Перейти до вмісту

Голоднюк Устим Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голоднюк.
Устим Володимирович Голоднюк
Народився12 серпня 1994(1994-08-12)
Збараж, Тернопільська область, Україна
Помер20 лютого 2014(2014-02-20) (19 років)
Київ, Україна
·постріл снайпера
ПохованняЗбараж Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняЗбараж, Тернопільська область, Україна
Діяльністьгромадський активіст
Відомий завдякигромадський діяч, активіст Євромайдану, Герой
Alma materЛьвівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут
Конфесіяхристиянин
БатькоВолодимир Васильович
МатиІрина Володимирівна
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Почесний громадянин міста Збаража
Почесний громадянин міста Збаража
Тіла загиблих - Паращука, Голоднюка і Варениці у готелі «Україна», 20 лютого. Устим Голоднюк у синій касці.

Усти́м Володи́мирович Голодню́к (12 серпня 1994, м. Збараж, Тернопільська область, Україна — 20 лютого 2014, Київ, Україна) — активіст Євромайдану, боєць 38 сотні самооборони майдану. Герой України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Освіта

[ред. | ред. код]

Навчався у Збаразькій ЗОШ № 2. У школі однокласники жартома називали його Устимом Кармелюком. Упродовж 2008—2011 років навчався у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут (3 рота, 2 взвод). Навчався у «Бережанському агротехнічному інституті». Ріс цілеспрямованим і мужнім, не скаржився на труднощі, не пив спиртного, не палив, займався спортом. Захоплювався читанням історичних та філософських книг.

На Майдані

[ред. | ред. код]

Був захисником Майдану з листопада 2013 року.[1]. 30 листопада був побитий, на потилиці було розсічення, наклали 12 швів. Щойно рани зажили, знову поїхав на Майдан[2]. Належав до 1-ї, 19-ї, пізніше 38-ї сотень. 20 лютого 2014 року внаслідок вогнепального поранення в голову загинув. Отримав його, допомагаючи забирати загиблих біля горішнього виходу станцїї метро Хрещатик. Куля ввійшла йому до потилиці, пробивши блакитну миротворчу каску, і вийшла над правим оком.[3][4] Коли його доправили до готелю «Україна», лікарі вже не могли допомогти хлопцю.

Свідчення очевидців

[ред. | ред. код]
Голоднюк Устим в 2011 р. закінчив Львівський військовий ліцей ім. Героїв Крут. Був зразковим ліцеїстом, був хорошим товаришом. 20 лютого я з іншими активістами забирав тіла з Інститутської. Я навіть і не знав, що Устим є на Майдані. Коли ми його підібрали, він вже був мертвим. Спочатку я його і не пізнав, але коли в готелі «Україна» витягнув з його кишені паспорт, то зрозумів, що наша держава втратила свого великого героя. (Телещук Юрій)
«Тієї ночі я кричала… Небо падає! Небо падає! Небо падає! Устиме, чому ти не сказав, що впадеш замість неба?! Останнє, що ти написав на сторінці в соцмережі: «Рабів до раю не пускають!». Таких, як ти, Устиме, туди запрошують, Герої потрібні всюди… Сподіваюсь, ми колись зустрінемось! Тримай для нас небо, хлопче! RIP», (Ліда Панків, Фейсбук).

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Похований у Збаражі.

У 20-річчя від дня народження Устима збаражани впродовж трьох днів вшановували його пам'ять:

  • 11 серпня молодь м. Збаража плела гірлянду Шани для Героя і збирала підписи під Зверненням до Президента України про присвоєння Устимові Голоднюку, Назарові Войтовичу та іншим небесносотенцям звання Героїв України;
  • 12 серпня в Успенській церкві відбулася поминальна літургія. Пізніше відбулася Хресна хода до могили Героя і поминальне віче біля могили Устима Голоднюка[5].
  • Кабінет Міністрів України 15 листопада 2017 р. заснував в числі державних стипендій найкращим молодим вченим за вагомий внесок у розвиток демократичних та гуманістичних цінностей у сфері науки і освіти та зміцнення міжнародного авторитету України стипендію імені Устима Голоднюка[6].
  • У жовтні 2022 року в Бережанах видруковано марки із портретами – Віталія Скакуна, Максима Ридзанича і героя Небесної сотні Устима Голоднюка.[7]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Почесні звання

[ред. | ред. код]

27 березня 2014 року 24 сесія Бережанської міської ради присвоїла звання «Почесний громадянин міста Бережани» посмертно[12].

У назвах

[ред. | ред. код]

Вулиця Устима Голоднюка у Збаражі.

Також депутати проголосували за те, щоб міський сквер, який розташований між вулицями Вірменська та Академічна, перейменувати у «Сквер Устима Голоднюка» і встановити там меморіал у честь Героїв Майдану[13].

На його честь названо 38 сотню самооборони майдану імені Устима Голоднюка, бійцем якої він був.

У скульптурі

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Героєві України Устимові Голоднюку на його могилі у Збаражі

31 серпня 2014 року на фасаді Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» відкрили пам'ятну дошку Устимові Голоднюку[14].

1 вересня 2014 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на його честь на стіні Збаразької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 імені Івана Франка[15] та експозиції, приуроченої Героям Небесної сотні у шкільному музеї[16]. Пам'ятний знак виготовлений львівськими майстрами на добровільні пожертви студентів і викладачів навчального закладу.

18 лютого 2015 року на могилі Устима Голоднюка відкрили та освятили пам'ятник у вигляді козацького хреста, оскільки улюбленою піснею Героя була «Мій лицарський хрест» Сашка Положинського[17].

