Філіп Джонсон
Філіп Джонсон | |
---|---|
англ. Philip Cortelyou Johnson англ. Philip Cortelyou Johnso | |
Народження | 8 липня 1906[1][2][…] |
Смерть | 25 січня 2005[6][1][…] (98 років) |
Країна (підданство) | США[7] |
Навчання | Гарвардська вища школа дизайнуd, Гарвардський університет і Hackley Schoold |
Діяльність | архітектор, мистецтвознавець |
Архітектурний стиль | постмодерна архітектура |
Найважливіші споруди | Кришталевий собор і Philip Johnson Housed |
Членство | Американська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук |
Нагороди | |
Батько | Homer H. Johnsond[8] |
Мати | Louise Johnsond[8] |
Філіп Джонсон у Вікісховищі[9] |
Філіп Джонсон (англ. Philip Johnson; 8 липня 1906 — 25 січня 2005) — архітектор США, що мав значний вплив на розвиток американської та світової архітектури[10]. Лауреат Прітцкерівської премії (1979)[11].
Вивчав історію та філософію у Гарварді, але в 1928 весь хід його життя змінила зустріч з Людвігом Міс ван дер Рое. Після повернення з поїздки по Європі Джонсон першим познайомив американців з теоретичними побудовами Міс ван дер Рое, Гропіуса і Ле Корбюзьє — архітекторів, для позначення стильової приналежності яких Джонсон при складанні каталогу Музею сучасного мистецтва в 1932 р. ввів в обіг термін «інтернаціональний стиль».
Ставши на чолі архітектурного підрозділу Музею сучасного мистецтва, Джонсон сприяв пропаганді архітектурного модернізму в Америці, написав ґрунтовну монографію про Міс ван дер Рое і переконав його переїхати в США. На території своєї садиби в штаті Коннектикут він втілив ідеї Міс ван дер Рое архітектурного мінімалізму при проектуванні «Скляного будинку» (1949). З цього часу він почав працювати архітектором-практиком, створивши разом з Місом такий яскравий зразок «інтернаціонального стилю», як хмарочос Сігрем-білдінг у Нью-Йорку (1956).
У міру падіння популярності «інтернаціонального стилю» в 1960-ті адаптувався до нових віянь. У його проектах з'являються вигнуті лінії і алюзії до історичних архітектурних стилів, властиві постмодерну. У 1968 разом з Джоном Берджи заснував власне архітектурне бюро. Спільні проекти Джонсона і Берджи численні — це і будівля корпорації SONY в Нью-Йорку (1984), і Вільямс Тауер в Х'юстоні (1983), і Ліпстік-білдінг на Мангеттені (1986), і Ворота Європи в Мадриді (1996) .
-
Мадрид
-
Мадрид
-
Мадрид
-
Мадрид
-
Далас
-
Мінеаполіс
-
Соні Білдинг, Нью-Йорк
-
Індіана
-
Нью-Йорк
-
Г'юстон
-
Коннектикут
-
Пітсбург
-
Нью-Йорк
-
Форт Уорт, Сад води, штат Техас.
- ↑ а б в Arkitekter verksamma i Sverige — 2014.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Arkitekter verksamma i Sverige — 2015.
- ↑ Джонсон Филип // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Philip Johnson // Legacy.com — 2005.
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ а б Geni.com — 2006.
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Nation & World | Innovative, influential architect Philip Johnson dies at age 98 | Seattle Times Newspaper. seattletimes.nwsource.com. 2011 [last update]. Процитовано 8 жовтня 2011.
- ↑ Goldberger, Paul (May 23, 1979). «Philip Johnson Awarded $100.000 Pritzker Prize: He Is Called the 'Dean' Recent Work More Controversial.» New York Times, p. C26. Retrieved August 1, 2011.
- Народились 8 липня
- Народились 1906
- Уродженці Клівленда
- Померли 25 січня
- Померли 2005
- Випускники Гарвардського університету
- Члени Американської академії мистецтв і літератури
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Прітцкерівські лауреати
- Нагороджені Національною медаллю мистецтв США
- Архітектори США
- Персоналії:Клівленд
- Персоналії:Нью-Йорк
- Архітектори хмарочосів
- Архітектори Мадрида