Петер Грюнберг
![]() | |
---|---|
нім. Peter Grünberg ![]() | |
![]() | |
Народився | 18 травня 1939[1][2][…] ![]() Пльзень, Пльзень-місто, Чехія[4][3][…] ![]() |
Помер | 7 квітня 2018[6][7][…] (78 років) ![]() Юліх, Дюрен, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина[7][8] ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | фізик, викладач університету, педагог, дослідник ![]() |
Alma mater | Дармштадтський технічний університет Франкфуртський університет Кельнський університет ![]() |
Галузь | фізика[3] і Нобелівська премія[3] ![]() |
Заклад | Кельнський університет Карлтонський університет Юліхський дослідницький центр Gwangju Institute of Science and Technologyd ![]() |
Посада | професор ![]() |
Вчене звання | професор ![]() |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Науковий керівник | Stefan Hüfnerd ![]() |
Членство | Академія наук Північного Рейну-Вестфаліїd Sudetendeutsche Akademie der Wissenschaften und Künsted ![]() |
Відомий завдяки: | гігантський магнетоопір |
Батько | Theodor Grünbergd ![]() |
Нагороди | |
![]() ![]() |
Петер Андреас Грюнберг (нім. Peter Andreas Grünberg; 18 травня 1939, Пльзень, нинішня Чехія — 9 квітня 2018, Юліх, Німеччина) — німецький фізик, що спеціалізувався у галузі фізики твердого тіла. Найвідомішим його відкриттям є ефект гігантського магнетоопору (ЕГМО), за яке його було удостоєно Нобелівської премії за 2007 рік (спільно з Альбером Фертом)[10].
Батько Петера Грюнберга, конструктор локомотивів на заводі «Шкода» у Пльзені, помер у 1945 р. Мати, Петер та його сестра були депортовані з Чехословаччини, як й інші судетські німці. Після переселення у Німеччину Грюнберг мешкав із сім'єю у місті Лаутербах в федеральній землі Гессен. У 1959 р. він склав вступні іспити та почав навчання в університеті у місті Франкфурт-на-Майні. Починаючи з 1962 р. навчався у Дармштадтському технічному університеті. З 1966 по 1969 рр. Грюнберг проходив аспірантуру у професора Штефана Гюфнера на тему «Спектроскопічні дослідження деяких рідкісноземельних гранатів». Після захисту дисертації в 1969 р. отримав ступінь доктора філософії. Потім він провів 3 роки в Карлтонському університеті у Оттаві. З 1972 року працював науковим співробітником у Юліхському дослідницькому центрі. Захистив докторську дисертацію в університеті Кельна, де він із 1984 р. працював приват-доцентом, і з 1992 р. професором. З часу виходу пенсію у 2004 р. Грюнберг працює у ролі запрошеного вченого в дослідницькому центрі Юліха в інституті дослідження твердого тіла, у відділенні електронних властивостей.
Грюнберг був однім з перших, хто зайнявся дослідженням магнітних властивостей тонких плівок. Ця сфера досліджень вивчає спінові властивості матеріалів і називається спінтронікою[11]. Результати досліджень дозволили створити нові, зменшені електронні прилади. У 1986 р. Грюнберг відкрив анти-феромагнітний взаємозв'язок в шарах заліза і хрома. Наприкінці 1987 р. Грюнберг відкрив, майже разом з Альбером Фертом, ефект гігантського магнетоопору, завдяки якому наприкінці 90-х років вдалося різко збільшити місткість накопичувачів на жорстких магнітних дисках. Принцип дії більшості головок записи/зчитування інформації станом на 2007 рік ґрунтувався на цьому ефекті. Оплата ліцензії за використання патентів (починаючи з патенту DE 3820475 «сенсори магнітного поля із тонким феромагнітним шаром» дата заявки 16 червня 1988) надходить на рахунок інституту у Юліху і складає двозначні мільйонні суми.
- 2006: Премія Вольфа з фізики
- 2006: Європейська винахідницька премія[en]
- 2007: Нобелівська премія з фізики
- 2007: Премія Японії
- 2016: Орден Дружби (Китай)
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #133476693 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Noted German physicist Peter Grünberg dies — Deutsche Welle, 2018.
- ↑ а б Curriculum Vitae Peter A. Grünberg
- ↑ Physics of the iPod awarded Nobel Prize // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2007. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- ↑ Лауреати нобелівської премії із фізики за 2007 [Архівовано 2012-06-13 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Товстолиткін, О.І. (2014). Фізичні основи спінтроніки. ТОВ"Нілан-ЛТД". с. 500. ISBN 978-617-7121-93-9.
{{cite book}}
: Зовнішнє посилання в
(довідка)|title=
- Петер Грюнберг — сайт Юліхського дослідницького центру (нім.)
- Стаття Грюнберга у журналі Phys. Rev. B, яка описувала ЕГМО.
- Народились 18 травня
- Народились 1939
- Уродженці Пльзеня
- Померли 7 квітня
- Померли 2018
- Померли в Північному Рейні-Вестфалії
- Випускники Франкфуртського університету
- Випускники Кельнського університету
- Викладачі Кельнського університету
- Доктори філософії
- Нагороджені Великим офіцерським хрестом ордена За заслуги перед ФРН
- Кавалери ордена «За заслуги перед землею Північний Рейн-Вестфалія»
- Лауреати Нобелівської премії з фізики
- Лауреати премії Вольфа (фізика)
- Лауреати Премії Японії
- Лауреати премії «Єврофізика»
- Німецькі фізики
- Професори
- Німці Чехії
- Викладачі Дармштадтського технічного університету