Бертрам Брокгауз

Бертрам Брокгауз
Bertram Brockhouse
Видатний учений-фізик, лауреат Нобелівської премії Видатний учений-фізик, лауреат Нобелівської премії
Народився	15 липня 1918(1918-07-15)[…]  Летбридж, Альберта, Канада
Помер	13 жовтня 2003(2003-10-13) (85 років)  Гамільтон, Онтаріо, Канада
Країна	Канада
Діяльність	фізик, викладач університету, фізик-ядерник
Alma mater	Університет Британської Колумбії Торонтський університет
Галузь	фізика
Заклад	Університет Макмастер Chalk River Laboratoriesd
Аспіранти, докторанти	P. K. Iyengard Sow-Hsin Chend
Членство	Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Королівське товариство Канади Американське фізичне товариство
Нагороди	член Лондонського королівського товариства премія Олівера Баклі (1962) Henry Marshall Tory Medald (1973) член Американського фізичного товариства член Королівського товариства Канади Грант Ґуґґенгайма медаль і премія Денніса Габора (1963)
Бертрам Брокгауз у Вікісховищі

Бертрам Невілл Брокгауз (англ. Bertram Neville Brockhouse; 15 липня 1918, Летбридж, Канада — 13 жовтня 2003, Гамільтон, Канада) — канадський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1994 році «за створення нейтронної спектроскопії» (спільно з Кліффордом Шаллом).

Життєпис

Бертрам Брокгауз був другим із чотирьох дітей в сім'ї Ізраеля Бертрама та Мейбл Емілі Брокгауз (ур. Невілл). Наприкінці 1926 року сім'я переїхала до Ванкувера, де в 1935 Бертрам Брокгауз закінчив школу ім. Короля Георга. Незабаром після цього сім'я, через бідність під час депресії, переїхала в Чикаго, де Брокгауз працював асистентом у лабораторії й займався ремонтом радіоприймачів. Оскільки ситуація в сім'ї після переїзду в Чикаго не покращилася, в 1938 родина повернулась до Ванкувера. Після початку Другої світової війни Брокгауз пішов добровольцем на флот і служив там до закінчення війни. На службі займався в основному експлуатацією обладнання ASDIC — попередника сонарів.

Після закінчення війни він вступив наприкінці 1945 року за допомогою департаменту підтримки ветеранів до Університету Британської Колумбії. Вивчав фізику і математику. У 1947 отримав ступінь бакалавра в лабораторії низьких температур. Після цього він перевівся до Університету Торонто і через 8 місяців отримав там ступінь магістра. Після захисту дисертації в 1950 Брокгауз отримав місце в лабораторії Чок-Рівер — канадській установі з ядерної енергії. З 1960 очолював там відділення нейтронної фізики.

У 1962 році Брокгауз став професором в Університеті Макмастера в Канаді, де й працював до пенсії у 1984.

У 1994 році нагороджений, спільно з Кліффордом Шаллом, Нобелівською премією з фізики. У 1982 йому присвоєно звання кавалера ордена Канади, а в 1995 посвячено у компаньйони.

У жовтні 2005 року в рамках святкування 75-річчя університету Макмастера, Університетська авеню в місті Гамільтон перейменована на честь Брокгауза на Брокгауз-Вей.

Посилання

• Інформація з сайту science.ca [Архівовано 1 жовтня 2003 у Wayback Machine.] (англ.)
• Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
• Б. М. Брукгауз. «Спектроскопія повільних нейтронів і Великий Атлас фізичного світу». Нобелівська лекція [Архівовано 13 вересня 2013 у Wayback Machine.], УФН, том 165, випуск 12, грудень 1995(рос.)