Перейти до вмісту

Варениця Роман Михайлович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роман Михайлович Варениця
ПсевдоRoman Varenytsya  
Народився11 грудня 1978(1978-12-11)
с. Старий Яр, Яворівський район, Львівська область, Українська РСР
Помер20 лютого 2014(2014-02-20) (35 років)
Київ, Україна
·загинув від кулі снайпера на вул. Інститутській
Поховання23 лютого,Старий Яр, Яворівський район, Львівська область
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанням. Новояворівськ
Відомий завдякигерой Майдану
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоМихайло Варениця
МатиГанна Варениця
Родичі2 брати
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Тіла загиблих Паращука, Голоднюка і Варениці у Готелі «Україна», 20 лютого

Роман Михайлович Варениця (11 грудня 1978, с. Старий Яр, Яворівський район, Львівська область, Українська РСР20 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану. Народився в Старому Ярі. Загинув на вул. Інститутській у центрі Києва близько 10:30 20 лютого 2014. Герой України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Роман Михайлович Варениця народився 11 грудня 1978 року в селі Старий Яр Яворівського району Львівської області. Виховувався в родині Ганни та Михайла Варениць разом із двома братами. Мати працювала вчителькою математики, а батько був інженером. Раннє дитинство Романа минуло в селі Старий Яр серед мальовничої природи в хатині біля лісу. Роман ріс добрим, допитливим, люблячим хлопчиком, любив природу і тварин. У 1984 році сім’я переїхала до міста Новояворівська Яворівського району Львівської області. Протягом 1986–1996 років Роман навчався у Новояворівській загальноосвітній школі № 1. Добре вчився, мав прекрасну пам'ять, легко та швидко засвоював новий матеріал. Роман міг легко розв’язувати складні задачі, тому не дивно, що вчився на відмінно. А ще захоплювався малюванням: відвідував Новояворівську школи мистецтв. У 1996–2002 роках навчався у Дрогобицькому педагогічному університеті імені Івана Франка на фізико-математичному факультеті. Від батька Романові передалася любов до техніки та майстрування. Разом із братами, допомагаючи батькам будувати нову хату в рідному селі, він залюбки освоював будівельні професії. Згодом, щоб заробити, працював на будівництві і ремонтував квартири в Новояворівську, Львові, Києві, Дніпропетровську та в різних містах Республіки Польща. Відразу після здобуття вищої освіти працював учителем математики в селі Смолин на Яворівщині. Через невелику вчительську зарплатню Роман регулярно підробляв. Запам’ятався як працьовитий добрий чоловік, завжди готовий прийти на допомогу[1].

На Майдані

[ред. | ред. код]
Загиблого Романа Вареницю витягують побратими вниз по Інститутській

Революція Гідності

[ред. | ред. код]

Із самого початку Євромайдану, Роман підтримував ідеї протестуючих. Рішення поїхати на Майдан прийняв спонтанно, довідавшись про спроби з режиму Янукович розігнати мітингарів силовими методами в лютому 2014 року. За свідченнями очевидців, Роман підсів до земляків в автобус, який вирушав до столиці, після роботи у Львові, й дуже радів, що для нього залишили ще одне місце. Батьки довідалися про рішення сина згодом, коли він їм зателефонував уже дорогою. На Майдані Роман одразу записався до 1-ї сотні Самооборони. Там він зустрів свою тітку, з якою вони разом були на барикадах. Вона носила брукiвку, а вiн – шини, щоб укріпити позиції[1].

Загибель

[ред. | ред. код]

Уранці 20 лютого Роман разом із побратимами, намагаючись відтіснити силовиків із вулиці Інститутської, рухався вгору. З оприлюднених відеоматеріалів та фотохронік відомо, що Роман допомагав пораненим. Із засобів захисту мав каску блакитного кольору. Коли силовики почали стріляти, побратим передав йому металевий щит. Проте вже за кілька секунд в Романа влучили дві кулі[2]. Він загинув миттєво. Романа Вареницю поховано в селі Старий Яр.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

7 квітня 2014 року рішенням Яворівської районної ради Львівської області Романові Варениці присвоєно звання "Почесний громадянин Яворівського району"[1].

8 липня 2014 року – рішенням Новояворівської міської ради – звання "Почесний громадянин міста Новояворівська" (посмертно)[1].

21 листопада 2015 року – ім’я та портрет Романа Варениці викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві[3].

20 лютого 2015 року – в місті Дрогобичі Львівської області на фасаді будівлі Навчально-наукового інституту фізики, математики, економіки та інноваційних технологій Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, в якому навчався Роман, відкрито меморіальну дошку[1].

23 серпня 2019 року – ім’я та портрет Романа Варениці викарбувано на тимчасовому меморіалі Героїв Небесної Сотні у Києві та на Меморіалі Героїв Небесної Сотні у Львові[4].

15 грудня 2017 року – ім’я Героя України Романа Варениці отримала Староярська загальноосвітня школа І–ІІ ступенів (Староярьска гімназія) Яворівської міської ради Львівської області[5].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д admin (3 грудня 2021). Роман Варениця. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності (укр.). Процитовано 29 січня 2024.
  2. Загиблі на Майдані 18-20 лютого. Список (доповнюється) (фото). LB.ua. 15 березня 2014. Процитовано 29 січня 2024.
  3. admin (21 листопада 2015). В Києві встановили Меморіал пам'яті Героям Небесної Сотні. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності (укр.). Процитовано 29 січня 2024.
  4. Меморіал Героїв Небесної Сотні, Львів. #FINDWAY - Всі туристичні місця України (укр.). Процитовано 29 січня 2024.
  5. Інформація про заклад - Староярська гімназія імені Героя України Романа Варениці Яворівської міської ради Львівської області. staryi-yar-school.edukit.lviv.ua. Процитовано 29 січня 2024.
  6. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  7. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015

Посилання

[ред. | ред. код]