Ішіалгія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ішіалгія
Вигляд спереду сідничного нерва вздовж правої ноги
Вигляд спереду сідничного нерва вздовж правої ноги
Вигляд спереду сідничного нерва вздовж правої ноги
Інші назвиСіднична невралгія, сідничний неврит, поперековий радикуліт
СпеціальністьОртопедія, неврологія
СимптомиБіль, що поширюється вниз по нозі від попереку, слабкість або оніміння в ураженій нозі[1]
УскладненняВтрата контролю над випорожненям чи сечовипусканням[2]
Початок40-і–50-і[2][3]
ТривалістьВ 90% випадків менш ніж 6 тижнів[2]
ПричиниМіжхребцева грижа, зміщення хребця, спінальний стеноз, синдром грушоподібного м'яза, тазова пухлина[3][4]
Метод діагностикиТест піднімання прямих ніг[3]
Диференціальна діагностика[en]Герпес, хвороби стегна[3]
ЛікуванняЗнеболювання, хірургія,[2] фізична терапія
Частота2–40% людей протягом життя[4]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11ME84.20
МКХ-10M54.3 і M54.4
MeSHD012585
CMNS: Sciatica у Вікісховищі

Ішіалгія[5], ішіас, також сіднична невралгія[6] (лат. sciatica) — це біль, що йде вниз по нозі від поперекової частини спини[1]. Цей біль може поширюватися на задню, зовнішню або передню частину ноги[3]. Виникає раптово після таких дій, як підняття важких речей, також може починатись поступово[7]. Біль часто описують як стріляючий[1]. Частіше симптоми проявляються лише на одній стороні тіла[3]. Проте певні причини можуть призвести до болю з обох боків[3]. Іноді спостерігається біль у попереку[3]. Слабкість або оніміння можуть виникнути в різних частинах ураженої ноги та стопи[3].

Близько 90% ішіалгії викликано грижею міжхребцевого диска, коли хребець тисне на один з корінців поперекового або крижового нерва[4]. Спондилолістез, стеноз хребта, синдром грушоподібного м’яза, пухлини таза та вагітність є іншими можливими причинами радикуліту[3]. Тест на підняття прямої ноги часто допомагає в діагностиці[3]. Тест позитивний, якщо при піднятті ноги в положенні лежачи на спині, біль стріляє нижче коліна[3]. У більшості випадків медична візуалізація не потрібна[2]. Однак візуалізацію можна отримати, якщо порушена функція кишківника або сечового міхура, спостерігається значна втрата чутливості або слабкість, симптоми є тривалими або є занепокоєння щодо пухлини чи інфекції[2]. Подібні симптоми можуть дати захворювання кульшового суглоба та інфекції, наприклад ранній оперізувальний герпес (до утворення висипу)[3].

Початкове лікування зазвичай включає знеболювальні препарати[2]. Однак доказів ефективності знеболювальних і м’язових релаксантів бракує[8]. Загалом рекомендується, щоб люди продовжували звичайну діяльність у міру своїх можливостей[3]. Часто, щоб позбутися ішіасу, потрібен час; приблизно у 90% людей симптоми проходять менш ніж за шість тижнів[2]. Якщо біль сильний і триває більше шести тижнів, операція може бути варіантом[2]. Хоча хірургічне втручання часто прискорює полегшення болю, його довгострокові переваги неясні[3]. Хірургічне втручання може знадобитися, якщо виникають ускладнення, такі як втрата нормальної функції кишківника або сечового міхура[2]. Багато методів лікування, включаючи кортикостероїди, габапентин, прегабалін, акупунктуру, тепло або лід і маніпуляції на хребті, мають обмежені або недостатні докази їх використання[3][9][10].

Залежно від того, яке визначення прийнято, від 1% до 40% людей мають ішіас у певний момент часу протягом свого життя[4][11]. Ішіалгія найчастіше зустрічається у віці від 40 до 59 років, у чоловіків частіше, ніж у жінок[2]. Стан відомий з давніх часів[3]. Перше відоме використання слова sciatica датується 1451 роком[12].

Визначення

[ред. | ред. код]
Ішіас часто викликає біль, який віддає вниз по нозі

Термін «ішіалгія» зазвичай описує симптом — поширення болю вздовж сідничного нерва — а не конкретний стан, хворобу чи захворювання[4]. Деколи ним позначають будь-який біль, що починається в нижній частині спини і йде вниз по нозі[4]. Біль характеризують як стріляючий або схожий на удар, що швидко поширюється по ходу уражених нервів[13]. В інших випадках цей термін використовують як діагноз (тобто вказівку на причинно-наслідковий зв’язок) нервової дисфункції, спричиненої компресією одного або кількох поперекових або крижових нервових корінців через грижу диска хребта[4]. Біль зазвичай виникає в області дерматома і опускається нижче коліна до стопи[4][8]. Супутніми симптомами можуть бути неврологічні порушення, такі як слабкість, оніміння і послаблення чутливості[4].

Причини

[ред. | ред. код]

Фактори ризику

[ред. | ред. код]

Факторами ризику розвитку ішіасу можуть бути куріння, ожиріння, професійні навантаження[11] та силові види спорту, де задіяні м’язи спини та піднімання ваги. Фактори ризику, на які неможливо вплинути, включають вік, приналежність до чоловічої статі та особисту історію болю в попереку[11].