19[18] травня 2017 року у Збаразькому замку встановили погруддя наймолодших героїв Небесної сотні Устима Голоднюка та Назарія Войтовича[19].

У літературі

[ред. | ред. код]

Чимало поетів присвятили Устимові Голоднюку свої вірші та пісні, які розміщені у збірках, на сайтах та сторінках у соціальних мережах[20].

Згадується у романі А.Левкової «За Перекопом є земля». [21]

У спорті

[ред. | ред. код]

На початку серпня у Збаражі щороку відбуваються спортивні турніри з футболу, волейболу і гирьового спорту «Героям — слава!», присвячені пам'яті Устима Голоднюка та Назара Войтовича. Перший турнір провели 12 серпня 2014 року у 20-річчя від дня народження Устима[22]. Другий турнір — 12 серпня 2015[23].

З 2019 року в Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут, де навчався Устим, започатковано і проводиться спочатку внутрішній ліцейний, а з 2020 року — Всеукраїнський турнір-меморіал з волейболу пам'яті Героя України Устима Голоднюка серед ліцеїстів військових ліцеїв та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою.[24]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Очевидець та учасник подій Устим Голоднюк зі Збаража про те, що відбувалося 30 листопада на Майдані у Києві. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 21 лютого 2014.
  2. ↑ «Батьку, я не хочу такої України!». Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 21 лютого 2014.
  3. ↑ Устим Голоднюк завжди знав, що стане Героєм. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
  4. ↑ Блог Фейсбук. Устим Голоднюк. July 15, 2014
  5. ↑ Життя віддав Україні: Збаражчина відзначила 20-річчя Устима Голоднюка. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
  6. ↑ постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. № 857 «Про заснування державних іменних стипендій найкращим молодим вченим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України — Героїв Небесної Сотні»
  7. ↑ На Тернопільщині створили марки з портретами Героїв України - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 17 жовтня 2022.
  8. ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  9. ↑ Завдяки самопожертві Героїв Небесної Сотні ми маємо унікальний шанс змінити країну на краще — Президент [Архівовано 25 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Сайт Президента України, 20 лютого 2015
  10. ↑ Світлана Бондар. «Золота Зірка» Устима Голоднюка зберігатиметься у його матері [Архівовано 25 лютого 2015 у Wayback Machine.] // «Народне слово», 25 лютого 2015
  11. ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015
  12. ↑ У Бережанах вшанували пам'ять Устима Голоднюка [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Свобода», 31 серпня 2014
  13. ↑ Герой Небесної сотні Устим Голоднюк став почесним громадянином міста Бережани. Посмертно. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 28 березня 2014.
  14. ↑ У Бережанах вшанували пам'ять Устима Голоднюка [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — 2014. — 31 серпня.
  15. ↑ А. Зимненко. Меморіальні знаки — на честь патріота // Вільне життя плюс. — 2014. — № 71 (3 вер.). — С. 15.
  16. ↑ У Збаражі відзначатимуть день народження Героя Небесної сотні Устима Голоднюка [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Народне слово.
  17. ↑ У Збаражі освятять пам'ятник на могилі Устима Голоднюка та вшанують пам'ять Героїв Небесної сотні [Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Народне слово. — 2015. — 11 лютого.
    Пам'яті Устима Голоднюка. Мій лицарський хрест // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 18 лютого.
  18. ↑ ?
  19. ↑ 2 наймолодшим героям «Небесної сотні» встановили бронзові погруддя на їхній батьківщині на YouTube // ТСН. — 2017. — 19 травня.
  20. ↑ Вірші-присвяти Устимові голоднюку [Архівовано 2 грудня 2014 у Wayback Machine.] // «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»
    Присвята. Устим Голоднюк [Архівовано 25 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Сайт пам'яті «Небесна сотня»
  21. ↑ Левкова, Анастасія (2023). За Перекопом є земля (Українська) . Лабораторія. с. 234. ISBN 978-617-8203-81-8.
  22. ↑ Збаразькі спортсмени перемоги присвятили Герою-земляку [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Народне слово
  23. ↑ Пам'ять Устима Голоднюка вшанують спортивним турніром на його честь [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Народне слово, 8 серпня 2015
  24. ↑ Сьогодні в ліцеї відкрився Всеукраїнський турнір-меморіал з волейболу пам'яті Героя України Устима Голоднюка серед ліцеїстів військових ліцеїв та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою. Facebook. Ліцей імені Героїв Крут у Львові. 19 лютого 2020. Процитовано 7 листопада 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Крем'янчанка, Н. «Я теж колись стану героєм!» / Неоніла Крем'янчанка // Свобода. — 2015. — № 60 (12 серп.). — С. 5 — (Воїн Небесної сотні).

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Голуба каска Небесної Сотні на YouTube
Панахида за Устимом Голоднюком зі Збаража на YouTube
Батько загиблого Устима Голоднюка про сина на YouTube
Небесна сотня. Зима, що нас змінила на YouTube
Батько Устима допомагає бійцям АТО на YouTube
Небесна сотня: Устим Голоднюк на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2014. — 18 лютого.
Фільм «Коли історія повторюється двічі» на YouTube // Na Chasi. — 2016. — 22 лютого.
Фільм «Люди. Майдан. Герої» на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 10 травня.
У суді Києва відбулося засідання у справі щодо розстрілів на Євромайдані на YouTube // ТСН. — 2017. — 10 січня.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Голоднюк_Устим_Володимирович&oldid=44394619