Пехенько Ігор Олександрович
| Ігор Олександрович Пехенько | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 19 липня 1970 Київ, Українська РСР | |||
| Помер | 20 лютого 2014 (43 роки) Київ, Україна ·Загинув від пострілу снайпера біля Будинку Профспілок | |||
| Поховання | 24 лютого в Вишгороді | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | археолог | |||
| Відомий завдяки | герой Майдану | |||
| Мати | Надія Пехенько | |||
| Нагороди |
| |||
І́гор Олекса́ндрович Пехенько (нар. 19 липня 1970, Київ, УРСР — пом. 20 лютого 2014, Київ, Україна) — учасник Євромайдану. Боєць Небесної Сотні, Герой України.
Закінчив музичну школу. Служив на Уралі у внутрішніх військах. Рано втратив батька. Мати Ігоря — заслужений працівник освіти, працює в дошкільному закладі.
Ігор захоплювався книгами, спортом, археологією, часто їздив з Інститутом археології НАН України в експедиції. Працював у театрі, зоопарку та цирку в Києві.
З 2000 p. мешкав у Вишгороді, разом з батьками.
30 листопада стояв на Майдані, був сильно побитий, після чого тривалий час лікувався. 17 лютого Ігор знову перебував у центрі подій. Востаннє спілкувався з матір'ю 18 лютого, цього ж дня телефон вимкнув. Стріляли в Ігоря тричі, тіло Ігоря упізнали друзі в моргу на Оранжерейній. Матері про загибель сина повідомили телефоном 22 лютого.
Прощання з героєм розпочалося о 13:00 24 лютого в центрі Вишгорода (біля пам'ятника Борису і Глібу).
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[1]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[2]
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015