Грижа міжхребцевого диска

[ред. | ред. код]

Міжхребцева грижа, коли хребці стискають один з корінців поперекового або крижового нерва, є найчастішою причиною ішіалгії, присутня приблизно в 90% випадків[4]. Це особливо вірно для осіб, молодших ніж 50 років[14]. Грижа диска найчастіше виникає під час підняття тягарів[15]. Зазвичай біль посилюється під час нахилу вперед або сидіння та зменшується під час лежання чи ходьби[14].

Стеноз хребта

[ред. | ред. код]

Інші причини компресії хребта включають стеноз поперекового відділу хребта, стан, при якому спинномозковий канал, простір, через який проходить спинний мозок, є завузьким та стискає спинний мозок, кінський хвіст або корінці сідничного нерва[16]. Це звуження може бути спричинене кістковими шпорами, спондилолістезом, запаленням або грижею міжхребцевого диска, що зменшує доступний простір для спинного мозку, таким чином затискаючи та подразнюючи нерви спинного мозку при їх переході у сідничний нерв[16]. Це найчастіша причина після 50 років[14]. Біль у сідничному нерві внаслідок стенозу хребта найчастіше виникає під час стояння, ходьби або сидіння протягом тривалого періоду часу та зменшується при нахилі вперед[14][16]. Однак у важких випадках біль може виникати в будь-якому положенні або діяльності[16]. Зменшити біль найчастіше можна, відпочивши[16].

Синдром грушоподібного м'яза

[ред. | ред. код]

Синдром грушоподібного м’яза — це стан, який, залежно від аналізу, варіюється від «дуже рідкої» причини до спричинення до 8% болю в попереку чи сідницях[17]. У 17% людей сідничний нерв проходить через грушоподібний м'яз, а не під ним[16]. Коли грушоподібний м’яз скорочується або спазмується через травму або надмірне навантаження, вважається, що це спричиняє стиснення сідничного нерва[17]. Синдром грушоподібного м’яза в просторіччі називають «ішіасом гаманця», оскільки нібитогаманець, який носить у задній кишені штанів, притискає сідничні м’язи та сідничний нерв, коли його власник сідає. Синдром грушоподібного м’яза можна запідозрити як причину ішіалгії, коли корінці спинномозкових нервів, що входять до сідничного нерва, є нормальними та немає грижі міжхребцевого диска[18][19].

Глибокий сідничний синдром

[ред. | ред. код]

Глибокий сідничний синдром — це недискогенне защемлення позатазового сідничного нерва в глибокому сідничному просторі[20]. Синдром грушоподібного м’яза колись був традиційною моделлю защемлення сідничного нерва в цій анатомічній області. Розуміння недискогенного защемлення сідничного нерва суттєво змінилося з покращенням знань про задню анатомію стегна, кінематику нерва та з прогресом в ендоскопічних методах дослідження сідничного нерва[21][22]. В даний час відомо багато причин защемлення сідничного нерва, таких як фіброзні смуги, що обмежують рухливість нерва, які не пов’язані з грушоподібним м’язом у глибокому сідничному просторі. Глибокий сідничний синдром був описаний як вдосконалена класифікація багатьох різних причин защемлення сідничного нерва в цій анатомічній області[22]. Синдром грушоподібного м’яза зараз вважається одним з багатьох різновидів глибокого сідничного синдрому[21].

Ендометріоз

[ред. | ред. код]

Сідничний ендометріоз, який також називають катаменіальним або циклічним ішіасом, є ішіасом, причиною якого є ендометріоз. Його статитсика невідома. Діагноз зазвичай ставлять за допомогою МРТ або КТ- мієлографії[23].

Вагітність

[ред. | ред. код]

Ішіас також може виникнути під час вагітності, особливо на пізніх термінах, в результаті тиску ваги плода на сідничний нерв під час сидіння або під час судом у ногах[16]. Хоча більшість випадків не завдає прямої шкоди жінці чи плоду, непряма шкода може виникнути через оніміння ніг, що може спричинити втрату рівноваги та падіння. Стандартного лікування радикуліту, спричиненого вагітністю, не існує[24].

Інше

[ред. | ред. код]

Біль, який не зменшується в положенні лежачи, свідчить про немеханічну причину, таку як рак, запалення або інфекція[14]. Ішіалгія може бути викликана пухлинами, що вражають спинний мозок або нервові корінці[4]. Сильний біль у спині, що поширюється на стегна та стопи, втрата контролю над сечовим міхуром або кишківником та м’язова слабкість можуть бути результатом пухлин хребта або синдрому кінського хвоста[16]. Травма хребта, наприклад, в результаті автомобільної аварії або сильного падіння на п’яту або сідниці, також може призвести до радикуліту[16]. Є припущення про зв’язок із латентною бактеріальною інфекцією Cutibacterium acnes у міжхребцевих дисках, але роль, яку вона відіграє, ще не зрозуміла[25][26].

Патофізіологія

[ред. | ред. код]

Сідничний нерв суміщає нервові корінці L4, L5, S1, S2 і S3 у хребті[27]. Ці нервові корінці зливаються в тазовій порожнині, утворюючи крижове сплетення, від якого відгалужується сідничний нерв. Симптоми ішіасу можуть виникати, коли є патологія в будь-якому місці вздовж цих нервів[28].

