Задарів
село Задарів | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Монастириська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060310140041521 ![]() |
Облікова картка | Задарів |
Основні дані | |
Перша згадка | 1392 р. |
Населення | 1154 |
Територія | 3,449 км² |
Густота населення | 334,59 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48340 |
Телефонний код | +380 3555 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°3′36″ пн. ш. 25°2′34″ сх. д. / 49.06000° пн. ш. 25.04278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
219 м[1] |
Водойми | р.Золота Липа |
Відстань до районного центру |
14 км |
Найближча залізнична станція | Бучач |
Відстань до залізничної станції |
32 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
Вебсторінка | http://zadariv.at.ua/ |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Зада́рів — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване в долині на річці Золота Липа. До 2020 року адміністративний центр Задарівської сільської ради, якій також було підпорядковано село Сеньків.
До Задарова приєднано хутір Підмонастир (Монастирок).
Населення — 1154 особи (2003)[2].
Перша згадка про село — до 1392 року (цей рік тривалий час вважався датою смерті власника чи посідача Задарова — польського шляхтича Міхала Абданка з Бучача.[3]).
Перша писемна згадка про село — 1437 р.[4]
Поблизу Задарова виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської, комарівсько-тшинецької, голіградської та черняхівської культур, римські монети перших століть нашої ери.
У XVI ст. було засновано монастир отців Василіян. До наших днів не зберігся.
У селі свого часу діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Рідна школа», Народний дім, кооперативи, аматорський театральний гурток, хор.
На хуторі Підмонастир — читальня імені Маркіяна Шашкевича.
Впродовж 1942–1945 рр. у Задарові було знищено 13 осіб; це зокрема:
- Микола Батіг (1906–1944), Ганна (1904–1944) та Степан (1926–1943) Жилаві, Іван (1913–1943) і Петро (1890–1944) Кришталі, Василь Кашуба (1927–1945), Микола Магухняк (1928–1944), Ганна (1915–1942) і Михайло (1906–1945) Пулики, Іван Рожаловський (1929–1945), Михайло Сенюк (1902–1944), Степан Штикований (1922–1944), Степан Шмирко (1915–1945).
В УПА вступило 35 осіб, загинуло 19. У Марківському лісі під час бою сотні “Тура” у вересні 1944 р. загинуло 4 уродженці с. Задарів
ПІБ | Народження | Загинув | Місце загибелі | Поховання |
---|---|---|---|---|
Лучко Михайло Степанович[5][6] | 1921 | 04.02.1945 | Сілезія,Фрауштадт, Кутнау | г. Гожув Велькопольски, ул. Франциска Вальчака, могила №485[6] |
Під час повені 1957 р. частина села була затоплена.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади[7].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Монастириського району, село увійшло до складу Чортківського району[8].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610698, розташована у приміщенні сільської ради.
- Результати
- зареєстровано 688 виборців, явка 59,01%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 24,07%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 21,59%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 14,89%.[9] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 34,61%, за Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — 24,43%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 15,01%[10].
- кам'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці (1886, архітектор Густав Бізанц)
- церква-каплиця XVI ст.
- капличка — спочатку дерев'яна, після перебудови 1997 р. — мурована.
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1990)
- насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).
- пам'ятник односельцям, полеглим у Другій світовій війні (1967)
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, 5 закладів торгівлі, цегельний завод.
- Михайло Плиска — громадський діяч, посол до Української Національної Ради ЗУНР-ЗОУНР (1918—1919), співзасновник читалень «Просвіти» та кооперативи «Сила».
- ↑ Прогноз погоди в с. Задарів (Тернопільська область). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
- ↑ Грицина Д., Уніят В. Задарів… — С. 598.
- ↑ Jerzy Sperka. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 297. (пол.)
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie… — T. 12. — S. 27. — № 233 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.].
- ↑ martyrology.org.ua.
- ↑ а б Память народа.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- Грицина Д., Уніят В. Задарів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 598. — ISBN 966-528-197-6.
- Zadarów, wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 219. (пол.) — S. 219. (пол.)
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |