Білянська перша волость
| Білянська перша волость | ||||
| Центр | Білянське | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 15 199 (1885) | |||
| Населення | 3269 осіб (1885) | |||
| Густота | 19.7 осіб / км² | |||
Білянська перша волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Ізюмського повіту Харківської губернії з центром у слободі Білянське.
Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 15 сільських громад. Населення — 3269 осіб (1759 чоловічої статі та 1510 — жіночої), 548 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 2172 | 948 |
| Приватної власності | 12907 | 4481 |
| Іншої власності | 120 | 40 |
| Загалом | 15199 | 5469 |
Основне поселення волості:
- Білянське[2] — колишнє власницьке село при річці Кривий Торець за 60 версти від повітового міста, 427 осіб, 88 дворових господарств, православна церква, лавка, щорічний ярмарок. За версту — залізнична станція Краматорська. Перша згадка 1784. В 1850 отримала назву Петрівка на честь пана П. Г. Таранова-Бєлозьорова. Нині це район мішаної забудови Петрівка міста Краматорськ.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Карта Стрельбицкого, Специальная Карта Европейской России, 1871(рос.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