Інтраспінальний радикуліт

[ред. | ред. код]
Ліворуч: зображення грижі диска хребта, вигляд зверху. Праворуч: на МРТ показано грижу диска L5-S1 (кінчик червоної стрілки), сагітальний вигляд.

Інтраспінальний, або дискогенний ішіас, це патологія хребта. У 90% випадків ішіасу це може статися в результаті випинання диска хребта або грижі[15][29]. Ішіас, як правило, спричинений компресією поперекових нервів L4 або L5 або крижового нерва S1[30]. Рідше крижові нерви S2 або S3 можуть викликати радикуліт[30].

Міжхребцеві спинномозкові диски складаються із зовнішнього фіброзного кільця та внутрішнього пульпозного ядра[15]. Фіброзне кільце утворює жорстке кільце навколо пульпозного ядра на ранньому етапі розвитку людини, і таким чином драглистий вміст пульпозного ядра міститься в диску[15]. Диски відокремлюють спинні хребці, тим самим збільшуючи стабільність хребта та дозволяючи нервовим корінцям правильно виходити зі спинного мозку через проміжки між хребцями[31]. З віком фіброзне кільце слабшає, що підвищує ризик його розриву[15]. Коли є розрив фіброзного кільця, пульпозне ядро може вийти через розрив і тиснути на спинномозкові нерви спинного мозку, кінського хвоста або вихідних нервових корінців, викликаючи запалення, оніміння або нестерпний біль[32]. Запалення тканин хребта може потім поширюватися на сусідні фасеткові суглоби та викликати фасетковий синдром, який характеризується болем у нижній частині спини та болем у задній частині стегна[15].

Інші причини ішіасу внаслідок защемлення спинномозкового нерва включають огрубіння, збільшення або зміщення (спондилолістез) хребців або дегенерацію диска, що зменшує діаметр бічного отвору, через який нервові корінці виходять із хребта[15]. Коли ішіас викликаний компресією дорсального нервового корінця, це вважається поперековою радикулопатією або радикулітом, якщо супроводжується запальною реакцією[16].

Екстраспінальний радикуліт

[ред. | ред. код]
Ілюстрація фіброваскулярних смуг, що обмежують рухливість сідничного нерва в кількох напрямках, як бризки клею.

Сідничний нерв дуже рухливий під час рухів стегнами та ногою[33][34]. Будь-яка патологія, яка обмежує нормальний рух сідничного нерва, може створювати ненормальний тиск, напругу або навантаження на нерв у певних положеннях або під час нормальних рухів. Наприклад, наявність рубцевої тканини навколо нерва може спричинити тракційну нейропатію[35].

Добре відомою м'язовою причиною екстраспінального радикуліту є синдром грушоподібного м'яза. Грушоподібний м’яз безпосередньо прилягає до сідничного нерва, коли він проходить через внутрішньотазовий простір. Патології грушоподібного м’яза, такі як пошкодження (наприклад, набряк і рубці), запалення (вивільнення цитокінів, що впливають на локальне клітинне середовище) або утворення, що займають простір (наприклад, пухлина, киста, гіпертрофія), можуть впливати на сідничний нерв[36]. Анатомічні зміни в розгалуженні нерва також можуть спричиняти подальше стиснення сідничного нерва грушоподібним м’язом, наприклад, якщо сідничний нерв пронизує грушоподібний м’яз[37].

Рухливість сідничного нерва також може бути порушена за межами тазового простору, і це називається глибоким сідничним синдромом[20]. Хірургічні дослідження виявили нові причини і місця защемлення, такі як фіброваскулярні рубцеві смуги, судинні аномалії, гетеротропне окостеніння, сідничні м’язи, м’язи підколінного сухожилля та комплекс gemelli-obturator internus[21]. Майже в половині випадків ендоскопічних операцій фіброваскулярні рубцеві смуги були причиною защемлення, що перешкоджало руху сідничного нерва[38][39].

Діагностика

[ред. | ред. код]
Тест з прямою ногою іноді використовується для діагностики грижі міжхребцевого диска

Ішіас зазвичай діагностується шляхом фізичного огляду та анамнезу симптомів[4].

Фізичні тести

[ред. | ред. код]

Як правило, якщо людина повідомляє про типовий іррадіюючий біль в одній нозі, а також про одну або більше неврологічних ознак натягу нервових корінців або неврологічного обмеження, можна діагностувати ішіас[40].

Найбільш часто використовуваним діагностичним тестом є підняття прямої ноги для відтворення симптому Ласеґа, який вважається позитивним, якщо виникає біль у районі сідничного нерва при пасивному згинанні прямої ноги між 30 і 70 градусами[41]. Хоча цей тест є позитивним у приблизно 90% людей із радикулітом, приблизно 75% людей із позитивним тестом не мають радикуліту[4]. Підняття прямої ноги, не ураженої ішіасом, може спричинити ішіас у нозі на боці ураження; це відоме як знак Фаєрштайна[16]. Наявність ознаки Фаєрштайна є більш специфічною вказівкою на грижу диска, ніж ознака Ласеґа[16]. Дії, що збільшують внутрішньоспинномозковий тиск, такі як кашель, згинання шиї та двобічне стиснення яремних вен, можуть тимчасово посилити біль при ішіасі[16].

