Перейти до вмісту

Бережна Ірина Григоріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бережна Ірина Григорівна)
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Бережна.
Ірина Григорівна Бережна
Народилася13 серпня 1980(1980-08-13)
Ворошиловград, Українська РСР, СРСР
Померла5 серпня 2017(2017-08-05) (36 років)
Задарська жупанія, Хорватія
·автокатастрофа[d][1]
ПохованняЗвіринецьке кладовище
ГромадянствоСРСР СРСР→Україна Україна
Діяльністьполітична діячка, юридичний навчальний заклад, юристка, підприємиця, радіоведуча
Alma materЮридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і НАДУ при Президентові України
Науковий ступінькандидат юридичних наук
Знання мовукраїнська і російська
ЧленствоВерховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України VI скликання
Роки активностіз 2007
Посаданародний депутат України[2] і народний депутат України[3]
ПартіяПартія регіонів
Діти (1)Даніелла
Нагороди
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
Сайтberezhnaya.com.ua

Іри́на Григо́ріївна Бережна́ (13 серпня 1980, Ворошиловград, УРСР  — 5 серпня 2017, Задарська жупанія, Хорватія) — українська політикиня, народна депутатка України VI і VII скликань. Членкиня депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді України. Членкиня комітету з питань парламентського співробітництва між Україною та ЄС. В останні роки життя відкрито заявляла про антиукраїнську позицію у соцмережах та виступала на російському телебаченні.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 2002 році закінчила юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю правознавство, у 2009 році — Національну академію управління при президентові України за спеціальністю державне управління.

Після закінчення вишу працювала стажисткою нотаріуса в Києві. У 2004 році стала заступницею директора з правових питань ТОВ «Юридична фірма „Астрая-Сервіс“». У тому ж році зареєструвала приватну нотаріальну діяльність. Її нотаріальна контора у 2008 році отримала професійну нагороду European quality Європейської бізнес-асоціації (Оксфорд, Велика Британія). До листопада 2007 року була приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

У липні 2007 здобула ступінь доктора філософії у галузі права. Авторка низки публікацій з питань права і нотаріальної практики в юридичних і ділових виданнях. ЧленкиняАсоціації правників України. Співпрацювала з Асоціацією правників України, Нотаріальною палатою, Європейською бізнес-асоціацією. Заслужений юрист України (2011)[4]. Член-кореспондент Міжнародної Кадрової Академії.

Загибель

[ред. | ред. код]

Уранці 5 серпня 2017 року загинула в дорожньо-транспортній пригоді на узбережжі Адріатичного моря між хорватськими селами Маслениця та Поседар'є. Водій — громадянин Болгарії, віз Бережну з восьмирічною дочкою. Швидше за все, він не впорався з керуванням, і машина врізалася у стовп, внаслідок чого й загинув на місці разом з ексдепутаткою. Її дочка, яка сиділа ззаду в автокріслі та була пристебнута, отримала незначні травми.[5]

Остання світлина, яку ексдепутатка виклала в соцмережі Instagram, була з Монако — з показу російської дизайнерки Уляни Сергеєнко.[6][7]

10 серпня 2017 року в Києві відбулася церемонія прощання з Іриною Бережною у Трапезній церкві Святих Антонія і Феодосія Печерських на території Києво-Печерської лаври[8].

«Ваше право з Іриною Бережною»

[ред. | ред. код]

З 2010 року ведуча авторської програми «Ваше право з Іриною Бережною» на «Радіо-Ера FM» 96.0. Мета програми — привернути увагу до важливості знання і дотримання законів. Програма знайомить з найновішими законодавчими ініціативами та допомагає виявити недосконалості в законодавстві.

Депутатська діяльність

[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2007 року стала народною депутаткою України VI скликання від Партії регіонів (№ 151 у виборчому списку). Член Комітету Верховної Ради з питань правосуддя. Займалася питаннями законодавчого реформування нотаріату, судової системи, корпоративного права, питаннями євроінтеграції, конституційної реформи. Безпартійна.

5 червня 2012 з картки Ірини Бережної було подано голос за проєкт Закону України «Про засади державної мовної політики», у якому де-юре затверджується посилення статусу російської та всіх інших мов національних меншин[9], при цьому сама Бережна того дня не була особисто зареєстрована в сесійній залі[10]. На думку експертів, закон де-факто посилює саме статус російської мови в Україні за рахунок української[11].

З грудня 2012 року — народна депутатка VII скликання від Партії регіонів. Виграла вибори в одномандатному окрузі № 169 (Харківська область). Перша заступниця голови Комітету ВР з питань європейської інтеграції. Член Спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації. Член Партії регіонів.

18 березня 2013 була викрита у «кнопкодавстві» — помічники депутатів від ВО «Свобода» зафільмували момент голосування карткою Сергія Ківалова.

