Бобрівники
| село Бобрівники | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Монастириська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060310030036569 |
| Облікова картка | Бобрівники |
| Основні дані | |
| Засноване | 1783 |
| Населення | 310 |
| Територія | 2.360 км² |
| Густота населення | 173.73 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48343 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°0′1″ пн. ш. 25°4′6″ сх. д. / 49.00028° пн. ш. 25.06833° сх. д. |
| Водойми | Золота Липа |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
| Карта | |
  Бобрівники | |
 Бобрівники | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бобрі́вники — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на півдні району. До 2020 року підпорядковане Лядській сільраді.
До села приєднано хутір Добромишль.
Розташоване при впадінні річки Золота Липа в річку Дністер.
Населення — 440 осіб (2003).
Біля села виявлено археологічні пам'ятки пізнького палеоліту та залишки поселення трипільської культури. Поселення трипільської культури поблизу села виявлене на початку XX ст. Знайдено уламки кераміки, крем'яні знаряддя, частину людської статуетки. Матеріал зберігається в Краківському археологічному музеї[1].
Перша писемна згадка — 1454.
Згадується 12 листопада 1456 року в книгах галицького суду[2].
1939 в Бобрівниках проживало 1120 осіб, діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», Народний дім, кооператива, аматорський гурток, молочарня, корчма.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади[3].
17 липня 2020 року, у результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Монастириського району, село увійшло до складу Чортківського району[4].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 567 осіб, з яких 240 чоловіків та 327 жінок[5].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 410 осіб[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,76 % |
| інші | 0,24 % |
Є церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1890, дерев'яна, УГКЦ).
Насипана символічна могила УСС.
Діє загальноосвітня школа І ступеня.
У селі є клуб та бібліотека.
- польський письменник, літературознавець В. Пажнєвський.
-
Дерев'яна церква -
Церква Воздвиження Чесного Хреста -
Церква Воздвиження Чесного Хреста -
Пам'ятний хрест з нагоди скасування панщини. -
Сільський пейзаж -
Сільський клуб -
Водяний млин
- ↑ Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 309
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.243, №2773 (лат.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Уніят В., Федечко І., Шумега М. Бобрівники // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 29—30. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Грицина Д., Уніят В. Бобрівники // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 146—147. — ISBN 966-528-197-6.
- Bobrowniki, pow. tłumacki, nad Złotą Lipą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 265. (пол.)