Медична візуалізація

[ред. | ред. код]

Методи візуалізації, такі як комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія, можуть допомогти в діагностиці грижі міжхребцевого диска[42]. Користь МР-нейрографії в діагностиці синдрому грушоподібного м’яза є суперечливою[17].

Дискографія може використовуватися для визначення конкретного диска, який саме спричиняє біль[15]. Дискографія передбачає введення голки в диск для визначення внутрішньодискового тиску[15]. Потім рентгеноконтраст вводять у дисковий простір для оцінки візуальних змін, які можуть вказувати на анатомічну аномалію диска[15]. Фіксація болю особи під час дискографії також є діагностичною ознакою[15].

Диференційна діагностика

[ред. | ред. код]

Підозра на рак може мати підстави, якщо він був в анамнезі, якщо є незрозуміла втрата ваги або невпинний біль[14]. Спинномозковий епідуральний абсцес частіше зустрічається у тих, хто страждає на цукровий діабет чи імунодефіцит, або у тих, хто переніс операцію на хребті, ін'єкції чи катетер; це зазвичай викликає гарячку, лейкоцитоз і підвищену швидкість осідання еритроцитів[14]. Якщо є підозра на рак або спинномозковий епідуральний абсцес, для підтвердження рекомендується термінова магнітно-резонансна томографія[14]. Проксимальна діабетична нейропатія зазвичай вражає людей середнього та літнього віку з добре контрольованим цукровим діабетом 2 типу; починається раптово, викликає біль, як правило, у кількох дерматомах, за яким швидко настає слабкість. Діагностика зазвичай передбачає проведення електроміографії та люмбальної пункції[14]. Оперізуючий герпес частіше зустрічається у людей похилого віку та з ослабленим імунітетом; Як правило, біль супроводжується появою висипу з маленькими пухирцями вздовж одного дерматома[14][43]. Гостра радикулопатія Лайма може виникнути в анамнезі активного відпочинку на свіжому повітрі в теплі місяці в імовірних місцях поширення кліщів протягом попередніх 1–12 тижнів[44]. У США хвороба Лайма найбільш поширена у Новій Англії та Середньоатлантичних штатах, а також у частинах Вісконсіна та Міннесоти, але вона поширюється й на інші території[45][46]. Першим проявом зазвичай є висип, що розростається, імовірно, супроводжується грипоподібними симптомами[47]. Хвороба Лайма також може викликати більш легку, хронічну радикулопатію в середньому через 8 місяців після гострого захворювання[14].

Лікування

[ред. | ред. код]

Ішіас можна лікувати різними методами[48] з метою відновлення нормального функціонального стану та якості життя людини[15]. Коли причиною ішіасу є грижа міжхребцевого диска (90% випадків)[4], у більшості випадків самостійно проходить протягом тижнів або місяців[49]. Початкове лікування в перші 6–8 тижнів має бути консервативним[4]. Понад 75% випадків ішіасу лікуються без операції[15]. Курцям із радикулітом настійно рекомендується кинути палити, що сприятиме одужанню[15]. Лікування основної причини здавлення нерва необхідне у випадках епідурального абсцесу, епідуральних пухлин і синдрому кінського хвоста[15].

Фізична активність

[ред. | ред. код]

Фізична активність часто рекомендована для консервативного лікування ішіасу фізично працездатним людям[3]. Однак різниця в результатах між фізичною активністю та постільним режимом не була повністю з’ясована[3][50]. Покази для фізіотерапії при ішіасі неоднозначні, хоча в принципі такі програми безпечні[3]. Зазвичай фізіотерапія використовується як стандартна частина лікування[3]. Користь методик мобілізації нервів для сідничного нерва підтверджуються численними доказами[51].

Ліки

[ред. | ред. код]

Немає єдиної схеми лікування ішемічного радикуліту[48]. Доказів, що підтверджують використання опіоїдів і міорелаксантів, мало[52]. Докази низької якості вказують на те, що НПЗЗ, здається, не полегшують миттєвий біль, і всі НПЗЗ, здається, майже еквівалентні за своєю здатністю полегшувати ішіас[52][53][54]. Тим не менш, НПЗЗ зазвичай рекомендують як першочергове лікування при ішіасі[48]. У пацієнтів із ішіасом через синдром грушоподібного м’яза ін’єкції ботулотоксину можуть зменшити біль і покращити функцію[55]. Хоча існує мало доказів, що підтверджують використання епідуральних або системних стероїдів[56][57], системні стероїди можуть бути запропоновані особам із підтвердженою грижею диска, якщо є протипоказання до застосування НПЗП[48]. Докази низької достовірності підтверджують використання габапентину для полегшення гострого болю у пацієнтів із хронічним ішіасом[52]. Протисудомні та біологічні препарати не полнгшують гострого або хронічного ішіасу[48]. Антидепресанти продемонстрували певну ефективність у лікуванні хронічного радикуліту, і їх можна пропонувати особам, які не піддаються НПЗП[48].