Одна з авторів законопроєкту про заборону продажу алкоголю в нічний час.[12]

Антиукраїнські погляди

[ред. | ред. код]

Була відома своїми антиукраїнськими публікаціями у соцмережах[13] та виступами на російському телебаченні.[14]

Участь у спробі скасувати український дубляж

[ред. | ред. код]

Була одним з найзапекліших противників впровадження українського дубляжу в кінопрокат України. У 2010 році українські ЗМІ повідомляли, що член ПР Ірина Бережна, разом з Вадимом Колесніченком, Дмитром Табачником, Олексієм Костусєвим та Володимиром Семиноженком, лобіює інтереси російських дистриб'юторів, що прагнуть повернути російський дубляж в Україні, намагаючись скасувати обов'язковий український дубляж для українського кінопрокату.[15]

Родина

[ред. | ред. код]

Була неодружена. Виховувала доньку Даніеллу, батьком якої виявився бізнесмен Борис Фуксман.[16][17] У минулому українські ЗМІ вже висували здогадку, що батько Даніелли Фуксман,[18] але довгий час батьківство також приписували однопартійцю Нестору Шуфричу.[19]

У 2012 році Бережна разом з Філіпом Кіркоровим похрестили дочку Ані Лорак Софію.[20]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Безпосередньо на території загибелі Ірини Бережної в 1993 році, під час Війни за незалежність Хорватії хорватською армією була проведена операція "Масленіца" проти сербських сепаратистів, яких підтримувала Сербія та Росія (дипломатично). Головною метою операції було відновлення сухопутного сполучення між Північною і Південною частинами Хорватії. В ході запеклих боїв підрозділи Хорватської армії витіснили з цієї території формування сербських сепаратистів незважаючи на перевагу останніх у важких озброєннях (танках, бойових машинах, артилерії і тд.) що були надані Сербією. Операція завершилася повним успіхом хорватів і досягненням мети операції але і після цього наступ хорватів продовжувався і завершився тільки після прибуття на підмогу сепаратистам так званої "Сербської добровольчої гвардії" елітного умовно добровільного формування що складався переважно з добре підготовлених і озброєних громадян Сербії[21][22].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.kyivpost.com/ukraine-politics/ex-mp-iryna-berezhna-killed-motor-accident.html
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  4. ↑ Указ Президента України № 845/2011 від 23 серпня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України». Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 29 травня 2022.
  5. ↑ Стали відомі подробиці загибелі Бережної. LB.ua. 5 серпня 2017. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  6. ↑ Екс-нардеп Ірина Бережна загинула в автокатастрофі. LB.ua. Лівий берег. 5 серпня 2017. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  7. ↑ У ДТП розбилася екс-депутат від Партії регіонів Ірина Бережна. ТСН. 5 серпня 2017. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
  8. ↑ У Києві прощаються з загиблою Іриною Бережною. ukranews.com. Українські новини. 10 серпня 2017. Архів оригіналу за 21 січня 2019.
  9. ↑ Поіменне голосування про проект Закону про засади державної мовної політики (№ 9073) — за основу [Архівовано 18 липня 2012 у Archive.is][недоступне посилання]
  10. ↑ ГОЛОСУВАННЯ ЗА МОВНИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ — НЕ ДІЙСНЕ? [Архівовано 2 червня 2013 у Wayback Machine.] — Українська правда
  11. ↑ 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроекту «Про засади державної мовної політики». Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 19 червня 2013.
  12. ↑ В Україні можуть заборонити продаж алкоголю в нічний час. «NovostiMira». 29 грудня 2012. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
  13. ↑ Doe, John (13 червня 2017). Відомий журналіст закликав притягнути «регіоналку» за образу українців. gazeta.ua. Open Publishing. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017.
  14. ↑ Ірина Бережна: Українській владі потрібна територія, а не люди на YouTube
  15. ↑ Хто лобіює інтереси російських дистриб'юторів в Україні — Уніан, 13.05.2010
  16. ↑ Фуксман підтвердив, що є батьком доньки Бережної: «Носить моє прізвище з народження» — ТСН, 10 серпня 2017
  17. ↑ Схоже, що батьком доньки Бережної все-таки є Борис Фуксман — Експрес, 6 серпня 2017
  18. ↑ Бережна "цілком таємно" відгуляла з Фуксманом, Шуфричем і зірками - УП ТаблоID, 11.09.2010
  19. ↑ Бережна називає батька своєї дочки найкращим у світі - УП ТаблоID, 16.09.2009
  20. ↑ Тимчук Ю. Кум кумові око не вибере. Збруч. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 7 серпня 2017.
  21. ↑ https://uk.wikipedia.org/wiki/Операція_«Масленіца» Операція «Масленіца»
  22. ↑ https://hrvatski-vojnik.hr/en/item/3845-operation-maslenica-the-turning-point-of-the-homeland-war.html OPERATION “MASLENICA“ – the turning point of the Homeland War

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бережна_Ірина_Григоріївна&oldid=44157061