Перейти до вмісту

Нігоян Сергій Гагікович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сергій Гагікович Нігоян
вірм. Սերգեյ Նիգոյան
Сергій Нігоян на Євромайдані у Києві (боєць 3-ї сотні Самооборони Майдану)
Народився2 серпня 1993(1993-08-02)
Березнуватівка, Солонянський район, Дніпропетровська область, Україна
Помер22 січня 2014(2014-01-22) (20 років)
Київ, Україна
·кульові поранення
ПохованняБерезнуватівка, Дніпропетровська область
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьвірменин
Відомий завдякизагибель при штурмі на вулиці Грушевського
КонфесіяВірменська апостольська церква[1]
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Зовнішні відеофайли
Сергій Нігоян. Наш Шевченко. Уривок з поеми «Кавказ», 22 грудня 2013
Репортаж ТСН // Загиблий 20-річний Нігоян прийшов на Майдан через побиття "Беркутом" студентів, 18 січня 2014
Розмова з Сергієм Нігояном, грудень 2013
Сергій Нігоян, 29 грудня 2013
VideoProtest: Сергій Нігоян, відео 3 січня 2014
Похорони Сергія Нігояна. 26 січня 2014 року

Сергі́й Га́гікович Нігоя́н (вірм. Սերգեյ Նիգոյան; 2 серпня 1993(19930802), Березнуватівка, Солонянський район, Дніпропетровська область, Україна[2] — 22 січня 2014, Київ, Україна) — учасник, активіст і один із бійців 3-ї сотні Самооборони Майдану[3], вбитий під час протистояння на вулиці Грушевського в Києві. Один із перших загиблих на Майдані[4]. Громадянин України вірменського походження. Герой України (2014, посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився та проживав у селі Березнуватівці. Батько та мати — вірмени, був єдиною дитиною в сім'ї. Родина Сергія Нігояна переїхала жити в Дніпропетровську область з прикордонного з Азербайджаном села Навур[5], рятуючись від війни в Нагірному Карабасі (Арцасі)[6]. Родина вважалася благополучною, Сергій у селі користувався повагою[7], вважався спокійним, працьовитим і справедливим[8]. Проживав на вулиці Тараса Шевченка, односельці розповідали, що він дуже цьому радів.[9]

У 2011 році вступив до Дніпродзержинського коледжу фізичного виховання, навчався за фахом «вчитель фізкультури»[8], але був відрахований 2013 року[10]. Активно займався карате, в 2012 році посів третє місце на чемпіонаті Дніпродзержинська з кіокушинкай карате[11]. Захоплювався радіотехнікою[12]. Мріяв вступити до Дніпропетровського театрально-художнього коледжу та вчитися на актора[13].

Україномовний. Патріот України і Вірменії[13]. Був ідейним, мав активну життєву позицію та переконання, що Україна мусить бути демократичною[14].

На барикаді на вулиці Михайлівській біля Будинку профспілок у ніч штурму Майдану 11 грудня 2013 року

Учасник Євромайдану з 8 грудня 2013 року. Приїхав з власної ініціативи, попередньо не повідомивши батьків. Не підтримував жодного з партійних лідерів, а свій приїзд пояснив так: «зрозумів, що повинен бути за Майдан». На Майдані був охоронцем, жив у наметах разом з протестувальниками з Львівщини та Івано-Франківщини, а також у Будинку профспілок. Приїжджав додому на початку січня, проте, попри вмовляння родини, вирішив повернутися на Майдан.[15] Запам'ятався багатьом учасникам своїм колоритмом, запалом та патріотичними висловлюваннями[16].

У грудні з Сергієм записали відео на фоні барикад, де він читає поему «Кавказ» Шевченка[17].

Загинув 22 січня 2014 року від поранення спричиненого свинцевою картеччю[18] під час подій біля стадіону «Динамо» на Грушевського під час Революції Гідності. Сергія було застрелено близько шостої години ранку, в момент, коли ще тривало перемир'я між мітингувальниками та «Беркутом»[13].

26 січня 2014 Сергія Нігояна поховали на сільському кладовищі його рідної Березнуватівки. До невеликого віддаленого села провести Нігояна в останню путь зібралося понад 2000 людей. Похоронне богослужіння в сільському будинку культури очолили голова Вірменської апостольської церкви в Україні архієпископ Григоріс Буніатян та митрополит Московсько-Богородський УПЦ (КП), уродженець Дніпропетровщини Адріан (Старина). Труну опустили в могилу під гімн України[19][20].