Хірургія

[ред. | ред. код]

Якщо ішіас викликаний грижею міжхребцевого диска, часткове або повне видалення диска, відоме як дискектомія, має попередні докази користі в короткостроковій перспективі[58]. Якщо причиною є спондилолістез або стеноз хребта, операція, ймовірно, забезпечує полегшення болю на термін до двох років[58].

Для недискогенного ішіасу хірургічне лікування, як правило, спрямоване на декомпресію нерва. Декомпресія спрямована на видалення тканин навколо нерва, які можуть стискати його або обмежувати рух нерва[59][60][61].

Нетрадиційна медицина

[ред. | ред. код]

Докази низької та середньої якості свідчать про те, що маніпуляції на хребті є ефективним методом лікування гострого радикуліту[3][62]. Для хронічного ішіасу докази, що підтверджують маніпуляції на хребті як лікування, невисокої валідності[62]. Маніпуляції на хребті були визнані загалом безпечними для лікування болю, пов’язаного з диском; проте звіти про випадки виявили зв’язок із синдромом кінського хвоста[63], а в цьому випадку маніпуляції протипоказані при прогресуючому неврологічному дефіциті[64].

Прогноз

[ред. | ред. код]

Приблизно від 39% до 50% людей з ішіасом все ще мають симптоми через один-чотири роки[65]. В одному дослідженні близько 20% не могли працювати протягом одного року спостереження, а 10% перенесли операцію з приводу захворювання[65].

Епідеміологія

[ред. | ред. код]

Залежно від того, яким є визначення, від 1% до 40% людей мають перенести ішіас у певний момент свого життя[11][4]. Радикуліт найчастіше зустрічається у віці від 40 до 59 років, і чоловіки хворіють частіше, ніж жінки[2][3].

