Перейти до вмісту

Сороки (жудець)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жудець Сороки
Județul Soroca
—  Повіт (жудець)  —
Жудець Сороки
Будівля повітової префектури Сороки у міжвоєнний період
Будівля повітової префектури Сороки у міжвоєнний період
Будівля повітової префектури Сороки у міжвоєнний період
Герб Жудець Сороки
Герб
Країна Румунія
Історична область Бессарабія
Столиця (Reședință de județ) Сороки
Створено 1925 (уперше)
1941 (удруге)
Припинив існування 1938 (уперше)
1944 (удруге)
Уряд
 - Тип Префект
Площа
 - Повна 4331 км²
Населення (1930)
 - Усього 315 774
Часовий пояс EET (UTC+2)
 - Літній час EEST (UTC+3)
Розташування Жудець Сороки
Сороцький жудець на карті Румунського королівства 1930 року
Сороцький жудець на карті Румунського королівства 1930 року
Мапа

Жуде́ць Соро́ки — адміністративно-територіальна одиниця Румунського королівства на півночі Бессарабії 1925—1938 та 1941—1944 років зі столицею у Сороках.

Межував із жудцем Хотин на північному заході, Белць — на заході та південному заході, Оргіїв — на південному сході та з СРСР — на сході й північному сході.

Історія

[ред. | ред. код]

Внаслідок унії Бессарабії з Румунією 1918 року територія жудця ввійшла до складу Великої Румунії, де 1925 року офіційно утворено жудець Сороки.

Першим префектом жудця Сороки був Васіле Секара у 1918 році.[1][2][3]

Після адміністративно-конституційної реформи 1938 року жудець об'єднали з 8 іншими жудцями в новостворений цинут Прут.

У червні 1940 року внаслідок пакту Молотова — Ріббентропа Румунія була змушена поступитися Бессарабією та Північною Буковиною (включно з повітом Сороки) на користь Радянського Союзу, що дозволило створити Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку. В липні 1941 року в результаті спільних німецько-румунських військових дій територія потрапила під румунське управління, увійшовши в статусі жудця до складу Бессарабського губернаторства. Було встановлено військову адміністрацію, а місцеве єврейське населення було або страчено на місці, або депортовано в Трансністрію, де теж багато кого було знищено.[4] 1944 року Червона Армія вигнала німецько-румунських загарбників із молдовської землі і територія жудця повернулася під радянське управління. 12 вересня 1944 року Румунія підписала з союзниками по антигітлерівській коаліції Московське перемир'я, яким, а також наступним мирним договором 1947 року підтверджено радянсько-румунський кордон станом на 1 січня 1941 року.[5][6]

1991 року територія повіту разом із рештою Молдавської РСР увійшла до складу незалежної Молдови.

Устрій

[ред. | ред. код]

1930 року жудець поділявся на чотири райони (рум. plăși):[7]

Пізніше жудець зазнав адміністративної реорганізації, ставши поділеним на вісім районів:

1941 року жудець мав такий адміністративний поділ:

  1. місто Сороки
  2. район Клімауць
  3. район Флорешти
  4. район Надушиця
  5. район Сороки

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 1930 року, населення повіту становило 315 774 людини, з яких 73,4 % румунів, 9,2 % євреїв, 8,6 % українців, 8,3 % росіян, а також деякі дрібніші меншини.[8] У релігійному відношенні населення складали 88,6 % православних та деякі дрібніші громади. Місто Сороки налічувало 14 661 людину.

За переписом 1941 року, населення повіту становило 310 220 душ, із яких 84,57% становили етнічні румуни, 12,40% українці, 2,10% росіяни, 0,41% євреї, 0,19% поляки та інші дрібніші меншини.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Leonid Cemortan, Drama intelectualilor basarabeni de stinga [Архівовано 2011-07-21 у Wayback Machine.]
  2. Iurie Colesnic, "Basarabia necunoscută", Ed. Universitas, Chișinău, 1993; Volumul 1
  3. Paul Vataman, Figuri sorocene, Chișinău, 1993, p.161
  4. James Stuart Olson; Lee Brigance Pappas; Nicholas Charles Pappas (1994). An Ethnohistorical dictionary of the Russian and Soviet empires. Greenwood Publishing Group. с. 484. ISBN 9780313274978.
  5. The Avalon Project : The Armistice Agreement with Rumania; September 12, 1944. avalon.law.yale.edu. Процитовано 17 березня 2018.
  6. United States Department of State. Foreign relations of the United States, 1946. Paris Peace Conference: documents Volume IV (1946)
  7. Portretul României Interbelice - Județul Soroca
  8. Recensământul general al populației României din 29 decemvrie 1930, Vol. II, pag. 48-49 (рум.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Nicolae Bulat - „Județul Soroca: file de istorie” (Ed. ARC, 2000) ISBN 9975-61-139-7 (рум.)