-	-	46	19
		1997	11	4	2	0	3	0	-	-	-	16	4
		1996	21	9	2	0	5	0	-	-	-	28	9
		1995	21	8	1	0	6	1	-	-	-	28	9
		1994	27	6	4	0	7	0	ФК	1	0	39	6
		1993	26	3	1	0	6	2	ФК	4	1	37	6
	Всього		146	42	15	4	43	8		5	1	209	55
/ «Чорноморець» О	ВЛ	92-93	14	1	2	0	-	-	-	-	-	16	1
		1992	17	5	6	2	4	2	-	-	-	27	9
	ВЛ	1991	30	4	3	1	-	-	-	-	-	33	5
		1990	24	3	5	0	4	1	КФФ	6	1	39	5
		1989	15	1	3	0	-	-	-	-	-	18	1
	Всього		100	14	19	3	8	3		6	1	133	21
СКА Одеса	2Л	1989	18	4	2	0	-	-	-	-	-	20	4
		1988	45	7	1	0	-	-	-	-	-	46	7
		1987	20	2	0	0	-	-	-	-	-	20	2
	Всього		83	13	3	0	0	0		0	0	86	13
«Чорноморець» О	ВЛ	1986	0	0	0	0	-	-	ПД	2	0	2	0
	Всього		0	0	0	0	0	0		2	0	2	0
Всього за кар'єру			355	70	42	9	53	12		18	2	459	93
ВЛ — вища ліга; ПД — першість дублерів; 2Л — друга ліга; ФК — фарм-клуб; КФФ — кубок Федерації футболу.

Особисте життя

Живучи в Одесі, ще за радянських часів, футболіст проживав на вулиці Енгельса, 26 (нині вулиця Маразліївська), навпроти Центрального стадіону ЧМП.

Цимбалар був свояком колишнього футболіста Геннадія Нижегородова, його дружина, Ірина — сестра Геннадія. Окрім того Цимбалар хрещений батько дітей Нижегородова. Також у Іллі Володимировича було два сини — Сергій (18.12.1988) та Олег (20.04.1990). До речі, їхні хрещені батьки колишні колеги Іллі Володимировича — Сергій Гусєв і брати Олександр та Юрій Никифорови. Обидва цікавилися футболом і грали у СДЮШОР «Спартак». Сергій був нападником московського «Спартака» та молодіжної команди «Спартака», потім грав в Україні, за «Чорноморець-2» з Одеси та основну команду одеського «Чорноморця». Не досягши успіху у футболі, 2008 року Сергій Ілліч почав грати за команди з чемпіонату Одеської області. Поступив на навчання Московську академію фізичної культури. Олег був півзахисником молодіжної команди московських клубів «Спартака» та «Ніки», а також підмосковних «Хімок».

Титули та досягнення

Командні

Офіційні

 СРСР

«Чорноморець» Одеса:

• 01 ! Володар Кубку Федерації футболу СРСР: 1990.

 Україна

«Чорноморець» Одеса:

• 3 ! Бронзовий призер Чемпіонату України: 1992–1993.
• 01 ! Володар Кубку України: 1992.

 Росія

«Спартак» Москва:

• 01 ! Золотий призер Чемпіонату Росії: 1993, 1994, 1996, 1997, 1998, 1999.
• 3 ! Бронзовий призер Чемпіонату Росії: 1995.
• 01 ! Володар Кубку Росії: 1994, 1998.
• 02 ! Фіналіст Кубку Росії: 1996.

«Локомотив» Москва:

• 02 ! Срібний призер Чемпіонату Росії: 2000.
• 01 ! Володар Кубку Росії: 2000.

«Анжі»:

• 02 ! Фіналіст Кубку Росії: 2001.

Європа та інші міжнародні призи

«Спартак» Москва:

• 3 ! Півфіналіст Кубку УЄФА: 1997–1998.
• 3 ! Півфіналіст Кубку володарів кубків УЄФА: 1992–1993.
• 01 ! Володар Кубку Співдружності: 1993, 1994, 1995, 1999.
• 02 ! Фіналіст Кубку Співдружності: 1997, 1998.

Неофіційні

«Чорноморець» Одеса:

• «Гроза авторитетів»: 1991.
• «Крупного рахунку»: 1991.
• «Кубок прогресу»: 1989, 1991.
• «Справедливої ​​гри»: 1991.

Індивідуальні

• Футболіст року в Росії за версією журналу «Спорт-Экспресс»: 1995
• Футболіст року в Росії за результатами опитування тижневика «Футбол» : 1995
• У списках 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії: № 1 — 1994, 1995, 1996, 1998; № 2 — 1993
• Журі конкурсу «чемпіонату Росії з футболу — 20 років» визнало найкращим правим півзахисником російських чемпіонатів 1992—2012 років.

Джерела

• Спиваковский М. Илья Цымбаларь: «Как игроки «Локо» платили мне зарплату». — Спорт-Экспресс, 2011. — 20 грудня. (рос.)
• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
• Цимбалар Ілля Володимирович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Цимбалар Ілля Володимирович на сайті «Одесский футбол» (рос.)
• Цимбалар Ілля Володимирович на сайті rsssf.com (англ.)
• Цимбалар Ілля Володимирович на сайті rusteam.ru (рос.)
• <ref>Одесский волшебник (російська) . Football.ua. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 23 січня 2021.