Розслідування обставин загибелі

[ред. | ред. код]

На початку 2017 року начальник департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк заявив, що епізод з вбивством Нігояна, Жизневського та Сеника не мав прогресу, оскільки перша експертиза, яка проводилась представниками колишньої влади, показала, що постріли були здійснені з відстані до 3 метрів, а кордон правоохоронців знаходився набагато далі. Ця експертиза проводилась впродовж місяця після вбивства[21]. Додаткові експертизи показали, що постріли були здійснені з відстані понад 20 метрів, таким чином до кола підозрюваних потрапляють правоохоронці, які застосовували помпові рушниці[21][22].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
Могила Сергія Нігояна у Березнуватівці
Графіті, на якому зображений Сергій Нігоян у сквері Небесної Сотні (автор — стріт-арт артист Vhils)
Меморіал у Києві на вул. Грушевського
Президент України Петро Порошенко з дружиною кладуть квіти до меморіалу Сергія Нігояна 22 січня 2019

Вірменська громада Дніпра пом'янула загиблого 23 січня у вірменській церкві міста та заявила, що домагатиметься встановлення гідного пам'ятника, пам'ятної стели або перейменування на честь Нігояна вулиці в його рідному селі[23][24]. Народний депутат України Олександр Бригинець повідомив, що клопотатиме про те, щоб назвати площу перед стадіоном «Динамо» імені Валерія Лобановського на честь Сергія Нігояна[25].

На честь Сергія Нігояна та інших загиблих на Грушевського в Тернополі названо площу Героїв Євромайдану[26].

У львівському Храмі святих апостолів Петра й Павла (костелі єзуїтів) відбулася поминальна літургія по Нігояну[27]. У Єревані також вшанували пам'ять загиблого: на мітингу, що відбувся біля посольства України у Вірменії, його порівняли з жертвами розгону 1 березня 2008 акції проти фальсифікацій президентських виборів у Вірменії[28].

Український композитор Валентин Сильвестров присвятив Сергієві Нігояну свій диптих «…І вам слава, сині гори» та «Со святими упокой…»[29].

Музикант і громадський діяч Святослав Вакарчук прокоментував смерть Нігояна так[25]:

Колись вірменин Параджанов зняв фільм, який став символом українців. Сьогодні вірменин Нігоян віддав життя, яке стало символом України.

Колишній посол України у Вірменії, перекладач Олександр Іванович Божко висловився про Сергія Нігояна[30]:

Безмежно жаль за перерване героїчне життя, любий Сергію. Підла куля вибирає найкращих — і в горах Карабаху, і на вулицях Києва. Вибач, мій любий Сергію, мою грішну Україну, вона ще не відбулася як гуманна держава, і тому не змогла захистити тебе.

Саме заради такого рівня гуманізму й пролилася твоя кров героя, і для того, щоб народ України представ усьому світові в своєму чесному і гуманному обличчі, і триває ця багатовікова боротьба. Вічна тобі слава, і вічна слава загиблим разом з тобою.

Оригінальний текст (вірм.)

Հազար ափսոս քո նահատակ հերոս կյանքի համար, սիրելի Սերգեյ: Նամարդ գնդակն ընտրում է լավագույններին՝ թե Ղարաբաղի լեռներում, թե Կիևի փողոցներում: Ներիր, Սերգեյ ջան, իմ մեղսավոր Ուկրաինային, նա դեռևս չի կայացել որպես մարդասեր պետություն, դրա համար էլ չկարողացավ պահպանել քեզ:

Հենց հանուն մարդասիրության այդ մակարդակի թափվեց քո հերոսական արյունը, իր մարդկային դեմքը աշխարհի առաջ պարզերես կանգնելու համար է շարունակվում արդեն հարյուրամյակներ տևող ուկրաինական պայքարը: Հավերժ փառք քեզ և հավերժ փառք քեզ հետ նահատակվածներին

У вірменському місті Спітаку площу імені Януковича «перейменували» на честь Сергія Нігояна: група активістів влаштували акцію та наклеїли на таблички з назвою площі наліпки з написом «Площа імені Сергія Нігояна» (вірменською і українською мовами).[31][32]

27 березня 2014 року 24 сесія Бережанської міської ради перейменували вулицю Галана в Бережанах на вулицю Сергія Нігояна.[33]

28 січня 2015 року рішенням Дніпропетровської міської ради проспект Калініна у Дніпрі було перейменовано на проспект Нігояна.[34] В червні 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд скасував рішення міської ради про перейменування. Міська влада оголосила про намір або оскаржити це рішення, або провести громадські слухання про нове перейменування[35] Проведені 14 грудня 2017 року громадські слухання підтвердили перейменування.[36], яке таким чином стало остаточним.[37]

Зовнішні відеофайли
Жіночі обличчя революції (Діана Гебре про Сергія Нігояна)
На Дніпропетровщині відкрили пам'ятну дошку Сергію Нігояну

Телеканал «1+1» створив документальний фільм «Жіночі обличчя революції»[38], однією із сюжетних ліній якого є розповідь студентки Діани Гебре — «дівчини, яка закохалася в простого хлопця, а втратила героя».

