Сороки (жудець)
Жудець Сороки Județul Soroca |
|||
---|---|---|---|
— Повіт (жудець) — | |||
Жудець Сороки | |||
Будівля повітової префектури Сороки у міжвоєнний період | |||
|
|||
Країна | Румунія | ||
Історична область | Бессарабія | ||
Столиця (Reședință de județ) | Сороки | ||
Створено | 1925 (уперше) 1941 (удруге) |
||
Припинив існування | 1938 (уперше) 1944 (удруге) |
||
Уряд | |||
- Тип | Префект | ||
Площа | |||
- Повна | 4331 км² | ||
Населення (1930) | |||
- Усього | 315 774 | ||
Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||
- Літній час | EEST (UTC+3) | ||
Сороцький жудець на карті Румунського королівства 1930 року | |||
Жуде́ць Соро́ки — адміністративно-територіальна одиниця Румунського королівства на півночі Бессарабії 1925—1938 та 1941—1944 років зі столицею у Сороках.
Межував із жудцем Хотин на північному заході, Белць — на заході та південному заході, Оргіїв — на південному сході та з СРСР — на сході й північному сході.
Внаслідок унії Бессарабії з Румунією 1918 року територія жудця ввійшла до складу Великої Румунії, де 1925 року офіційно утворено жудець Сороки.
Першим префектом жудця Сороки був Васіле Секара у 1918 році.[1][2][3]
Після адміністративно-конституційної реформи 1938 року жудець об'єднали з 8 іншими жудцями в новостворений цинут Прут.
У червні 1940 року внаслідок пакту Молотова — Ріббентропа Румунія була змушена поступитися Бессарабією та Північною Буковиною (включно з повітом Сороки) на користь Радянського Союзу, що дозволило створити Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку. В липні 1941 року в результаті спільних німецько-румунських військових дій територія потрапила під румунське управління, увійшовши в статусі жудця до складу Бессарабського губернаторства. Було встановлено військову адміністрацію, а місцеве єврейське населення було або страчено на місці, або депортовано в Трансністрію, де теж багато кого було знищено.[4] 1944 року Червона Армія вигнала німецько-румунських загарбників із молдовської землі і територія жудця повернулася під радянське управління. 12 вересня 1944 року Румунія підписала з союзниками по антигітлерівській коаліції Московське перемир'я, яким, а також наступним мирним договором 1947 року підтверджено радянсько-румунський кордон станом на 1 січня 1941 року.[5][6]
1991 року територія повіту разом із рештою Молдавської РСР увійшла до складу незалежної Молдови.
1930 року жудець поділявся на чотири райони (рум. plăși):[7]
- Бадичани (з центром у Бадичанах)
- Клімауць (центр — Клімауць)
- Котюженій-Марі (Котюженій-Марі)
- Флорешти (Флорешти)
Пізніше жудець зазнав адміністративної реорганізації, ставши поділеним на вісім районів:
- Бадичани (Бадичани)
- Котюженій-Марі (Котюженій-Марі)
- Флорешти (Флорешти)
- Надушиця (Надушиця)
- Атаки (Атаки)
- Сороки (Сороки)
- Тирнова (Тирнова)
- Вертюжень (Вертюжень)
1941 року жудець мав такий адміністративний поділ:
- місто Сороки
- район Клімауць
- район Флорешти
- район Надушиця
- район Сороки
За даними перепису 1930 року, населення повіту становило 315 774 людини, з яких 73,4 % румунів, 9,2 % євреїв, 8,6 % українців, 8,3 % росіян, а також деякі дрібніші меншини.[8] У релігійному відношенні населення складали 88,6 % православних та деякі дрібніші громади. Місто Сороки налічувало 14 661 людину.
За переписом 1941 року, населення повіту становило 310 220 душ, із яких 84,57% становили етнічні румуни, 12,40% українці, 2,10% росіяни, 0,41% євреї, 0,19% поляки та інші дрібніші меншини.
- ↑ Leonid Cemortan, Drama intelectualilor basarabeni de stinga [Архівовано 2011-07-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Iurie Colesnic, "Basarabia necunoscută", Ed. Universitas, Chișinău, 1993; Volumul 1
- ↑ Paul Vataman, Figuri sorocene, Chișinău, 1993, p.161
- ↑ James Stuart Olson; Lee Brigance Pappas; Nicholas Charles Pappas (1994). An Ethnohistorical dictionary of the Russian and Soviet empires. Greenwood Publishing Group. с. 484. ISBN 9780313274978.
- ↑ The Avalon Project : The Armistice Agreement with Rumania; September 12, 1944. avalon.law.yale.edu. Процитовано 17 березня 2018.
- ↑ United States Department of State. Foreign relations of the United States, 1946. Paris Peace Conference: documents Volume IV (1946)
- ↑ Portretul României Interbelice - Județul Soroca
- ↑ Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 48-49 (рум.)
- Портрет міжвоєнної Румунії – жудець Сороки [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рум.)
- Săcară, Vasile (рум.)
- Leonid Cemortan, Drama intelectualilor basarabeni de stinga (рум.)
- Nicolae Bulat - „Județul Soroca: file de istorie” (Ed. ARC, 2000) ISBN 9975-61-139-7 (рум.)