Перейти до вмісту

Антоній Роман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Антоній Роман
 Редагувати інформацію у Вікіданих
 
Народження: 10 вересня 1892(1892-09-10)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Варшава, Російська імперія
Смерть: 28 квітня 1951(1951-04-28)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (58 років)
Варшава, Польська Народна Республіка
Поховання: Повонзківський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Факультет права і управління Університету ім. Адама Міцкевичаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди:
Орден Білої зірки 1 ступеня орден Трьох зірок Командорський хрест ордена Відродження Польщі офіцерський хрест ордена Відродження Польщі Медаль «Десятиліття здобутої незалежності»

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Антоній Роман (10 вересня 1892(1892-09-10) Редагувати інформацію у Вікіданих, Варшава — 28 квітня 1951(1951-04-28) Редагувати інформацію у Вікіданих, Варшава) — польський державний діяч, дипломат, міністр промисловості та торгівлі в уряді Феліціяна Славоя Складковського, сенатор п'ятої каденції Другої Республіки Польща, прихильник масонства[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]
Могила Антонія Романа на Повонзківському цвинтарі.

Був сином Юліана (інженера) та Феліції, яка походила із роду Штольценвальдів. Він навчався у гімназії генерала Павла Хшановського у Варшаві, склав випускні іспити в російській гімназії в Празі (1910). Згодом розпочав навчання в Берлінському технічному університеті, але його навчання було перервано початком Першої світової війни. У 1915 р. оселився в Петербурзі, працював службовцем і був активним діячем Асоціації польських промисловців і купців у Росії; у 1918 р. повернувся до Варшави. Став референтом у міністерстві промисловості й торгівлі, 1919 р. перейшов на роботу в міністерство закордонних справ; був консульським секретарем і віце-консулом у Нью-Йорку, у 1922 році брав участь у міжнародній конференції в Генуї. У 1922—1926 роках навчався на факультеті права та економіки Познанського університету. Три місяці 1923 року працював у Міністерстві праці та соціального забезпечення, потім повернувся до Міністерства закордонних справ; був еміграційним аташе при Генеральному комісаріаті РП у Вільному місті Данцигу (Гданськ). У 1927 році він опублікував брошуру «Політична система вільного міста Данциг (Гданськ)» .

У 1927 році він знову став чиновником МЗС у Варшаві, працював у Кабінеті міністра, був головою Департаменту та радником з економічних питань. Брав участь у багатьох дипломатичних переговорах. Крім того, він викладав політичну економію в Школі політичних наук у Варшаві (спершу був асистентом, а згодом — професором), в Інституті комерційних і східних досліджень, а також у Львівському національному університеті імені Івана Франка (1932—1934), викладав лекції з «міжнародні економічні системи»). У 1933 році він став членом Тимчасового дорадчого та наукового комітету[3]. У 1934—1936 роках був послом з надзвичайних ситуацій і повноважним міністром Республіки Польща в Стокгольмі. На початку травня 1936 року, на прохання Юзефа Бека, він був призначений заступником державного секретаря в Міністерстві закордонних справ, але йому не вдалося приступити до нових обов'язків, оскільки 15 травня він отримав портфель промисловості і торгівлі в кабінеті Феліціяна Славоя Складковського. Він обіймав посаду до 30 вересня 1939 року, додатково засідаючи в Сенаті Республіки Польща з 1938 року, запропонований президентом Ігнацієм Мосьціцьким. У промовах, на засіданнях бюджетної комісії сейму та сенату, висловлював симпатії до дрібної промисловості. У травні 1939 року він відкрив польський павільйон на Всесвітній виставці в Нью-Йорку.

Під час війни знаходився у Румунії, супроводжуючи міністра Юзефа Бека. Після війни повернувся до Польщі і влаштувався на роботу в Міністерство промисловості і торгівлі, був радником у цьому міністерстві, пізніше в Міністерстві зовнішньої торгівлі. В останні роки життя хворів на цукровий діабет.

Був одружений з Марією (1900—1977), сестрою дипломата Мацея Заленського; у них не було дітей.

Помер у Варшаві і похований на Повонзківському цвинтарі у Варшаві (діл. 30-4-13,14).

Ордени та нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. ↑ Ludwik Hass, Dwa dokumenty międzywojennego wolnomularstwa polskiego: lata trzydzieste, w: Ars Regia 6/1–2 (11–12), 1997, s. 197.
  3. ↑ Tymczasowy Komitet Doradczo-Naukowy.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Czy wiesz kto to jest? (вид. II popr). Warszawa: Główna Księgarnia Wojskowa. 1938. с. 624.
  5. ↑ M.P. z 1933 r. nr 259, poz. 277 «za zasługi na polu pracy państwowej w dziale służby zagranicznej».
  6. ↑ M.P. z 1929 r. nr 274, poz. 630 «za zasługi na polu pracy państwowej».
  7. ↑ M.P. z 1929 r. nr 161, poz. 404 «za zasługi na polu pracy państwowej, w szczególności przy rokowaniach ze Stocznią Gdańską».
  8. ↑ Eesti Vabariigi teenetemärgid (ест.).
  9. ↑ а б Roman Antoni. Архів оригіналу за 15 жовтня 2015. Процитовано 15 січня 2023. [Архівовано 2015-10-15 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Odznaczenia. Dziennik Urzędowy Ministerstwa Spraw Zagranicznych Rzeczypospolitej Polskiej. Nr 21: 178. 1932. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 15 січня 2023.
  11. ↑ Odznaczenia. Dziennik Urzędowy Ministerstwa Spraw Zagranicznych Rzeczypospolitej Polskiej. Nr 19: 189. 1933. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 15 січня 2023.
  12. ↑ Odznaczenia. Dziennik Urzędowy Ministerstwa Spraw Zagranicznych Rzeczypospolitej Polskiej. Nr 6: 79. 1934.
  13. ↑ Eesti Vabariigi teenetemärgid (ест.).
  14. ↑ Święto Niepodległości Łotwy, «Nasze Życie» (Ryga), nr 48 z 28 listopada 1937, s. 2.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антоній_Роман&oldid=44071160