Білоруська губернія
Білоруська губернія | ||||
Герб | ||||
Утворено | 1796-1801 | |||
---|---|---|---|---|
Попередники | Могильовське наміснитцтво, Полоцьке намісництво | |||
Наступники | Вітебська губернія, Могильовська губернія | |||
Білоруська губернія (рос. Белору́сская губернія) — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, що існувала в 1796–1802 роках (менш як 5 років).
Прийшовши до влади, Павло I провів нову адміністративно-територіальну реформу. 12 грудня 1796 р. була утворена Білоруська губернія із центром у м. Вітебськ, до якої входило 16 повітів: Білицький, Веліжський, Вітебський, Городокський, Динабурзький, Люцинський, Могильовський, Мстиславський, Невельський, Оршанський, Полоцький, Рогачовський, Себезький, Сєнненський, Чауський, Чериковський. До її складу ввійшли землі Полоцького й Могильовского намісництв.
Управляти такою великою за розмірами губернією було складно, і в 1801 р. Олександр І провів нову реформу. Згідно з нею Білоруська губернія 27 лютого 1802 р. була розділена на Вітебську й Могильовську губернії[1], які увійшли до складу Вітебського і Могильовського генерал-губернаторства.
- ↑ Витебское, Могилевское и Смоленское генерал-губернаторство[недоступне посилання з березня 2019](рос.)
- Беларусь: Энцыклапедычны даведнік / Рэдкал.: Б. І. Сачанка і інш — Мінск: БелЭн, 1995. — 800 с. — 5000 экз. — ISBN 985-11-0026-9. (біл.)
- Абарот хлеба ў Беларусі // «Наша ніва». 1911. № 34 [Архівовано 15 вересня 2011 у Wayback Machine.] (біл.)