Перейти до вмісту

Великий мажорний септакорд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Великий мажорний септакорд.
T7 в до мажорі

Великий мажорний септакорд — септакорд, що складається з великої, малої та великої терцій, що утворюється за допомогою додавання до мажорного тризвуку великої септими.

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Великий мажорний септакорд часто застосовується як ладовий центр у джазових композиціях[1]. Яскравіше, «джазове» звучання відрізняє мажорні септакорди від домінантсептакордів і мінорних септакордів[2].

Особливістю великого мажорного септакорду (як і малого мінорного септакорду) є те, що до його складу входять два тризвуки протилежного нахилу[3].

Великий мажорний септакорд позначається як 7+, maj7, M7, +7, Δ[4].

Обернення

[ред. | ред. код]

Зверненнями великого мажорного септакорду є квінтсекстакорд, терцквартакорд і секундакорд, що складаються з великих і малих терцій, а також малої секунди, що є оберненням великої септими.

Інтервальна будова обернень великого мажорного септакорду
Основний акорд Великий мажорний септакорд в. 3 + м. 3 + в. 3
Перше обернення Великий мажорний квінтсекстакорд м. 3 + б. 3 + м. 2
Друге обернення Великий мажорний терцквартакорд в. 3 + м. 2 + в. 3
Третє обернення Великий мажорний секундакорд м. 2 + б. 3 + м. 3

Наприклад, великий мажорний септакорд від ноти до (C-maj7) і його обернення складаються з нот до, мі, соль і сі і звучать як одночасно узяті тризвуки до-мажор і мі-мінор.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Теория сольфеджио. solfeggio.by.ru. Архів оригіналу за 31 травня 2007. Процитовано 16 січня 2011.
  2. Марк Филипс. Гитара для «чайников». — М. : Издательский дом «Вильямс», 2005. — 304 с. — ISBN 5-8459-815-9.
  3. Сергей Сергеевич Скребков,Юрий Николаевич Тюлин,Юрии Николаевич Тюлин,Теодор Фридрихович Мюллер. Вопросы теории музыки: сборник статей, том 3. — 1975.
  4. Блейк Нили. Клавишные инструменты для «чайников». — ООО «И. Д. Вильямс», 2007. — 288 с. — ISBN 978-5-8459-1209-1.