Белць (жудець)
| Жудець Белць Județul Bălți |
|||
|---|---|---|---|
| — Повіт (жудець) — | |||
| Жудець Белць | |||
 |
|||
|
|||
| Країна |  Румунія
| ||
| Історична область | Бессарабія | ||
| Столиця (Reședință de județ) | Бельці | ||
| Створено | 1925 (уперше) 1941 (удруге) |
||
| Припинив існування | 1938 (уперше) 1944 (удруге) |
||
| Уряд | |||
| - Тип | Префект | ||
| Площа | |||
| - Повна | 4246 км² | ||
| Населення (1930) | |||
| - Усього | 386 476 | ||
| Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||
| - Літній час | EEST (UTC+3) | ||
 |
|||
Жуде́ць Белць — адміністративно-територіальна одиниця Румунського королівства на півночі Бессарабії 1925—1938 та 1941—1944 років зі столицею у Бельцях.
Межував із жудцем Сороки на сході, Оргіїв — на південному сході, Лепушна і Ясси — на південному заході, Ботошані — на північному заході та Хотин — на півночі.
Внаслідок унії Бессарабії з Румунією 1918 року територія жудця ввійшла до складу Великої Румунії. 1925 року офіційно утворено жудець Белць.
Після адміністративно-конституційної реформи 1938 року жудець об'єднали з 8 іншими жудцями в новостворений цинут Прут.
У червні 1940 року внаслідок пакту Молотова — Ріббентропа Румунія була вимушена поступитися Бессарабією та Північною Буковиною (включно з повітом Белць) на користь Радянського Союзу, що привело до створення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки. В липні 1941 року внаслідок спільних німецько-румунських військових дій територія повернулася під румунське управління, увійшовши в статусі жудця до складу Бессарабського губернаторства. Було створено військову адміністрацію, а місцеве єврейське населення було або страчено на місці, або депортовано в Трансністрію, де теж багато кого було знищено.[1] 1944 року Червона Армія вибила німецько-румунських загарбників із молдовської землі і територія жудця знову потрапила під радянське управління. 12 вересня 1944 року Румунія підписала з союзниками по антигітлерівській коаліції Московське перемир'я, яким, а також наступним мирним договором 1947 року підтверджено радянсько-румунський кордон станом на 1 січня 1941 року.[2][3] 1991 року територія повіту разом із рештою Молдавської РСР увійшла до складу незалежної Молдови.
Спочатку жудець поділявся на три райони (рум. plăși):[4]
- Фалешти (з центром в однойменному місті)
- Ришкани (з центром в однойменному місті)
- Слобозія (центр — Слобозія-Белць)
Пізніше Бельцький жудець зазнав адміністративної реорганізації. Кількість районів зросла до шістьох шляхом розпуску району Слобозія та створення чотирьох нових районів:
- Белць (з осідком у Бельцях)
- Корнешти (з осідком в однойменному місті)
- Глодяни (з осідком в однойменному місті)
- Синжерея (з осідком в однойменному місті)
За переписом населення восени 1941 р. повіт мав такий адміністративний устрій:
- муніципій Белць
- район Белць
- район Корнешти
- район Фалешти
- район Глодяни
- район Ришкани
За даними перепису 1930 року, населення повіту становило 386 476 людей, із яких 70,1 % румунів, 12,0 % росіян, 8,2 % євреїв, 7,6 % українців, а також деякі дрібніші меншини.[5] У релігійному відношенні населення складали 89,3 % православних, 8,3 % юдеїв, 0,8 % римокатоликів і деякі дрібніші громади.
Міських жителів повіту налічувалося 30 570 душ, із яких 46,5 % євреїв, 29,0 % румунів, 17,7 % росіян, 3,2 % поляків та ін.[5] За рідною мовою міське населення розподілилося так: ідиш (45,5%), румунська (28,1%), російська (21,7%), польська (2,0%), українська (1,1%) та ін. У релігійному відношенні міські жителі складалися з 47,1 % православних, 46,6 % юдеїв, 4,1 % римокатоликів тощо.
Дані перепису 1941 року під час Другої світової війни засвідчили, що населення повіту налічувало 407 930 осіб, із яких 80,44% становили етнічні румуни, 14,38% українці, 3,11% росіяни, 0,78% поляки, 0,72% євреї, а також інші дрібніші меншини.
- ↑ James Stuart Olson; Lee Brigance Pappas; Nicholas Charles Pappas (1994). An Ethnohistorical dictionary of the Russian and Soviet empires. Greenwood Publishing Group. с. 484. ISBN 9780313274978.
- ↑ The Avalon Project : The Armistice Agreement with Rumania; September 12, 1944. avalon.law.yale.edu. Процитовано 17 березня 2018.
- ↑ United States Department of State. Foreign relations of the United States, 1946. Paris Peace Conference: documents Volume IV (1946)
- ↑ Portretul României Interbelice - Județul Bălți
- ↑ а б Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 48-49 (рум.)
- Портрет міжвоєнної Румунії – жудець Белць [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рум.)
| жудці (1917—1938) |  | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| цинути (1938—1940) | |||||
| жудці (1941—1944) | |||||