Перейти до вмісту

Алекс де Анджеліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Алекс де Анджеліс
італ. Alex De Angelis
Алекс де Анджеліс на Гран-Прі Австралії, 2010 рік
Алекс де Анджеліс на Гран-Прі Австралії, 2010 рік
Алекс де Анджеліс на Гран-Прі Австралії, 2010 рік
Загальна інформація
НаціональністьСан-Марино сан-маринець
Громадянство Сан-Марино[1]
Народження26 лютого 1984(1984-02-26) (40 років)
Ріміні, Італія
Зріст179 см
Вага68 кг
Вебсторінкаalexdeangelis.com
Спорт
Країна Сан-Марино
Вид спортумотоспорт
ДисциплінаMotoGP: 125cc, 250cc, Moto2, MotoGP
КомандаIodaRacing Project
CMNS: Алекс де Анджеліс у Вікісховищі

Алекс де Анджеліс (італ. Alex De Angelis; 26 лютого 1984(19840226), Ріміні, Італія) — мотогонщик з Сан-Марино, учасник чемпіонату світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP. Найкращим результатом кар'єри є друге місце чемпіонату світу в класі 125cc у сезоні 2003 року.

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Початок кар'єри

[ред. | ред. код]

Алекс де Анджеліс починав свою кар'єру зі змагань у мінімото в 1995 році.

У чемпіонаті світу MotoGP дебютував у 1999 році, узявши участь у гонці класу 125сс на Гран-Прі Сан-Марино. Перша гонка закінчилась невдало — де Анджеліс не доїхав до фінішу.

У 2000 році він став регулярним гонщиком, підписавши контракт з командою «Chupa Chups Matteoni», де його напарником став Тоні Еліас. Сезон закінчив на 18-му місці з 41 очком, найкращим результатом було два шостих місця на останніх етапах календаря, (Гран-Прі Тихого Океану та Австралії). За підсумками чемпіонату отримав нагороду «новачок року» (англ. Rookie of the year)[2].

У 2001 році виступав знову на Honda, напарником був чех Ярослав Гулеш. Сезон закінчив на 14-му місці з 63 очками, найкращим результатом знову було два шостих місця в кінці сезону (Австралія та Бразилія).

У 2002 році де Анджеліс пересів на Aprilia, перейшовши до команди «LCR Safilo Oxydo», де його напарником став Лючіо Чекінелло. Цього сезону вперше піднявся на подіум, посівши друге місце на Гран-Прі Німеччини, та здобув перший поул в кар'єрі на Гран-Прі Чехії. Сезон закінчив на 9-му місці з 87 очками.

У 2003 виступав за команду «Racing World». Це був його найкращий сезон у кар'єрі. Протягом сезону посів шість третіх місць (Гран-Прі Іспанії, Каталонії, Німеччини, Чехії, Португалії та Бразилії) та здобув чотири поули (Японії, Чехії, Португалії та Валенсії), закінчивши сезон на 2-му місці з 166 очками слідом за іспанцем Дані Педросою.

Дебют у класі 250сс

[ред. | ред. код]

У 2004 році Алекс де Анджеліс дебютував в класі 250cc з Aprilia, зайнявши друге місце в Австралії, третє — у Німеччині та здобувши один поул у Великій Британії, закінчивши сезон на 5-му місці з 147 очками.

У 2005 році де Анджеліс переходить до команда «MS Aprilia Italia Corse», де його напарником став Сімоне Корсі. У сезоні зайняв два других місця (Німеччина і Малайзія), два третіх місця (Іспанія та Італія) та здобув два поули (Німеччина і Туреччина). У підсумку посів 7 місце, набравши 151 очко.

У 2006 році переходить у команду «Team Master — MVA Aspar», з якою здобуває свою першу перемогу на етапі — це відбулося 29 жовтня 2006 року на Гран-Прі Валенсії. Крім цього, у сезоні здобув ще сім других і три 3-х місця, закінчивши сезон на 3-му місці з 228 очками.

У 2007 році де Анджеліс посів шість 2-х місця, два 3-х, здобув один поул у Великій Британії і закінчив сезон знову на 3-му місці з 235 очками.

Перехід у MotoGP

[ред. | ред. код]

У 2008 році Алекс де Анджеліс дебютував у класі MotoGP з командою «San Carlo Honda Gresini», де його партнером по команді став японець Шинья Накано. Дебютний сезон у «Королівському» класі завершив на 14-му місці з 63 очками, найкращим результатом було два четвертих місця (Італія та Німеччина).

У наступному році залишився в команді, його напарником став Тоні Еліас. У сезоні здобув свій перший подіум в класі, зайнявши друге місце в Індіанаполісі. У загальному заліку посів 8-ме місце зі 111 очками.

Повернення у Moto2

[ред. | ред. код]
Алекс де Анджеліс на Гран-Прі Нідерландів, 2010 рік

У 2010 році де Анджеліс повертається у клас 250сс, який став називатись Moto2. Сезон почав з командою «RSM Team Scot», де його напарником по команді був Ніколо Канепа. Після перших семи етапів, він на три гонки перейшов у клас MotoGP в команду «Interwetten Honda MotoGP», замінивши травмованого Хіросі Аояма, після чого повернувся назад у Moto2 в команду «JIR Moto2», з якою встиг виграти Гран-Прі Австралії. За підсумками сезону у класі MotoGP посів 18-те місце, у Moto2 — 11-те.