У рамках всеукраїнської акції вшанування пам'яті загиблих героїв Небесної сотні в селі Березнуватівці відкрили пам'ятну дошку на стіні школи, де навчався Сергій Нігоян. Також на його честь назвали центральну алею[39].

У липні 2014 року в Березнуватівці йому встановлено пам'ятник[40].

У Києві на стіні будинку по вул. Михайлівській, 24-26, поруч зі сквером Небесної сотні, художник з Лісабона Vhils (Алешандре Фарту) створив велике графіті з портретом Сергія Нігояна.[41]

Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 р. заснував в числі стипендій імені Героїв Небесної Сотні для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту стипендію імені Сергія Нігояна за спеціальністю «Сценічне мистецтво». [42]

У 2018 році, в пам'ять про Сергія Нігояна, ГО «Родина Героїв Небесної Сотні» та творче об'єднання «Вавилон'13» започаткували «Відзнаку імені Героя Небесної Сотні Сергія Нігояна», в рамках якої щороку 2 серпня (у день народження Сергія) проводитиметься конкурс творчих робіт на його честь[43][44][45].

21 лютого 2022 року в Дніпрі вшанували пам'ять героїв, які загинули під час Революції Гідності, під час якої голосом Сергія Нігояна було озвучено уривок з поеми Тараса Шевченка "Кавказ".[46]

19 січня 2023 року в місті Ізюм вулицю Булгакова перейменували на вулицю Сергія Нігояна.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Випадкове фото, зроблене на Майдані 8.12.2013 р., на якому є Сергій Нігоян
    Випадкове фото, зроблене на Майдані 8.12.2013 р., на якому є Сергій Нігоян
  • Вшанування пам'яті Сергія Нігояна біля стіни Вірменського Катедрального собору у Львові
    Вшанування пам'яті Сергія Нігояна біля стіни Вірменського Катедрального собору у Львові
  • 32-і ворота на 3-ій барикаді. Портрет Сергія Нігояна з прапорами Вірменії та України
    32-і ворота на 3-ій барикаді. Портрет Сергія Нігояна з прапорами Вірменії та України
  • 32-і ворота на 3-ій барикаді. Портрет Сергія Нігояна з прапорами Вірменії та України
    32-і ворота на 3-ій барикаді. Портрет Сергія Нігояна з прапорами Вірменії та України

