Перейти до вмісту

Макс Борн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Борн Макс)
Нобелівська премія з фізики (1954) Макс Борн
нім. Max Born
Народився11 грудня 1882(1882-12-11)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бреслау, Прусське королівство, Німецька імперія[1][4][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер5 січня 1970(1970-01-05)[1][2][…] (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Геттінген, Hildesheim Government Regiond, Нижня Саксонія, ФРН[1][6][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняГеттінгенське міське кладовищеd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняГеттінген
Единбург
Вроцлав
Кембридж
Бад-Пірмонт Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німецький Райх
 Велика Британія[9]
 Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
НаціональністьНімеччина Німеччина
Діяльністьфізик, математик, науково-педагогічний працівник, викладач університету, письменник-документаліст, фізик-теоретик, науковець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГеттінгенський університет (липень 1906)
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла (1902)
Вроцлавський університет (1904)
Цюрихський університет (1903)
колледж Гонвілл-енд-Кізd Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьтеоретична фізика, фізика[10] і квантова механіка[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладФранкфуртський університет
Геттінгенський університет
HU Berlin
Единбурзький університет
Геттінгенський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапрофесор Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникКарл Рунге[11] Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіДжозеф Джон Томсон Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніЕміль Юліус Клаус Фукс
Вольфганг Паулі Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиРоберт Оппенгеймер[11]
Паскуаль Йордан[11]
Klaus Zweilingd[11]
Марія Гепперт-Маєр[11]
Фрідріх Гунд[11]
Віктор Фредерік Вайскопф[11]
Herbert S. Greend[11]
Maurice Pryced[11]
Siegfried Flügged[11]
Carl Hermannd[11]
Едгар Кран[11]
Alister McLelland[11]
Sheila Christina Tinneyd[11]
Bertha Swirlesd[11]
Пол Вайсс[11]
A. Leesd[11]
Klaus Zweilingd[11]
Antonio Eduardo Rodríguezd[11]
Carl Hermannd[11]
Kathleen Sarginsond[11]
Отто Фрідріх Больнов[12] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Прусська академія наук
Академія наук НДР
Леопольдина
Геттінгенська академія наук
Академія наук СРСР
Шведська королівська академія наук
Göttingen Eighteend
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Королівське товариство Единбурга
Національна академія наук США Редагувати інформацію у Вікіданих
ВійнаПерша світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоGustav Bornd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиMargarethe 'Gretchen' Kauffmannd[13] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зHedwig Bornd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиGustav Victor Rudolf Bornd
Irene Helen Käthe Bornd[13] Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіОлівія Ньютон-Джон і Max Born[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Автограф

Макс Борн (нім. Max Born; 11 грудня 1882 — 5 січня 1970) — німецький фізик-теоретик.

Член Лондонського королівського товариства, член Геттінгенської академії наук. Іноземний член AH СРСР (з 1934). З 1921 — професор теоретичної фізики Геттінгенського університету. 1933 року емігрував до Англії, де спочатку очолював кафедру теоретичної фізики в Кембриджському, а з 1936 року — в Единбурзькому університетах. Основні праці Борна присвячені динаміці кристалічних ґраток, квантовій механіці (Нобелівська премія, 1954), теорії будови атома і теорії відносності.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в м. Бреслау (Королівство Пруссія) (зараз Вроцлав, Польща). Батько, Густав Борн, працював викладачем анатомії та займався дослідженнями з ембріології та механіки розвитку. Батьки померли ще до того, як Макс закінчив гімназію.

Перші роки в університеті Бреслау Макс Борн, окрім природничих наук (що стали основою його подальшої кар'єри), вивчає філософію та історію мистецтв. Два літніх семестри Макс проводить в університетах Гейдельберга та Цюриха (в останньому відвідує лекції видатного математика А. Гурвіца). Далі настає черга Геттінгенського університету — тодішньої «Мекки німецьких математиків» — де працювали «три пророки»: Фелікс Клейн, Давид Гільберт та Герман Мінковський. Невдовзі Гільберт запропонував Борну посаду свого приватного асистента, яка не оплачувалася, проте давала можливість «щоденно бачити та чути» видатного математика. Гільберт та Мінковський (які були дуже близькими друзями) запрошували Макса приєднатися до їхніх прогулянок місцевими лісами, під час яких «я вчився в них не тільки сучасній математиці, але й важливішим речам: критичному ставленню до традиційних державних та суспільних інститутів, яке зберіг на все життя».

