Перейти до вмісту

Філіп Джонсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Філіп Джонсон
англ. Philip Cortelyou Johnson
англ. Philip Cortelyou Johnso
Народження8 липня 1906(1906-07-08)[1][2][…]
Смерть25 січня 2005(2005-01-25)[6][1][…] (98 років)
Країна
(підданство)
 США[7]
НавчанняГарвардська вища школа дизайнуd, Гарвардський університет і Hackley Schoold
Діяльністьархітектор, мистецтвознавець
Архітектурний стильпостмодерна архітектура
Найважливіші спорудиКришталевий собор і Philip Johnson Housed
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук
Нагороди
БатькоHomer H. Johnsond[8]
МатиLouise Johnsond[8]
CMNS: Філіп Джонсон у Вікісховищі[9]

Філіп Джонсон (англ. Philip Johnson; 8 липня 1906 — 25 січня 2005) — архітектор США, що мав значний вплив на розвиток американської та світової архітектури[10]. Лауреат Прітцкерівської премії (1979)[11].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вивчав історію та філософію у Гарварді, але в 1928 весь хід його життя змінила зустріч з Людвігом Міс ван дер Рое. Після повернення з поїздки по Європі Джонсон першим познайомив американців з теоретичними побудовами Міс ван дер Рое, Гропіуса і Ле Корбюзьє — архітекторів, для позначення стильової приналежності яких Джонсон при складанні каталогу Музею сучасного мистецтва в 1932 р. ввів в обіг термін «інтернаціональний стиль».

Ставши на чолі архітектурного підрозділу Музею сучасного мистецтва, Джонсон сприяв пропаганді архітектурного модернізму в Америці, написав ґрунтовну монографію про Міс ван дер Рое і переконав його переїхати в США. На території своєї садиби в штаті Коннектикут він втілив ідеї Міс ван дер Рое архітектурного мінімалізму при проектуванні «Скляного будинку» (1949). З цього часу він почав працювати архітектором-практиком, створивши разом з Місом такий яскравий зразок «інтернаціонального стилю», як хмарочос Сігрем-білдінг у Нью-Йорку (1956).

У міру падіння популярності «інтернаціонального стилю» в 1960-ті адаптувався до нових віянь. У його проектах з'являються вигнуті лінії і алюзії до історичних архітектурних стилів, властиві постмодерну. У 1968 разом з Джоном Берджи заснував власне архітектурне бюро. Спільні проекти Джонсона і Берджи численні — це і будівля корпорації SONY в Нью-Йорку (1984), і Вільямс Тауер в Х'юстоні (1983), і Ліпстік-білдінг на Мангеттені (1986), і Ворота Європи в Мадриді (1996) .

Споруди Джонсона

[ред. | ред. код]

Кришталевий собор в Каліфорнії

[ред. | ред. код]
Докладніше: Кришталевий собор

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Arkitekter verksamma i Sverige — 2014.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. SNAC — 2010.
  4. Arkitekter verksamma i Sverige — 2015.
  5. Джонсон Филип // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. Philip Johnson // Legacy.com — 2005.
  7. Museum of Modern Art online collection
  8. а б Geni.com — 2006.
  9. archINFORM — 1994.
  10. Nation & World | Innovative, influential architect Philip Johnson dies at age 98 | Seattle Times Newspaper. seattletimes.nwsource.com. 2011 [last update]. Процитовано 8 жовтня 2011.
  11. Goldberger, Paul (May 23, 1979). «Philip Johnson Awarded $100.000 Pritzker Prize: He Is Called the 'Dean' Recent Work More Controversial.» New York Times, p. C26. Retrieved August 1, 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]