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Погибший в Киеве Сергей Нигоян любил Армению и знал ее историю: откровения отца News.am, 23 січня 2014 (рос.) (вірм.)
  2. ↑ На Днепропетровщине к дому погибшего активиста Сергея Нигояна сходятся люди(рос.) Обозреватель. 22 січня 2014.
  3. ↑ Сергій Нігоян 3 НЕБЕСНА СОТНЯ // YouTube
  4. ↑ #цей день в історії: перші Герої Небесної Сотні загинули на Майдані сім років тому. Новини Здорової Людини (укр.). 22 січня 2021. Процитовано 17 травня 2022.
  5. ↑ Семья погибшего в Киеве во время столкновений Сергея Нигояна в Украину переехала из Навура [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] Аравот. 23 січня 2014.
  6. ↑ Сім'я загиблого вірменина переїхала в Україну, рятуючись від війни Українська правда. 22 січня 2014.
  7. ↑ "Зрозумів, що повинен бути за Майдан," — загиблий Сергій Нігоян Gazeta.ua. 22 січня 2014.
  8. ↑ а б Розстріл активістів на Грушевського: як все починалося (відео) fakty.ictv.ua. 22 січня 2014.
  9. ↑ Українці згадують героя "Євромайдану" Сергія Нігояна (укр.), процитовано 14 квітня 2022
  10. ↑ Сергей Нигоян был отчислен после второго курса, уехал домой и связь с ним оборвалась, — директор Днепродзержинского колледжа физвоспитания Мост-Днепр. 22 січня 2014.
  11. ↑ Соцсети: Убитый на Грушевского — 21-летний Сергей Нигоян из Днепропетровщины (фото, видео) KP.ua. 22 січня 2014.
  12. ↑ Односельці Сергія Нігояна шоковані його вбивством на Грушевського Радіо Свобода. 23 січня 2014.
  13. ↑ а б в Вірменин, який загинув за Україну Україна молода. 23 січня 2014.
  14. ↑ Загиблий Сергій Нігоян два місяці «служив» в загоні самооборони Майдану Gazeta.ua. 22 січня 2014.
  15. ↑ Первые жертвы беспорядков: бывший каратист и белорус из УНА-УНСО KP.ua. 23 січня 2014
  16. ↑ Вірменин, який загинув за Україну. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 17 травня 2022.
  17. ↑ 76 — Сергій Нігоян. Наш Шевченко // YouTube
  18. ↑ Слідству стали відомі результати експертиз тіл загиблих мітингувальників — керівництво ГСУ, МВС (23 січня 2014 року)
  19. ↑ Сергія Нігояна віддали землі під Гімн України (+відео) [Архівовано 2014-02-02 у Wayback Machine.] fakty.ictv.ua. 26 січня 2014.
  20. ↑ Похорон Сергія Нігояна очолив голова Вірменської Апостольської Церкви в Україні за участю митрополита УПЦ КП Релігія в Україні. 28 січня 2014.
  21. ↑ а б Перші вбивства на Майдані: ГПУ розглядає силовиків — Українська правда, 26 січня 2017
  22. ↑ Як розслідують справи Майдану. Інфографіка [Архівовано 2017-03-20 у Wayback Machine.] — NSIDER 20 лютого 2017
  23. ↑ У Дніпропетровстку вшанувують пам'ять загиблого Нігояна і хочуть назвати в його честь вулицю (ФОТО) [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] Грім. 24 січня 2014.
  24. ↑ На честь загиблого активіста Нігояна хочуть назвати вулицю Gazeta.ua. 23 січня 2014.
  25. ↑ а б Буду добиватись, щоб площу назвали іменем Нігояна, — Бригинець. 24 канал. 22 січня 2014.
  26. ↑ У Луцьку День жалоби. Головній площі Тернополя присвоїли ім'я Героїв Євромайдану [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] newsru.ua. 23 січня 2014.
  27. ↑ Сергей Нигоян: «Может, я и наивный. Но я считаю, что зло не должно побеждать» Факты. 24 січня 2014. (рос.)
  28. ↑ Սերգեյ Նիգոյանը Մարտի 1-ի 11-րդ զոհն էր. Դավիթ Շահնազարյան [Архівовано 29 січня 2014 у Wayback Machine.] 1in.am. 24 січня 2014.
  29. ↑ Пам'яті Сергія Нігояна: новий твір Валентина Сильвестрова [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] Дух і Літера. 30 січня 2014.
  30. ↑ Ալեքսանդր Բոժկո. «Ներիր, Սերգեյ ջան, Ուկրաինան չկարողացավ պահպանել քեզ» Aysor. 22 січня 2014.
  31. ↑ У вірменському Спітаку місцеві мешканці вирішили перейменувати площу імені Януковича — РБК-Україна. 21 лютого 2014
  32. ↑ У Вірменії опозиція перейменувала площу Віктора Януковича на площу Сергія Нігояна — Українська правда. 21 лютого 2014.
  33. ↑ Герой Небесної сотні Устим Голоднюк став почесним громадянином міста Бережани. Посмертно — За Збручем, 28 березня 2014
  34. ↑ У Дніпропетровську з'явиться проспект Нігояна [Архівовано 2 липня 2015 у Wayback Machine.] — Newsru.ua, 28 січня 2015
  35. ↑ Дніпрі суд скасував перейменування проспекту Калініна на Сергія Нігояна[недоступне посилання з липня 2019] — Zaxid.net, 30 червня 2017
  36. ↑ Жителі Дніпра підтримали збереження назви проспекту Сергія Нігояна
  37. ↑ У Дніпрі остаточно перейменували проспект на честь героя Небесної сотні Сергія Нігояна
  38. ↑ Відео. Жіночі обличчя революції, Телеканал «1+1»
  39. ↑ На будинку школи, де вчився Сергій Нігоян, повісили пам'ятну дошку — 5 канал, 21 квітня 2014
  40. ↑ Сергію Нігояну встановлено пам'ятник
  41. ↑ У центрі столиці з'явилося велике графіті з портретом Сергія Нігояна // 5 канал, 6 липня 2015
  42. ↑ постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 896 «Про заснування академічних стипендій імені Героїв Небесної Сотні»
  43. ↑ В Україні започаткували музичну премію імені Сергія Нігояна Громадське
  44. ↑ У Києві оголосили переможців «Відзнаки імені Сергія Нігояна» Радіо Свобода
  45. ↑ Оголошено переможців творчого конкурсу «Відзнака імені Сергія Нігояна» Міністерство культури України
  46. ↑ У Дніпрі вшанували пам'ять героїв, які загинули під час Революції Гідності - idnepryanin.com (укр.). 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
  47. ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  48. ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015

Посилання

[ред. | ред. код]
Сергій Нігоян
у сестринських Вікіпроєктах
q: Цитати у Вікіцитатах?
CMNS: Сергій Нігоян у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нігоян_Сергій_Гагікович&oldid=44135487