В 1907 році Макс Борн отримав ступінь доктора, після чого рік відбув на військовій службі (кавалерійські війська в Берліні). Наступні шість місяців Макс провів у Кембриджі з метою більш глибоко вивчити фундаментальні проблеми фізики. Невдовзі після повернення в Бреслау Мінковський, у відповідь на надісланий Борном новий розв'язок задачі про обчислення власної електромагнітної маси електрона, запрошує Макса повернутися до Гетінгену. Через кілька тижнів (у січні 1909 року) Мінковський помер, проте робота Борна не залишилася непоміченою, і професор Фогт запропонував йому посаду приват-доцента.

Помер Макс Борн у Геттінгені й був похований на одному кладовищі з Вальтером Нернстом, Вільгельмом Вебером, Максом фон Лауе, Максом Планком та Давидом Гільбертом.

Книги (видані в перекладі в СРСР)

[ред. | ред. код]
  • Борн М. Атомная физика. — М. : Мир, 1965. — 508 с.
  • Борн М. Лекции по атомной механике. — Х.-К. : ГНТИ Украины, 1934. — 312 с.
  • Борн М. Моя жизнь и взгляды. — М. : Прогресс, 1973. — 176 с.
  • Борн М. Оптика. — Х.-К. : ГНТИ Украины, 1937. — 796 с.
  • Борн М. Размышления и воспоминания физика. — М. : Наука, 1977. — 280 с.
  • Борн М. Современная физика. — Л.-М. : ОНТИ, 1935. — 264 с.
  • Борн М. Теория относительности Эйнштейна и ее физические основы. — Л.-М. : ОНТИ, 1938. — 268 с.
  • Борн М. Физика в жизни моего поколения. — М. : ИЛ, 1963. — 536 с.
  • Борн М. Эйнштейновская теория относительности. — М. : Мир, 1964. — 456 с.
  • Борн М., Вольф Э. Основы оптики. — М. : Наука, 1970. — 720 с.
  • Борн М., Гепперт-Майер М. Теория твердого тела. — Л.-М. : ОНТИ, 1938. — 268 с.
  • Борн М., Хуан Кунь. Динамическая теория кристаллических решеток. — М. : ИЛ, 1958. — 488 с.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118513621 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  4. Z. Czapla Linear Birefringence in Diisopropylammonium Bromide Crystal // FerroelectricsTaylor & Francis, 2014. — Vol. 462, Iss. 1. — P. 70–73. — ISSN 0015-0193; 1563-5112; 1026-7484doi:10.1080/00150193.2014.890878
  5. Gilman S. L. Are jews smarter than everyone else? // Mens Sana Monogr. / A. R. SinghMedknow, 2008. — Vol. 6, Iss. 1. — P. 41–47. — ISSN 0973-1229; 1998-4014doi:10.4103/0973-1229.34526
  6. Deltete R. J. The End of the Certain World: The Life and Science of Max Born, the Nobel Scientist who Ignited the Quantum Revolution // Ann. Sci.Taylor & Francis, 2009. — Vol. 66, Iss. 3. — P. 433–436. — ISSN 0003-3790; 1464-505Xdoi:10.1080/00033790801919629
  7. M. Born Über Quantenmechanik // Zeitschrift für PhysikSpringer Science+Business Media, 1924. — Vol. 26. — S. 379–395. — ISSN 0044-3328doi:10.1007/BF01327341
  8. Find a Grave — 1996.
  9. NNDB — 2002.
  10. а б Чеська національна авторитетна база даних
  11. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  12. Gutenberg Biographics — 2015.
  13. а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  14. База даних малих космічних тіл JPL: Макс Борн (англ.) .

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]