Перейти до вмісту

Шпенов Дмитро Юрійович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шпенов Дмитро Юрійович
Дмитро Шпенов
Народився20 грудня 1978(1978-12-20) (46 років)
Харків
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьполітик
Галузьполітик
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання, Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України VI скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України, народний депутат України і заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[3]
ПартіяПартія регіонів (2014) і Опозиційний блок[4]
Нагороди
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
Україна Народний депутат України
6-го скликання
Партія регіонів 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
Безпартійний 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019
9-го скликання
Безпартійний 29 серпня 2019 — 8 грудня 2023

Картка на сайті Верховної Ради України

Шпе́нов Дмитро́ Ю́рійович — український політик, народний депутат України VI, VII, VIII та IX скликань від 37-го виборчого округу (три терміни). Заступник голови Комітету ВРУ з питань верховенства права та правосуддя (з 25 грудня 2012), ексчлен фракцій Партії регіонів та Опозиційний блок[5]. Заслужений юрист України (2010).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Участь у виборних органах

[ред. | ред. код]

Діяльність у Верховній Раді

[ред. | ред. код]

У VII скликанні був обраний Заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя[7].

У VI скликанні працював у Комітеті Верховної Ради України з питань правосуддя, очолював підкомітет з питань судоустрою та статусу суддів[8].

З самого початку роботи у комітеті активно працював над питаннями удосконалення статусу суддів та судоустрою, зокрема, над розробкою та доопрацюванням Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010, законопроєктами, що регулюють питання діяльності третейських судів та оскарження та виконання третейських рішень.

Був автором Закону «Про всеукраїнський референдум»[9]. Автор та співавтор інших законопроєктів. Був представником народних депутатів України у Конституційному суді у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року N 2222-IV — справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України.

У березні 2013 року видавництво «Українська правда» повідомила про контракт Шпенова з американськими лобістськими компаніями Arnall Golden Gregory LLP та Tauzin Consultants LLC[10].

16 січня 2014 року голосував за диктаторські закони[11].

18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського сувернітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей[12].

У грудні 2018 року депутат від «Опозиційного блоку» Шпенов та його БФ «Добра справа» роздавали продуктові набори пенсіонерам[13][14].

17 вересня 2019 року Шпенов взяв на поруки політиків Олександра Вілкула та Дмитра Колеснікова, заарештованих за звинуваченнями в незаконній діяльності на посадах голови Дніпропетровської ОДА та глави Агентства держмайна України відповідно[15].

4 грудня 2023 року Шпенов подав заяву про складання депутатських повноважень народного депутата[16]. 8 грудня позбавлений депутатського мандату.[17]

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]
  • 7.10.2010 — Заслужений юрист України[18]

Освіта

[ред. | ред. код]

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]
  • З 1995 працював мотористом у приватній фірмі «СоюзІнтерАвто» (м. Харків).
  • З 2000 року — працював юрисконсультом в АКІБ «Укрсиббанк» (м. Харків).
  • У 2001 році — працював юрисконсультом в ТОВ «ДОПР» (м. Харків).
  • З 2004 року здійснював приватну підприємницьку діяльність.
  • З 2007 року — Генеральний директор ТОВ «Інститут стратегічних досліджень» (м. Київ).
  • Є Почесним Президентом Юридичної асоціації «Регіональна правова група», яка об'єднує юридичні фірми у Дніпропетровській, Харківській областях, м. Києві.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Виховує трьох доньок та сина.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. ↑ http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=7363
  4. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=11096
  5. ↑ Кількість депутатів в Раді наближається до 400. Ще один колишній "регіонал" складає мандат. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 грудня 2023.
  6. ↑ Результати голосування в одномандатному виборчому окрузі № 37. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 9 листопада 2012. [Архівовано 2012-10-31 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Склад і структура Комітету з питань верховенства права та правосуддя. Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 20 лютого 2013.
  8. ↑ Сторінка народного депутата України Дмитра Шпенова на офіційному сайті Верховної Ради України. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2013.
  9. ↑ Картка Проекту Закону України про всеукраїнський референдум
  10. ↑ Партія регіонів: закордонні лобісти про покращення та папєрєдніков. Українська правда (укр.). Процитовано 20 жовтня 2021.
  11. ↑ КОМІТЕТ ВИБОРЦІВ УКРАЇНИ (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 17 серпня 2024.
  12. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
  13. ↑ Нардепи роздають пенсіонерам продуктові набори, а дітям – подарунки. www.chesno.org (укр.). Процитовано 20 жовтня 2021.
  14. ↑ ЧЕСНО. knopkodavy.chesno.org. Процитовано 20 жовтня 2021.
  15. ↑ Вілкула та Колеснікова відпустили на поруки. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
  16. ↑ Ексрегіонал заявив про складання мандата народного депутата. Конкурент (інформаційне агентство) (укр.). Архів оригіналу за 4 грудня 2023. Процитовано 4 грудня 2023.
  17. ↑ У Раді антирекорд: ще трьох нардепів позбавили мандатів. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2023. Процитовано 8 грудня 2023.
  18. ↑ Указ Президента України № 936/2010 від 7 жовтня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня юриста». Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 28 вересня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шпенов_Дмитро_Юрійович&oldid=43958694