Поляченко Юрій Володимирович
Юрій Володимирович Поляченко | |
---|---|
Народився | 20 лютого 1963 (61 рік) м. Київ |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | політик, лікар |
Alma mater | Київський медичний інститут |
Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Членство | Верховна Рада України VII скликання |
Посада | народний депутат України[1] |
Партія | Партія регіонів |
Батько | Поляченко Володимир Аврумович |
Нагороди | |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
7-го скликання | |||
Партія регіонів | 10 січня 2013 | — | 27 листопада 2014 |
Поляченко Юрій Володимирович (*20 лютого 1963, Київ) — український медик, політик. Народний депутат України від січня 2013 у Верховній Раді 7-го скликання, обраний за списком Партії регіонів (№ 76). Заслужений лікар України.
Народився 20 лютого 1963 року у місті Києві, батько — Поляченко Володимир Аврумович.
Освіта вища. У 1986 році закінчив Київський медичний інститут.
З березня 2001 — голова Постійного тендерного комітету МОЗ України для організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
З 2001 року працював у Міністерстві охорони здоров'я України:
- з вересня 2001 по червень 2002 року — перший заступник державного секретаря,
- з червня 2002 — Державний секретар, потім — перший заступник Міністра.
- З 28 листопада 2003 — заступник Секретаря Ради національної безпеки та оборони України.
Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
11 жовтня 2005 року призначений на посаду Міністра охорони здоров'я України в уряді Єханурова.
4 серпня 2006 року призначений Верховною Радою України на посаду Міністра охорони здоров'я України в другому уряді Віктора Януковича.
Після звільнення з посади міністра (23 березня 2007) очолював Інститут хірургії та трансплантології НАМН України.
Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події Волинської трагедії 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.
22 лютого 2014 року вийшов з фракції Партії регіонів.
- Заслужений лікар України (19 лютого 1997) — за вагомий внесок у розвиток охорони здоров'я, впровадження сучасних методів діагностики і лікування, високу професійну майстерність[2]
- Державна премія України в галузі науки і техніки 2012 року — за цикл наукових праць «Механізми функціонування органів системи травлення» (у складі колективу)[3]
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
- ↑ Указ Президента України № 161/97 від 19 лютого 1997 року «Про присвоєння почесних звань України медичним працівникам»
- ↑ Указ Президента України № 279/2013 від 16 травня 2013 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2012 року»
- Відкрита Україна[недоступне посилання з квітня 2019]
- Інформаційний довідник Justus[недоступне посилання з квітня 2019]
Це незавершена стаття про практикуючого лікаря. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 20 лютого
- Народились 1963
- Випускники Київського медичного інституту
- Доктори медичних наук
- Члени Партії регіонів
- Заслужені лікарі України
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Міністри охорони здоров'я України
- Депутати, які голосували за диктаторські закони 16 січня
- Другий уряд Віктора Януковича
- Уряд Юрія Єханурова
- Українські медики
- Народні депутати України 7-го скликання
- Уродженці Києва
- Члени РНБО
- Доктори медичних наук України
- Науковці Національного інституту хірургії та трансплантології