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Sciatica. Архів оригіналу за 7 March 2018. Процитовано 2 July 2015.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н Institute for Quality and Efficiency in Health Care (9 жовтня 2014). Slipped disk: Overview. Архів оригіналу за 8 September 2017. Процитовано 2 July 2015.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю Ropper, AH; Zafonte, RD (26 March 2015). Sciatica. The New England Journal of Medicine. 372 (13): 1240—8. doi:10.1056/NEJMra1410151. PMID 25806916.Ropper, AH; Zafonte, RD (26 March 2015). "Sciatica". The New England Journal of Medicine. 372 (13): 1240–8. doi:10.1056/NEJMra1410151. PMID 25806916.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Valat, JP; Genevay, S; Marty, M; Rozenberg, S; Koes, B (April 2010). Sciatica. Best Practice & Research. Clinical Rheumatology. 24 (2): 241—52. doi:10.1016/j.berh.2009.11.005. PMID 20227645.Valat, JP; Genevay, S; Marty, M; Rozenberg, S; Koes, B (April 2010). "Sciatica". Best Practice & Research. Clinical Rheumatology. 24 (2): 241–52. doi:10.1016/j.berh.2009.11.005. PMID 20227645.
  5. ↑ Англо-український ілюстрований медичний словник Дорланда. У двох томах. / за ред. проф. Павла Джуля ; проф. Бориса Зіменковського. — Львів : Видавничий дім Наутілус, 2002. — С. 2081. — ISBN 966-95745-2-8.
  6. ↑ Англо-український ілюстрований медичний словник Дорланда. У двох томах. / за ред. проф. Павла Джуля ; проф. Бориса Зіменковського. — Львів : Видавничий дім Наутілус, 2002. — С. 1562. — ISBN 966-95745-2-8.
  7. ↑ T.J. Fowler; J.W. Scadding (28 November 2003). Clinical Neurology, 3Ed. CRC. с. 59. ISBN 978-0-340-80798-9.
  8. ↑ а б Koes, B W; van Tulder, M W; Peul, W C (23 червня 2007). Diagnosis and treatment of sciatica. BMJ: British Medical Journal. 334 (7607): 1313—1317. doi:10.1136/bmj.39223.428495.BE. ISSN 0959-8138. PMC 1895638. PMID 17585160.
  9. ↑ Markova, Tsvetio (2007). Treatment of Acute Sciatica. Am Fam Physician. 75 (1): 99—100. PMID 17225710. Архів оригіналу за 2 лютого 2016.
  10. ↑ Enke O, New HA, New CH, Mathieson S, McLachlan AJ, Latimer J, Maher CG, Lin CC (July 2018). Anticonvulsants in the treatment of low back pain and lumbar radicular pain: a systematic review and meta-analysis. CMAJ. 190 (26): E786—E793. doi:10.1503/cmaj.171333. PMC 6028270. PMID 29970367.
  11. ↑ а б в г Cook CE, Taylor J, Wright A, Milosavljevic S, Goode A, Whitford M (June 2014). Risk factors for first time incidence sciatica: a systematic review. Physiother Res Int. 19 (2): 65—78. doi:10.1002/pri.1572. PMID 24327326.
  12. ↑ Simpson, John (2009). Oxford English dictionary (вид. 2nd). Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0199563838.
  13. ↑ Bhat, Sriram (2013). SRB's Manual of Surgery. p. 364. ISBN 9789350259443.
  14. ↑ а б в г д е ж и к л м Tarulli AW, Raynor EM (May 2007). Lumbosacral radiculopathy (PDF). Neurologic Clinics. 25 (2): 387—405. doi:10.1016/j.ncl.2007.01.008. PMID 17445735. Архів оригіналу (PDF) за 20 лютого 2019.Tarulli AW, Raynor EM (May 2007). "Lumbosacral radiculopathy" (PDF). Neurologic Clinics. 25 (2): 387–405. doi:10.1016/j.ncl.2007.01.008. PMID 17445735. S2CID 15518713. Archived from the original (PDF) on 2019-02-20.
  15. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Butterworth IV, John F. (2013). Morgan & Mikhail's Clinical Anesthesiology (вид. 5th.). New York: McGraw-Hill. с. Chapter 47. Chronic Pain Management. ISBN 9780071627030. OCLC 829055521.
  16. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Ropper, Allan H. (2014). Adams and Victor's Principles of Neurology (вид. Tenth). New York. с. Chapter 11. Pain in the Back, Neck, and Extremities. ISBN 9780071794794. OCLC 857402060.
  17. ↑ а б в Miller TA, White KP, Ross DC (September 2012). The diagnosis and management of Piriformis Syndrome: myths and facts. Can J Neurol Sci. 39 (5): 577—83. doi:10.1017/s0317167100015298. PMID 22931697.
  18. ↑ Kirschner JS, Foye PM, Cole JL (July 2009). Piriformis syndrome, diagnosis and treatment. Muscle Nerve. 40 (1): 10—18. doi:10.1002/mus.21318. PMID 19466717.
  19. ↑ Lewis AM, Layzer R, Engstrom JW, Barbaro NM, Chin CT (October 2006). Magnetic resonance neurography in extraspinal sciatica. Arch. Neurol. 63 (10): 1469—72. doi:10.1001/archneur.63.10.1469. PMID 17030664.
  20. ↑ а б Kizaki K, Uchida S, Shanmugaraj A, Aquino CC, Duong A, Simunovic N, Martin HD, Ayeni OR (October 2020). Deep gluteal syndrome is defined as a non-discogenic sciatic nerve disorder with entrapment in the deep gluteal space: a systematic review. Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc. 28 (10): 3354—3364. doi:10.1007/s00167-020-05966-x. PMID 32246173.
  21. ↑ а б в Martin HD, Reddy M, Gómez-Hoyos J (July 2015). Deep gluteal syndrome. J Hip Preserv Surg. 2 (2): 99—107. doi:10.1093/jhps/hnv029. PMC 4718497. PMID 27011826.
  22. ↑ а б Hernando MF, Cerezal L, Pérez-Carro L, Abascal F, Canga A (July 2015). Deep gluteal syndrome: anatomy, imaging, and management of sciatic nerve entrapments in the subgluteal space. Skeletal Radiol. 44 (7): 919—34. doi:10.1007/s00256-015-2124-6. PMID 25739706.
