Імператори династії Мін
Зовнішній вигляд
Імператори династії Мін
№ | Портрет | рід | ім'я | Роки життя | Роки правління | Девіз | Примітки | Посмертне храмове ім'я[1] |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Чжу 朱 Zhū |
Юаньчжан 元璋 Yuán-zhāng |
1328—1398 | 1368—1398 | Хуну 洪武 Hóngwǔ |
Засновник імперії | Таі-дзу 太祖 Tàizǔ | |
2 | Юньвень 允炆 Yǔnwén |
1377—1402 | 1398—1402 | Цзяньвень 建文 Jiànwén |
онук Юаньчжана. | Хуейді 惠帝 Hùidì | ||
3 | Ді 棣 Dì |
1360—1424 | 1402—1424 | Юнле 永樂 Yǒnglè |
син Юаньчжана. | Тай-дзун (до 1537 р.) 太宗 Tàі-zōng Ченг-дзу (з 1537 р.) 成祖 Chéngzǔ [2] | ||
4 | Гаочі 高熾 Gāochì |
1378—1425 | 1424—1425 | Хунсі 洪熙 Hóngxī |
Син Ді | Женьдзун 仁宗 Rénzōng | ||
5 | Чжанцзі 瞻基 Zhān-jī |
1398—1435 | 1425—1435 | Сюаньде 宣德 Xūan-dé |
Син Гаочі | Сюаньдзун 宣宗 Xūan-zōng | ||
6 | Цічжень[3] 祁鎮 Qí-zhēn |
1427—1464 | 1435—1449 | Джен-тунг (1435—1449) 正統 Zhèng-tǒng |
Син Чжанцзі | Їндзун 英宗 Yīngzōng | ||
7 | Ціюй 祁鈺 Qíyù |
1428—1457 | 1449—1457 | Цзінтай 景泰 Jǐng-tài |
Син Чжанцзі і брат Цічжень. | Дайдзун 代宗 Dài-zōng | ||
Цічжень 祁鎮 Qízhēn |
1427—1464 | 1457—1464 | Т'єн-шунь 天順 Tiānshùn |
Їндзун 英宗 Yīng-zōng | ||||
8 | Цзяньшень 見深 Jiànshēn |
1447—1487 | 1464—1487 | Ченг-хуа 成化 Chéng-huà |
Син Цічженя | Сьєн-дзунг 憲宗 Xiàn-zōng | ||
9 | Ютан 祐樘 Yòutáng |
1470—1505 | 1487—1505 | Хунг-джи 弘治 Hóng-zhì |
Син Цзяньшеня | Сяо-дзунг 孝宗 Xiào-zōng | ||
10 | Хоучжао 厚照 Hòu-zhào |
1491—1521 | 1505—1521 | Джен-де 正德 Zhèng-dé |
Син Ютана | Ву-дзунг 武宗 Wǔzōng | ||
11 | Хоуцун 厚熜 Hòu-cōng |
1507—1567[4] | 1521—1567 | Тья-тьінг 嘉靖 Jiā-jìng |
Онук Цзяньшеня | Ші-дзунг 世宗 Shì-zōng | ||
12 | Цзайхоу 載垕 Zài-hòu |
1537—1572 | 1567—1572 | Лунг-чінг 隆慶 Lóng-qìng |
Син Хоуцуна. | Му-дзунг 穆宗 Mù-zōng | ||
13 | Їцзюнь 翊鈞 Yìjūn |
1563—1620 | 1572—1620 | Ван-лі 1572—1620 萬曆 Wàn-lì |
Син Цзайхоу | Шен-дзунг 神宗 Shén-zōng | ||
14 | Чанло 常洛 Chángluò |
1585—1620 | 1620 | Таі-чанг 1620 泰昌 Tài-chāng |
Син Їцзюня. | Гуанг-дзунг 光宗 Guāng-zōng | ||
15 | Юцзяо 由校 Yóu-xiào |
1605—1627 | 1620—1627 | Т'єн-чі 天啟 Tiān-qǐ |
Син Чанло | Сі-дзунг 熹宗 Xī-zōng | ||
ѦѦѦ16 | Юцзянь 由檢 Yóu-jiǎn |
1611—1644 | 1627—1644 | Чунг-джен 1627—1644 崇禎 Chóngzhēn |
Син Чанло. | Сі-дзунг 思宗 Sī-zōng |
Особисте ім'я и титул |
Реальний статус | Роки правління і ставка | Девіз правління |
Значення девізу |
---|---|---|---|---|
Чжу Юсун 朱由崧 Zhū Yóusōng |
імператор | 1644—1645 Нанкін |
Хунгуан 弘光 Hóngguāng |
Велике Сяйво |
Чжу Чанфан 朱常淓 Zhū Chángfāng |
імператор | 1645 Ханчжоу |
відсутній | відсутній |
Чжу Їхай 朱以海 Zhū Yǐhǎi |
тимчасовий правитель |
1645-1646 Шаосін |
Датун | Велика єдність |
Чжу Юцзянь 朱聿鍵 Zhū Yóujiàn |
імператор | 1645-1646 Фучжоу |
Лун'у 隆武 Lóngwǔ |
Піднесена Войовничість |
Чжу Юйюе 朱聿[金粵] Zhū Yùyuè |
імператор | 1646—1647 Гуанчжоу |
Шао У 紹武 Shàowǔ |
Спадкова Войовничість |
Чжу Юлан 朱由榔 Zhū Yóuláng |
тимчасовий правитель | 1646—1659 Чжаоцін, Учжоу, Наньнін, Гуйлінь, джунглі на бірманському кордоні |
Юнлі 永曆 Yǒnglì |
Вічне Довголіття |
Особисте ім'я і титул |
Статус | Роки правління | Девіз правління[5] |
Значення девізу |
---|---|---|---|---|
Чжен Ченгун 郑成功 Zhèng Chénggōng |
Головнокомандувач | 1661—1662 | Юнлі | Вічне Довголіття |
Чжен Цзін 鄭經 Zhèng Jīng |
Головнокомандувач | 1662—1681 | -"- | -"- |
Чжен Кецзан 鄭克[⿱臧土] Zhèng Kèzang |
тимчасовий правитель | 1681 | -"- | -"- |
Чжен Кешуан 鄭克塽 Zhèng Kèshuǎng |
тимчасовий правитель | 1681-1683 | -"- | -"- |
- ↑ Оскільки часто посмертні і храмові імена присвоювалися імператорами різних династій, зазвичай на початку імені використовують приставку у вигляді назви династії. Наприклад, імператора Хун'у, також називають Мінг Таі-цзу.
- ↑ В 1537, імператор Джу Хоу-цунг дав імператору Джу Ді нове посмертне храмове ім'я: Tsai, Shih-Shan Henry (2002), Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle, University of Washington Press, с. =211, ISBN 0-295-98124-5, архів оригіналу за 11 вересня 2014, процитовано 8 січня 2011
- ↑ Повторно.
- ↑ B російській історіографії, включаючи Непомніна, закінченням правління вказується 1566, хоча підстав для цього немає, оскільки імператор прожив до 1567 року.
- ↑ Тайвань під владою «династії Чженов» вважався частиною імперії Мін. Його правителі визнавали й використовували девіз правління Гуй-вана - останнього володаря Південної Мін.
- Непомнин, Олег Ефимович. История Китая. Эпоха Цин. — Видавнича фірма «Восточная литература» РАН, 2005. — С. 647-650. — ISBN 5-02-018400-4.