Бей Юймін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бей Юймін
貝聿銘
При народженнікит. 貝聿銘
Народження26 квітня 1917(1917-04-26)[1][2][…]
Гуанчжоу, Республіка Китай (1912—1949)
Смерть16 травня 2019(2019-05-16)[4][2][…] (102 роки)
 Мангеттен, Нью-Йорк, США[4]
Країна США
 Тайвань
НавчанняГарвардська вища школа дизайнуd, MIT School of Architecture and Planningd і Пенсільванський університет
Діяльністьархітектор
Напрямокінтернаціональний стиль
ПрацівникWebb and Knappd
ЧленАмериканська академія мистецтв та літератури, Китайська інженерна академіяd, Королівська академія мистецтв, Американська академія мистецтв і наук, Académie d'architectured[5] і Committee of 100d
ТвориПіраміда Лувру, Зала слави рок-н-ролу, Башта Банку Китаю, Mastercard International Global Headquartersd, Luce Memorial Chapeld[6], Bali Refuse Incineration Plantd[6] і The Garden Hotel, Guangzhoud
БатькоTsuyee Peid
У шлюбі зEileen Lood
Роботи в колекціїХудожній інститут Чикаго
Нагороди
CMNS: Бей Юймін у Вікісховищі

Бей Юймін (кит. 貝聿銘, англ. Ieoh Ming Pei; 26 квітня 1917 — 16 травня 2019) — американський архітектор китайського походження. Вчився в Массачусетському технологічному інституті і в Гарвардському університеті у Вальтера Гропіуса. Продовжувач традицій «інтернаціонального стилю» Міс ван дер Рое. Один з п'яти перших лауреатів Прітцкерівської премії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Бей Юймін народився на півдні Китаю в провінції Гуандун. У 17 років він вирушив до США на навчання. Його батько сподівався, що він вчитиметься бухгалтерської справи. Але сам Бей Юймін, зваживши на свої схильності, вступив на архітектурний факультет Університету штату Пенсильванія в США. За словами Бей Юйміна, його інтерес до архітектури з'явився тоді, коли він, ще зовсім молодий, побачив найвищу в Шанхаї будівлю — двадцятиповерховий готель Гоцзі.

У перші роки в США консервативні погляди викладачів Університету штату Пенсильванія дуже розчарували Бей Юйміна. Він перевівся на архітектурний факультет Гарвардського університету, а потім вчився у Массачусетсі.

У 1948 році Бей Юймін увійшов до архітектурних кругів США. Він розробив немало проєктів адміністративних і житлових будівель, що допомогло йому згодом здобути популярність у США, яка заклала міцний фундамент для його майбутньої успішної діяльності. А будівля «Державного центру з дослідження атмосфери», побудована в 60-ті роки в долині штату Колорадо, стала першим досвідом у проєктуванні громадських будівель.

1979 рік був названий у США роком Бей Юйміна. Архітектурний інститут США того ж року вручив йому золоту медаль.

Найбільші роботи

[ред. | ред. код]

Галерея робіт

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бей Юймін


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Structurae — Ratingen: 1998.
  2. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б https://www.nytimes.com/2019/05/16/obituaries/im-pei-dead.html
  5. ↑ http://academie-architecture.fr/academiciens/
  6. ↑ а б 貝聿銘102歲辭世 羅浮宮金字塔盛名永流傳 // Central News Agency — 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бей_Юймін&oldid=43327767