  23. ↑ Gandhi, Jason; Wilson, Anthony L; Liang, Raymond; Weissbart, Steven J; Khan, Sardar Ali (11 листопада 2020). Sciatic endometriosis: A narrative review of an unusual neurogynecologic condition. Journal of Endometriosis and Pelvic Pain Disorders. SAGE Publications. 13 (1): 3—9. doi:10.1177/2284026520970813. ISSN 2284-0265.
  24. ↑ Sciatic Nerve Pain During Pregnancy: Causes and Treatment. American Pregnancy Association. Published September 20, 2017. Accessed November 12, 2018.
  25. ↑ Ganko R, Rao PJ, Phan K, Mobbs RJ (May 2015). Can bacterial infection by low virulent organisms be a plausible cause for symptomatic disc degeneration? A systematic review. Spine. 40 (10): E587—92. doi:10.1097/BRS.0000000000000832. PMID 25955094.
  26. ↑ Chen Z, Cao P, Zhou Z, Yuan Y, Jiao Y, Zheng Y (2016). Overview: the role of Propionibacterium acnes in nonpyogenic intervertebral discs. Int Orthop (Review). 40 (6): 1291—8. doi:10.1007/s00264-016-3115-5. PMID 26820744.
  27. ↑ Giuffre BA, Black AC, Jeanmonod R. Anatomy, Sciatic Nerve. [Updated 2023 May 4]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK482431/
  28. ↑ Davis D, Maini K, Vasudevan A. Sciatica. [Updated 2022 May 6]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK507908/
  29. ↑ Siddiq MAB, Clegg D, Hasan SA, Rasker JJ (October 2020). Extra-spinal sciatica and sciatica mimics: a scoping review. Korean J Pain. 33 (4): 305—317. doi:10.3344/kjp.2020.33.4.305. PMC 7532296. PMID 32989195.
  30. ↑ а б Parks, Edward (2017). Practical Office Orthopedics. [New York, N.Y.]: McGraw-Hill. с. Chapter 6: Low Back Pain. ISBN 9781259642876. OCLC 986993775.
  31. ↑ Halpern, Casey H. (2015). Schwartz's Principles of Surgery (вид. Tenth). [New York]: McGraw-Hill. с. Chapter 42: Neurosurgery. ISBN 9780071800921. OCLC 892490454.
  32. ↑ LeBlond, Richard F. (2015). DeGowin's Diagnostic Examination (вид. Tenth). New York. с. Chapter 13: The Spine, Pelvis, and Extremities. ISBN 9780071814478. OCLC 876336892.
  33. ↑ Martin HD, Khoury AN, Schroder R, Gomez-Hoyos J, Yeramaneni S, Reddy M, James Palmer I (July 2017). The effects of hip abduction on sciatic nerve biomechanics during terminal hip flexion. J Hip Preserv Surg. 4 (2): 178—186. doi:10.1093/jhps/hnx008. PMC 5467418. PMID 28630740.
  34. ↑ Alshami AM, Alshammari TK, AlMuhaish MI, Hegazi TM, Tamal M, Abdulla FA (June 2022). Sciatic nerve excursion during neural mobilization with ankle movement using dynamic ultrasound imaging: a cross-sectional study. J Ultrasound. 25 (2): 241—249. doi:10.1007/s40477-021-00595-7. PMC 9148322. PMID 34036554.
  35. ↑ Crosio A, Ronchi G, Fornasari BE, Odella S, Raimondo S, Tos P (April 2021). Experimental Methods to Simulate and Evaluate Postsurgical Peripheral Nerve Scarring. J Clin Med. 10 (8): 1613. doi:10.3390/jcm10081613. PMC 8070420. PMID 33920209.
  36. ↑ Davis D, Maini K, Vasudevan A. Sciatica. [Updated 2022 May 6]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan-. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK507908/
  37. ↑ ROBINSON DR (March 1947). Pyriformis syndrome in relation to sciatic pain. Am J Surg. 73 (3): 355—8. doi:10.1016/0002-9610(47)90345-0. PMID 20289074.
  38. ↑ Martin HD, Shears SA, Johnson JC, Smathers AM, Palmer IJ (February 2011). The endoscopic treatment of sciatic nerve entrapment/deep gluteal syndrome. Arthroscopy. 27 (2): 172—81. doi:10.1016/j.arthro.2010.07.008. PMID 21071168.
  39. ↑ Park MS, Yoon SJ, Jung SY, Kim SH (May 2016). Clinical results of endoscopic sciatic nerve decompression for deep gluteal syndrome: mean 2-year follow-up. BMC Musculoskelet Disord. 17: 218. doi:10.1186/s12891-016-1062-3. PMC 4875686. PMID 27206482.
  40. ↑ Koes BW, van Tulder MW, Peul WC (June 2007). Diagnosis and treatment of sciatica. BMJ. 334 (7607): 1313—7. doi:10.1136/bmj.39223.428495.BE. PMC 1895638. PMID 17585160.
  41. ↑ Speed C (May 2004). Low back pain. BMJ. 328 (7448): 1119—21. doi:10.1136/bmj.328.7448.1119. PMC 406328. PMID 15130982.
  42. ↑ Gregory DS, Seto CK, Wortley GC, Shugart CM (October 2008). Acute lumbar disk pain: navigating evaluation and treatment choices. Am Fam Physician. 78 (7): 835—42. PMID 18841731.
  43. ↑ Dworkin RH, Johnson RW, Breuer J та ін. (2007). Recommendations for the management of herpes zoster. Clin. Infect. Dis. 44 (Suppl 1): S1—26. doi:10.1086/510206. PMID 17143845.
  44. ↑ Shapiro ED (May 2014). Clinical practice. Lyme disease (PDF). The New England Journal of Medicine. 370 (18): 1724—1731. doi:10.1056/NEJMcp1314325. PMC 4487875. PMID 24785207. Архів оригіналу (PDF) за 19 October 2016.
  45. ↑ Lyme Disease Data and surveillance. Lyme Disease. Centers for Disease Control and Prevention. 5 лютого 2019. Процитовано 12 квітня 2019.
  46. ↑ Lyme Disease risk areas map. Risk of Lyme disease to Canadians. Government of Canada. 27 січня 2015. Процитовано 8 травня 2019.
  47. ↑ Ogrinc K, Lusa L, Lotrič-Furlan S, Bogovič P, Stupica D, Cerar T, Ružić-Sabljić E, Strle F (Aug 2016). Course and outcome of early European Lyme neuroborreliosis (Bannwarth syndrome): clinical and laboratory findings. Clinical Infectious Diseases. 63 (3): 346—53. doi:10.1093/cid/ciw299. PMID 27161773.
