Перейти до вмісту

Істомін Костянтин Миколайович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Істомін Костянтин Миколайович
Народження26 грудня 1886 (7 січня 1887) Редагувати інформацію у Вікіданих
Курськ, Курська губернія, Російська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть28 серпня 1942(1942-08-28)[1] (55 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Самарканд, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Російська республіка
 Російська СФРР
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпейзаж, жанрове малярство, портрет і натюрморт Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительШрейдер Єгор Єгорович і Шимон Голлоші Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніГурович Емма Іллівна і Савицький Ігор Віталійович Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникВищі художньо-технічні майстерні, Московський поліграфічний інститут і Московський державний академічний художній інститут імені Василя Сурикова Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленМаковець[d] (1923), Чотири мистецтваd (1929) і Асоціація художників революційної Росії (1932) Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникПерша світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Істомін Костянтин Миколайович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Костянтин Миколайович Істо́мін (рос. Константин Николаевич Истомин; 7 січня 1887, Курськ — 28 серпня 1942, Самарканд) — російський радянський живописець і педагог; член об'єднань «Маковця» у 1922—1923 роках, «Чотирьох мистецтв» у 1824—1929 роках та Асоціації художників революційної Росії у 1931—1932 роках[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 26 грудня 1886 [7 січня 1887](18870107) року у місті Курську (нині Російська Федерація). У 1904—1905 роках навчався у художній студії Єгора Шрейдера у Харкові. 1905 року, за участь у демонстраціях робітників, заарештований. Після звільнення у 1906 році виїхав до Німеччини, де у Мюнхені протягом з 1906 по 1909 рік опановував живопис у Шимона Голлоші[3]. У 1909—1913 роках продовжив здобувати мистецьку освіту у відділенні історії мистецтв при історико-філологічному факультеті[ru] Московського університету.

Учасник Першої світової війни. З 1918 року працював у секції образотворчого мистецтва Московської міської ради; у 1919 році проходив військову службу у Червоній армії; у 1920—1921 роках — на дипломатній роботі у Вірменії.

У 1921 році був одним із організаторів Вищих художньо-технічних майстерень, де до 1930 року обіймав посаду професора. Протягом 1930—1939 років викладав у Московському поліграфічному; у 1937—1942 роках — Московському художньому інститутах. Серед учнів — Емма Гурович, Лідія Ільїна, Ігор Савицький.

Помер у Самарканді 28 серпня 1942 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкового (створював жанрові полотна, портрети, пейзажі, натюрморти) і монументального живопису, брав участь у розписі агітпоїздів. Серед робіт:

живопис
  • «Лимони» (1916);
  • «Натюрморт» (1918);
  • «Дахи» (1922);
  • «Жіночий портрет» (1922);
  • «Чаювання» (1923);
  • «Жнива» (1924);
  • «Прялі» (1924);
  • «Дочка рибалки» (1924, Третьяковська галерея);
  • «За чищенням овочів» (1925);
  • «Зимовий пейзаж. Московський провулок» (1926, Третьяковська галерея);
  • «Кримське подвір'я» (1927);
  • «Ранок» (1928, Державний Російський музей);
  • «Кавказький аул» (1928);
  • «У кімнаті. Біля вікна» (1928, Третьяковська галерея);
  • «Лідочка» (1929);
  • «На терасі» (1929);
  • «Жінка, яка читає» (1931);
  • «Повстання румунських селян» (1931);
  • «Вузівки» (1933, Третьяковська галерея);
  • «Азовське море» (1935);
  • «Шахтарка метробуду» (1938).

Виконав три панно «Поволзькі пейзажі» (олія, 1939), для павільйону «Поволжя» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві[2].

Брав участь у художніх виставках з 1910 року. Персональні посмертні виставки у відбулися Москві у 1961, 1975, 1978 роках.

У мистецтві

[ред. | ред. код]

Портрети митця виконали:

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]