Зарічне (Краматорський район)
| селище Зарічне | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Краматорський район |
| Тер. громада | Лиманська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA14120110030088690 |
| Облікова картка | Зарічне |
| Основні дані | |
| Засновано | 1787 |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 8.47 км² |
| Населення | ▼ 2 367 (01.01.2022)[1] |
| Густота | 303.6 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 84442—84443 |
| Телефонний код | +380 6261 |
| Географічні координати | 49°1′10″ пн. ш. 37°55′15″ сх. д. / 49.01944° пн. ш. 37.92083° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 71 м |
| Водойма | р. Жеребець
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Ямпіль |
| До станції: | 10 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 114,8 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 84400, Донецька обл., Краматорський район, м. Лиман, вул. Незалежності, 46 |
| Карта | |
  Зарічне | |
 Зарічне | |
| |
|
| |
Зарічне (до 1941 року — Попівка[2], у 1941—1965 роках — Кірове, у 1965—2016 роках — Кіровськ) — селище Лиманської міської громади Краматорського району Донецької області України.[3]
Лежить на річці Жеребець за 115 км від Донецька.
Населений пункт виник шляхом об'єднання двох хуторів — Титарівка та Заборянівка. Перший хутір було засновано вихідцями із Київської та Полтавської губерній, другий — переселенцями із Ямполя.
1805 р. збудована Свято-Георгіївська церква.
За даними на 1864 рік у казенній слободі Попівка Ізюмського повіту Харківської губернії мешкало 2763 особи (1444 чоловічої статі та 1319 — жіночої), налічувалось 546 дворових господарств, існувала православна церква, відбувались базари та 2 щорічних ярмарки[4].
Станом на 1885 рік у колишній державній слободі, центрі Попівської волості, мешкала 3349 особи, налічувалось 520 дворових господарств, існували православна церква, школа, поштова станція, 2 постоялих двори, 12 лавок, відбувались базари по неділях та 2 ярмарки на рік[5].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4679 осіб (2271 чоловічої статі та 2408 — жіночої), з яких 4679 — православної віри[6].
27 квітня 2022 року, в ході повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, ЗС РФ окупували селище.
Після вдалого Слобожанського контрнаступу ЗСУ в вересні 2022 року, склалися передумови до звільнення північної частини Донецької області від окупантів.
2 жовтня 2022 року смт Зарічне було звільнено.[7]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2625 | 88.98% |
| російська | 286 | 9.70% |
| циганська | 26 | 0.88% |
| румунська | 2 | 0.07% |
| білоруська | 1 | 0.03% |
| інші/не вказали | 10 | 0.34% |
| Усього | 2950 | 100% |
- Бузескул Владислав Петрович (1858—1931) — український історик античності, академік АН СРСР (1922), академік ВУАН (1925).
- Діденко Микола Кирилович (1929—1986) — науковець-механізатор, педагог, [[доктор технічних наук
- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 17.5.1941 «Про перейменування смт Попівки і Попівської селищної Ради, Лиманського району, Сталінської області»
- ↑ Довідник «Україна. Адміністративно-територіальний устрій». Донецька область. 2. Населені пункти Донецької області. Міста обласного значення (станом на 1.01.2017 року) [Архівовано з першоджерела 26 січня 2017.]
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 2098)(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-252. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Окупанти відступають, кидаючи техніку: ексклюзивні подробиці боїв біля Лимана. ТСН.ua (укр.). 4 жовтня 2022. Процитовано 20 березня 2023.
 Населені пункти Лиманської міської громади | |
|---|---|
| Міста | |
| Селища | |
| Села | Брусівка • Вовчий Яр • Дерилове • Діброва • Закітне • Зелена Долина • Іванівка • Каленики • Карпівка • Катеринівка • Колодязі • Коровій Яр • Крива Лука • Кримки • Липове • Лозове • Новомихайлівка • Новосадове • Озерне • Олександрівка • Рідкодуб • Рубці • Середнє • Старий Караван • Терни • Торське • Шандриголове • Щурове • Ямполівка • Яцьківка |
