Імператори династії Мін

Династія Мін (明朝; 1368—1644)

№	рід	ім'я	Роки життя	Роки правління	Девіз	Примітки	Посмертне храмове ім'я^[1]
1	Чжу 朱 Zhū	Юаньчжан 元璋 Yuán-zhāng	1328—1398	1368—1398	Хуну 洪武 Hóngwǔ	Засновник імперії	Таі-дзу 太祖 Tàizǔ
2		Юньвень 允炆 Yǔnwén	1377—1402	1398—1402	Цзяньвень 建文 Jiànwén	онук Юаньчжана.	Хуейді 惠帝 Hùidì
3		Ді 棣 Dì	1360—1424	1402—1424	Юнле 永樂 Yǒnglè	син Юаньчжана.	Тай-дзун (до 1537 р.) 太宗 Tàі-zōng Ченг-дзу (з 1537 р.) 成祖 Chéngzǔ ^[2]
4		Гаочі 高熾 Gāochì	1378—1425	1424—1425	Хунсі 洪熙 Hóngxī	Син Ді	Женьдзун 仁宗 Rénzōng
5		Чжанцзі 瞻基 Zhān-jī	1398—1435	1425—1435	Сюаньде 宣德 Xūan-dé	Син Гаочі	Сюаньдзун 宣宗 Xūan-zōng
6		Цічжень^[3] 祁鎮 Qí-zhēn	1427—1464	1435—1449	Джен-тунг (1435—1449) 正統 Zhèng-tǒng	Син Чжанцзі	Їндзун 英宗 Yīngzōng
7		Ціюй 祁鈺 Qíyù	1428—1457	1449—1457	Цзінтай 景泰 Jǐng-tài	Син Чжанцзі і брат Цічжень.	Дайдзун 代宗 Dài-zōng
		Цічжень 祁鎮 Qízhēn	1427—1464	1457—1464	Т'єн-шунь 天順 Tiānshùn		Їндзун 英宗 Yīng-zōng
8		Цзяньшень 見深 Jiànshēn	1447—1487	1464—1487	Ченг-хуа 成化 Chéng-huà	Син Цічженя	Сьєн-дзунг 憲宗 Xiàn-zōng
9		Ютан 祐樘 Yòutáng	1470—1505	1487—1505	Хунг-джи 弘治 Hóng-zhì	Син Цзяньшеня	Сяо-дзунг 孝宗 Xiào-zōng
10		Хоучжао 厚照 Hòu-zhào	1491—1521	1505—1521	Джен-де 正德 Zhèng-dé	Син Ютана	Ву-дзунг 武宗 Wǔzōng
11		Хоуцун 厚熜 Hòu-cōng	1507—1567^[4]	1521—1567	Тья-тьінг 嘉靖 Jiā-jìng	Онук Цзяньшеня	Ші-дзунг 世宗 Shì-zōng
12		Цзайхоу 載垕 Zài-hòu	1537—1572	1567—1572	Лунг-чінг 隆慶 Lóng-qìng	Син Хоуцуна.	Му-дзунг 穆宗 Mù-zōng
13		Їцзюнь 翊鈞 Yìjūn	1563—1620	1572—1620	Ван-лі 1572—1620 萬曆 Wàn-lì	Син Цзайхоу	Шен-дзунг 神宗 Shén-zōng
14		Чанло 常洛 Chángluò	1585—1620	1620	Таі-чанг 1620 泰昌 Tài-chāng	Син Їцзюня.	Гуанг-дзунг 光宗 Guāng-zōng
15		Юцзяо 由校 Yóu-xiào	1605—1627	1620—1627	Т'єн-чі 天啟 Tiān-qǐ	Син Чанло	Сі-дзунг 熹宗 Xī-zōng
ѦѦѦ16		Юцзянь 由檢 Yóu-jiǎn	1611—1644	1627—1644	Чунг-джен 1627—1644 崇禎 Chóngzhēn	Син Чанло.	Сі-дзунг 思宗 Sī-zōng

Династія Південна Мін (明朝; 1644—1661)

