Оргіїв (жудець)
| Жудець Оргіїв Județul Orhei |
|||
|---|---|---|---|
| — Повіт (жудець) — | |||
| Жудець Оргіїв | |||
|
|||
| Країна |  Румунія
| ||
| Історична область | Бессарабія | ||
| Столиця (Reședință de județ) | Оргіїв | ||
| Створено | 1925 (уперше) 1941 (удруге) |
||
| Припинив існування | 1938 (уперше) 1944 (удруге) |
||
| Уряд | |||
| - Тип | Префект | ||
| Площа | |||
| - Повна | 4026 км² | ||
| Населення (1930) | |||
| - Усього | 279 292 | ||
| Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||
| - Літній час | EEST (UTC+3) | ||
 |
|||
 | |||
Жуде́ць Оргі́їв — адміністративно-територіальна одиниця Румунського королівства на півночі Бессарабії 1925—1938 та 1941—1944 років зі столицею в Оргієві.
Межував із жудцем Сороки на півночі, з жудцем Белць на заході, з Радянським Союзом по Дністру на сході та з жудцем Лепушна — на півдні.
Оргіївський жудець був спадкоємцем Оргіївського повіту Молдавського князівства та Бессарабської губернії Російської імперії.
Внаслідок унії Бессарабії з Румунією 1918 року територія жудця ввійшла до складу Великої Румунії. 1925 року офіційно утворено жудець Оргіїв.
Після адміністративно-конституційної реформи 1938 року жудець об'єднали з жудцями Лепушна, Тягиня і Четатя-Албе в новостворений цинут Ністру.
У червні 1940 року внаслідок пакту Молотова — Ріббентропа Румунія була вимушена поступитися Бессарабією та Північною Буковиною (включно з жудцем Оргіїв) на користь Радянського Союзу, що привело до створення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки. В липні 1941 року внаслідок спільних німецько-румунських військових дій територія повернулася під румунське управління, увійшовши в статусі відновленого жудця до складу Бессарабського губернаторства. Було створено військову адміністрацію, а місцеве єврейське населення було або страчено на місці, або депортовано в Трансністрію, де теж багато кого було знищено.[1] 1944 року Червона Армія вибила німецько-румунських загарбників із молдовської землі і територія жудця знову потрапила під радянське управління. 12 вересня 1944 року Румунія підписала з союзниками по антигітлерівській коаліції Московське перемир'я, яким, а також наступним мирним договором 1947 року підтверджено радянсько-румунський кордон станом на 1 січня 1941 року.[2][3] 1991 року територія жудця разом із рештою Молдавської РСР увійшла до складу незалежної Молдови.
Спочатку жудець поділявся на чотири райони (рум. plăși):[4]
Пізніше було створено ще два райони:
- Криуляни (Криуляни)
- Оргіїв (Оргіїв)
Станом на 1938 рік жудець адміністративно поділявся на шість районів:
- Бравіча
- Кіперчень
- Криуляни
- Оргіїв
- Теленешти
- Резина
За даними перепису 1930 року, населення повіту становило 279 292 людини, з яких 87,3 % румунів, 6,8 % євреїв, 3,9 % росіян, а також деякі дрібніші меншини. У релігійному відношенні населення складали 92,3 % православних, 7,0 % юдеїв і деякі дрібніші громади.
Міське населення повіту складалося з 52,2 % румунів, 41,2 % євреїв, 4,5 % росіян та ін. У релігійному відношенні міські жителі ділилися на 54,7 % православних, 41,9 % юдеїв тощо.
- ↑ James Stuart Olson; Lee Brigance Pappas; Nicholas Charles Pappas (1994). An Ethnohistorical dictionary of the Russian and Soviet empires. Greenwood Publishing Group. с. 484. ISBN 9780313274978.
- ↑ The Avalon Project : The Armistice Agreement with Rumania; September 12, 1944. avalon.law.yale.edu. Процитовано 17 березня 2018.
- ↑ United States Department of State. Foreign relations of the United States, 1946. Paris Peace Conference: documents Volume IV (1946)
- ↑ Portretul României Interbelice — Județul Bălți
- Портрет міжвоєнної Румунії — жудець Белць [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рум.)
- Історія євреїв у Молдові, Оргіїв. Єврейський цвинтар (англ.)
| жудці (1917—1938) |  | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| цинути (1938—1940) | |||||
| жудці (1941—1944) | |||||