У сезоні 2011 Алекс продовжив виступати у складі команди «JIR Moto2». Він здобув перемогу на Гран-Прі Австралії та зайняв 3-тє місце на Гран-Прі Німеччини. У загальному заліку де Анджеліс посів 4-те місце зі 177 очками.

У 2012 році перейшов у команду «Forward Racing», яка комплектувалася мотоциклами Suter (після Гран-Прі Нідерландів — FTR). Завоював перемогу в Малайзії і посів третє місце на Гран-Прі Німеччини, але був змушений пропустити Гран-Прі Австралії, яке відбулося на Філіп-Айленд (де Алекс виграв перші два етапи категорії Moto2) і Гран-Прі Валенсії через травму руки. Посів у сезоні 12-те місце з 86 очками.

У сезоні 2013 Алекс продовжив виступи за «Forward Racing» у класі Moto2. Йому довелось звикати до нового мотоциклу Speed Up SF13, який не був конкурентноздатним. Найкращими результатами у сезоні стало два 5-х місця у Німеччині та Австралії) сезон же загалом закінчив на 14-му місці.

Сезон 2014 Алекс розпочав у класі Moto2 з командою «Tasca Racing Moto2», з якою провів перші 10 етапів. Після Гран-Прі Індіанаполісу де Анджеліс був запрошений у команду «NGM Forward Racing» для виступів у класі MotoGP, де замінив Коліна Едвардса, який завершив кар'єру. У «королівському» класі Алекс провів 8 гонок.

На сезон 2015 де Анджеліс приєднався до команди «Octo IodaRacing Team» для виступів у класі MotoGP. Конкурувати на застарілому мотоциклі з найкращими гонщиками світу Алексу стало ще складніше, і за сезон він зміг набрати лише 2 очка, а за 4 гонки до закінчення чемпіонату, на Гран-Прі Японії, він потрапив у аварію і вибув до кінця сезону. Після завершення чемпіонату його команда «IodaRacing Project» припинила свою участь у змаганнях класу MotoGP і перейшла до чемпіонату WSBK, а разом із нею — і де Анджеліс[3].

Статистика виступів у MotoGP

[ред. | ред. код]

У розрізі сезонів

[ред. | ред. код]
Сезон Клас Команда Мотоцикл Гонки Пер Под ПП НК Очки Місце
1999 125cc Matteoni Racing Honda 1 0 0 0 0 0
2000 Chupa Chups Matteoni Racing Honda 16 0 0 0 0 41 18
2001 Matteoni Racing Honda 16 0 0 0 0 63 14
2002 Safilo Oxydo Race LCR Aprilia 16 0 1 1 0 87 9
2003 Racing World Aprilia 16 0 6 4 0 166 2
2004 250cc Aprilia Racing Aprilia 16 0 2 1 1 147 5
2005 MS Aprilia Italia Corse Aprilia 16 0 4 2 2 151 7
2006 Master - MVA Aspar Team Aprilia 16 1 11 0 5 228 3
2007 Master - MVA Aspar Aprilia 17 0 8 1 5 235 3
2008 MotoGP San Carlo Honda Gresini Honda RC212V 18 0 0 0 0 63 14
2009 San Carlo Honda Gresini Honda RC212V 17 0 1 0 0 111 8
2010 Interwetten Honda MotoGP Honda RC212V 3 0 0 0 0 11 18
Moto2 RSM Team Scot Force GP210 7 0 0 0 0 95 11
JIR Moto2 Motobi TSR 6 5 1 3 1 0
2011 JIR Moto2 Motobi TSR 6 17 1 2 1 2 174 4
2012 NGM Mobile Forward Racing Suter MMX2 6 0 0 0 0 86 12
FTR Moto M212 9 1 2 0 1
2013 MotoGP Ignite Pramac Racing Ducati Desmosedici GP13 1 0 0 0 0 5 23
Moto2 NGM Mobile Forward Racing Speed Up SF13 17 0 0 0 1 76 14
2014 MotoGP NGM Forward Racing ForwardYamaha 8 0 0 0 0 14 21
Moto2 Tasca Racing Moto2 Suter MMX2 10 0 0 0 0 37 20
2015 MotoGP Octo IodaRacing Team
E-Motion IodaRacing Team
ART 15 0 0 0 0 2 28

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • У сезоні 2015 Алекс встановив рекорд із падінь серед гонщиків класу MotoGP: під час 18 Гран-прі він примудрився впасти 19 разів[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. motogp.com
  2. Biografia e carriera (італ.) . De Angelis Team. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 25 квітня 2013.
  3. IodaRacing Join WorldSBK with De Angelis and Savadori. worldsbk.com (англ.) . Dorna Sports. 04.02.2016. Архів оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 05.02.2016.
  4. Sharleena Wirsing (13.11.2015). Der Crash-Report 2015: 976 Stürze bei 18 Grands Prix. speedweek.com (нім.) . Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 17.11.2015.

Посилання

[ред. | ред. код]