**Династія Південна Мін** 明朝 **(1644—1661)**
Особисте ім'я и титул	Реальний статус	Роки правління і ставка	Девіз правління	Значення девізу
Чжу Юсун 朱由崧 Zhū Yóusōng (Фу-ван)	імператор	1644—1645 Нанкін	Хунгуан 弘光 Hóngguāng	Велике Сяйво
Чжу Чанфан 朱常淓 Zhū Chángfāng (Лу-ван)	імператор	1645 Ханчжоу	відсутній	відсутній
Чжу Їхай 朱以海 Zhū Yǐhǎi (Лу-ван)	тимчасовий правитель	1645-1646 Шаосін	Датун	Велика єдність
Чжу Юцзянь 朱聿鍵 Zhū Yóujiàn (Тан-ван)	імператор	1645-1646 Фучжоу	Лун'у 隆武 Lóngwǔ	Піднесена Войовничість
Чжу Юйюе 朱聿[金粵] Zhū Yùyuè Тан-ван	імператор	1646—1647 Гуанчжоу	Шао У 紹武 Shàowǔ	Спадкова Войовничість
Чжу Юлан 朱由榔 Zhū Yóuláng (Гуй-ван)	тимчасовий правитель	1646—1659 Чжаоцін, Учжоу, Наньнін, Гуйлінь, джунглі на бірманському кордоні	Юнлі 永曆 Yǒnglì	Вічне Довголіття

Володарі Тайваню (1661—1683)

**Володарі Тайваню** **(1661—1683)**
Особисте ім'я і титул	Статус	Роки правління	Девіз правління^[5]	Значення девізу
Чжен Ченгун 郑成功 Zhèng Chénggōng	Головнокомандувач	1661—1662	Юнлі	Вічне Довголіття
Чжен Цзін 鄭經 Zhèng Jīng	Головнокомандувач	1662—1681	-"-	-"-
Чжен Кецзан 鄭克[⿱臧土] Zhèng Kèzang	тимчасовий правитель	1681	-"-	-"-
Чжен Кешуан 鄭克塽 Zhèng Kèshuǎng	тимчасовий правитель	1681-1683	-"-	-"-

Див. також

Примітки

↑ Оскільки часто посмертні і храмові імена присвоювалися імператорами різних династій, зазвичай на початку імені використовують приставку у вигляді назви династії. Наприклад, імператора Хун'у, також називають Мінг Таі-цзу.
↑ В 1537, імператор Джу Хоу-цунг дав імператору Джу Ді нове посмертне храмове ім'я: Tsai, Shih-Shan Henry (2002), Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle, University of Washington Press, с. =211, ISBN 0-295-98124-5, архів оригіналу за 11 вересня 2014, процитовано 8 січня 2011
↑ Повторно.
↑ B російській історіографії, включаючи Непомніна, закінченням правління вказується 1566, хоча підстав для цього немає, оскільки імператор прожив до 1567 року.
↑ Тайвань під владою «династії Чженов» вважався частиною імперії Мін. Його правителі визнавали й використовували девіз правління Гуй-вана - останнього володаря Південної Мін.

Джерело

Непомнин, Олег Ефимович. История Китая. Эпоха Цин. — Видавнича фірма «Восточная литература» РАН, 2005. — С. 647-650. — ISBN 5-02-018400-4.

[1] Оскільки часто посмертні і храмові імена присвоювалися імператорами різних династій, зазвичай на початку імені використовують приставку у вигляді назви династії. Наприклад, імператора Хун'у, також називають Мінг Таі-цзу.

[2] В 1537, імператор Джу Хоу-цунг дав імператору Джу Ді нове посмертне храмове ім'я: Tsai, Shih-Shan Henry (2002), Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle, University of Washington Press, с. =211, ISBN 0-295-98124-5, архів оригіналу за 11 вересня 2014, процитовано 8 січня 2011

[3] Повторно.

[4] B російській історіографії, включаючи Непомніна, закінченням правління вказується 1566, хоча підстав для цього немає, оскільки імператор прожив до 1567 року.

[5] Тайвань під владою «династії Чженов» вважався частиною імперії Мін. Його правителі визнавали й використовували девіз правління Гуй-вана - останнього володаря Південної Мін.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]