  48. ↑ а б в г д е Lewis RA, Williams NH, Sutton AJ, Burton K, Din NU, Matar HE, Hendry M, Phillips CJ, Nafees S, Fitzsimmons D, Rickard I, Wilkinson C (June 2015). Comparative clinical effectiveness of management strategies for sciatica: systematic review and network meta-analyses (PDF). Spine J. 15 (6): 1461—77. doi:10.1016/j.spinee.2013.08.049. PMID 24412033.
  49. ↑ Casey E (February 2011). Natural history of radiculopathy. Phys Med Rehabil Clin N Am. 22 (1): 1—5. doi:10.1016/j.pmr.2010.10.001. PMID 21292142.
  50. ↑ Dahm, Kristin Thuve; Brurberg, Kjetil G.; Jamtvedt, Gro; Hagen, Kåre Birger (16 червня 2010). Advice to rest in bed versus advice to stay active for acute low-back pain and sciatica. The Cochrane Database of Systematic Reviews (6): CD007612. doi:10.1002/14651858.CD007612.pub2. ISSN 1469-493X. PMID 20556780.
  51. ↑ Basson, Annalie; Olivier, Benita; Ellis, Richard; Coppieters, Michel; Stewart, Aimee; Mudzi, Witness (31 серпня 2017). The Effectiveness of Neural Mobilization for Neuromusculoskeletal Conditions: A Systematic Review and Meta-analysis. Journal of Orthopaedic & Sports Physical Therapy (англ.). 47 (9): 593—615. doi:10.2519/jospt.2017.7117. PMID 28704626. The majority of studies had a high risk of bias {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  52. ↑ а б в Pinto RZ, Maher CG, Ferreira ML, Ferreira PH, Hancock M, Oliveira VC та ін. (February 2012). Drugs for relief of pain in patients with sciatica: systematic review and meta-analysis. BMJ. 344: e497. doi:10.1136/bmj.e497. PMC 3278391. PMID 22331277.
  53. ↑ Machado GC, Maher CG, Ferreira PH, Day RO, Pinheiro MB, Ferreira ML (July 2017). Non-steroidal anti-inflammatory drugs for spinal pain: a systematic review and meta-analysis. Ann. Rheum. Dis. 76 (7): 1269—1278. doi:10.1136/annrheumdis-2016-210597. PMID 28153830.
  54. ↑ Rasmussen-Barr E, Held U, Grooten WJ, Roelofs PD, Koes BW, van Tulder MW, Wertli MM (October 2016). Non-steroidal anti-inflammatory drugs for sciatica. Cochrane Database Syst Rev. 10 (2): CD012382. doi:10.1002/14651858.CD012382. PMC 6461200. PMID 27743405.
  55. ↑ Waseem Z, Boulias C, Gordon A, Ismail F, Sheean G, Furlan AD (January 2011). Botulinum toxin injections for low-back pain and sciatica. Cochrane Database Syst Rev (1): CD008257. doi:10.1002/14651858.CD008257.pub2. PMID 21249702.
  56. ↑ Balagué F, Piguet V, Dudler J (2012). Steroids for LBP - from rationale to inconvenient truth. Swiss Med Wkly. 142: w13566. doi:10.4414/smw.2012.13566. PMID 22495738.
  57. ↑ Chou R, Hashimoto R, Friedly J, Fu R, Bougatsos C, Dana T, Sullivan SD, Jarvik J (September 2015). Epidural Corticosteroid Injections for Radiculopathy and Spinal Stenosis: A Systematic Review and Meta-analysis. Ann. Intern. Med. 163 (5): 373—81. doi:10.7326/M15-0934. PMID 26302454.
  58. ↑ а б Fernandez M, Ferreira ML, Refshauge KM, Hartvigsen J, Silva IR, Maher CG, Koes BW, Ferreira PH (November 2016). Surgery or physical activity in the management of sciatica: a systematic review and meta-analysis. Eur Spine J. 25 (11): 3495—3512. doi:10.1007/s00586-015-4148-y. PMID 26210309.
  59. ↑ Metikala S, Sharma V (March 2022). Endoscopic Sciatic Neurolysis for Deep Gluteal Syndrome: A Systematic Review. Cureus. 14 (3): e23153. doi:10.7759/cureus.23153. PMC 9010003. PMID 35444897.
  60. ↑ Kay J, de Sa D, Morrison L, Fejtek E, Simunovic N, Martin HD, Ayeni OR (December 2017). Surgical Management of Deep Gluteal Syndrome Causing Sciatic Nerve Entrapment: A Systematic Review. Arthroscopy. 33 (12): 2263—2278.e1. doi:10.1016/j.arthro.2017.06.041. PMID 28866346.
  61. ↑ Lemos N, Sermer C, Fernandes G, Morgado-Ribeiro A, Rossos A, Zhao ZY, Girão MJ, Peng P (May 2021). Laparoscopic approach to refractory extraspinal sciatica and pudendal pain caused by intrapelvic nerve entrapment. Sci Rep. 11 (1): 10820. Bibcode:2021NatSR..1110820L. doi:10.1038/s41598-021-90319-y. PMC 8144185. PMID 34031480.
  62. ↑ а б Leininger B, Bronfort G, Evans R, Reiter T (February 2011). Spinal manipulation or mobilization for radiculopathy: a systematic review. Physical Medicine and Rehabilitation Clinics of North America. 22 (1): 105—25. doi:10.1016/j.pmr.2010.11.002. PMID 21292148.
  63. ↑ Tamburrelli FC, Genitiempo M, Logroscino CA (May 2011). Cauda equina syndrome and spine manipulation: case report and review of the literature. Eur Spine J. 20 (Suppl 1): S128—31. doi:10.1007/s00586-011-1745-2. PMC 3087049. PMID 21404036.
  64. ↑ WHO guidelines on basic training and safety in chiropractic. "2.1 Absolute contraindications to spinal manipulative therapy", p. 21. [Архівовано 2008-02-27 у Wayback Machine.] WHO
  65. ↑ а б Wilkinson, C.; Chakraverty, R.; Rickard, I.; Hendry, M.; Nafees, S.; Burton, K.; Sutton, A.; Jones, M.; Phillips, C. (November 2011). Background. NIHR Journals Library.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
  • Sciatica. MedlinePlus. U.S. National Library of Medicine.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ішіалгія