Координати: 50°52′0″ пн. ш. 32°33′40″ сх. д. / 50.86667° пн. ш. 32.56111° сх. д. / 50.86667; 32.56111
Очікує на перевірку

Іржавець (Прилуцький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Іржавець
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Тер. громада Ічнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA74080030260015044
Облікова картка картка ВР 
Основні дані
Засноване 1600
Населення 733
Площа 2,998 км²
Густота населення 280,19 осіб/км²
Поштовий індекс 16732
Телефонний код +380 4633
Географічні дані
Географічні координати 50°52′0″ пн. ш. 32°33′40″ сх. д. / 50.86667° пн. ш. 32.56111° сх. д. / 50.86667; 32.56111
Середня висота
над рівнем моря
164 м
Водойми річка Іржавець
Місцева влада
Адреса ради 16703, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Ічня, площа Т. Г. Шевченка, 1
Карта
Іржавець. Карта розташування: Україна
Іржавець
Іржавець
Іржавець. Карта розташування: Чернігівська область
Іржавець
Іржавець
Мапа
Мапа

CMNS: Іржавець у Вікісховищі

Іржа́вець — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 733 осіб[1]. Входить до складу Ічнянської міської громади.

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на півночі району, у якому бере початок річка Іржавець, права притока Смошу. Нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Ступаківка. На річці зроблено кілька загат. Через село проходить автомобільна дорога Т 2515.

Відстань від Чернігова — близько 150 км (автошляхами — 168 км[2]), до Ічні — 16 км[2]. Найближча залізнична станція — Ічня на лінії Бахмач — Прилуки Полтавської дирекції залізничних перевезень за 18 км.

Площа села близько 3 км²[1]. Висота над рівнем моря — 164 м[3].

На південь від села розташований лісовий заказник місцевого значання «Діброва-ІІ».

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу села знайдені залишки ранньослов'янського поселення Черняхівської культури (II-VI століття)[4].

Засноване у XVI столітті: перша письмова згадка датується 1724 роком[4].

У Іржавці мешкала родина Ревуцьких і Стороженків. Садибу Ревуцьких свого часу часто відвідували письменник Лев Миколайович Толстой, композитор Микола Віталійович Лисенко, художник Микола Миколайович Ґе, актриса Ганна Петрівна Затиркевич-Карпинська, композитори Платон Іларіонович Майборода, Віталій Дмитрович Кирейко, драматург Олексій Федотович Коломієць, учні Левка Миколайовича Ревуцького[5].

На фронтах Другої світової війни воювало 623 жителів Іржавця, 127 з них за мужність і відвагу, проявлені в боях, нагороджені орденами і медалями СРСР, 449 — загинули. На їх честь у 1975 році в селі споруджено обеліск Слави[4].

У повоєнний період у селі знаходилася центральна садиба колгоспу імені Жовтневої революції, за яким було закріплено 5477 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 4744 га орної землі. Це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові і технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

На початку 1970-х населення села становило 1265 осіб[4]. Нині в селі живе 633 мешканців[1].

До 2017 року орган місцевого самоврядування — Іржавецька сільська рада.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 827 98.45%
російська 13 1.55%
Усього 840 100%

Див. також

[ред. | ред. код]

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

У селі є загальноосвітня школа, клуб, бібліотека, дільнича лікарня, дитячий садок, магазини, відділення зв'язку.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Видатні земляки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Станом на 2015 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.]
  2. а б Маршрут від Чернігова до Іржавця. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Розрахунок Карта Онлайн [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  3. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Іржавець [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.]
  4. а б в г Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  5. а б Іржавецький музей-садиба Левка Ревуцького. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 17 жовтня 2012.
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]