Асоціація художників Червоної України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з АХЧУ)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Асоціа́ція худо́жників Черво́ної Украї́ни (АХЧУ) — творче об'єднання українських радянських художників, що діяло у 1920-х роках.

Основна мета

[ред. | ред. код]

Ініціативна група АХЧУ виникла 1923 у Києві, а статут офіційно затверджено в серпні 1926. Схвалювала відому декларацію Асоціації художників революційної Росії (АХРР) від 1922.

Основна мета — об'єднання митців для активної участі в соціалістичному будівництві на основі «реалістичного» відтворення революційної дійсності, творчого опанування прогресивних традицій вітчизняного мистецтва, насамперед художників-передвижників.

Відбулося два всеукраїнські з'їзди АХЧУ (1928 і 1930).

Філії

[ред. | ред. код]

АХЧУ мала філії в Києві, Харкові, Полтаві, Одесі, Чернігові, Херсоні, Миколаєві та уповноважених в інших містах.

Виставки

[ред. | ред. код]
Федір Кричевський. «Сім'я» (центральна частина триптиху «Життя»). Темпера. 1925—1927

Асоціація організувала:

АХЧУ брала участь у загальнореспубліканських виставках Народного комісаріату освіти УСРР (1927—1930), на виставці «Мистецтво народів СРСР» (Москва, 1927).

Силами АХЧУ здійснено художнє оформлення Харкова до десятої річниці більшовицького перевороту та декорації для десяти Палаців культури Донбасу (1927).

Творчість членів АХЧУ

[ред. | ред. код]

Творчість членів АХЧУ засвідчила досягнення молодого українського радянського мистецтва в різних жанрах:

Символістські та стилізаторські пошуки притаманні творчості Юхима Михайліва та Михайла Жука.

Завершення діяльності

[ред. | ред. код]

1929 київська група членів вийшла зі складу АХЧУ й заснувала Українське мистецьке об'єднання. 1930 АХЧУ перетворилася на Всеукраїнську асоціацію пролетарських митців.

АХЧУ мала власне видавництво з плакатною майстернею при ньому (1929—1932), матеріали якого успадкувало видавництво «Мистецтво».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Друга пересувна художня виставка АХЧУ «Культпохід на Донбас». Харків, 1930.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]